Рішення № 31625280, 05.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8183/13 05.06.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8 759,98 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Лукянчук А.В. - представник за довіреністю № 884 від 05.09.12.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 05.06.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8759,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на підставі договору добровільного страхування № 206.0011606.01.47 від 07.12.2009р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Сузукі», державний номер АА 9715 СВ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Ланос», державний номер ВА 2123АН, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ПрАТ «Страхова Група «ТАС», позивачем було направлено останньому регресну вимогу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитків, позивач просить стягнути з відповідача 8759,98 грн. в якості виплати страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 26.04.13 порушено провадження у справі № 910/8183/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15.05.13.

15.05.13 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити представника в судове засідання.

В судове засідання 15.05.13 представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали.

У зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання та необхідністю витребувати додаткові докази по справі, суд, керуючись ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 29.05.13.

У судове засідання 29.05.13 з'явилися представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, що позивач не звертався до відповідача з регресної вимогою, а отже факту порушення прав та законних інтересів позивача з боку відповідача не було. Крім іншого, відповідач з посиланням на п. 22.1. ст. 22 та ст. 29 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначає, що страховик відшкодовує оцінену шкоду, а саме: вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням зносу, визначену автоварознавчим дослідженням. За доводами відповідача, згідно зі звітом про оцінку автомобіля від 25.03.2010 р. (що міститься в матеріалах справи) оцінена вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на суму 7 494,71 грн, а тому вимога позивача про стягнення 8 759,98 грн є безпідставною та необґрунтованою.

У судовому засіданні 29.05.13 оголошувалась перерва до 05.06.13.

У судовому засіданні 05.06.13 представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

07 грудня 2009 року за договором добровільного страхування № 206.0011606.01.47 ПрАТ «СК «Альфа Страхування» було застраховано автомобіль марки «Сузукі», державний номер АА 9715 СВ, страхувальником по договору є Тільна Олена Вікторівна, вигодонабувачем - ПАТ «Альфа-банк», строк дії договору з 29.12.09 по 28.12.10.

Згідно довідки ДАІ з обслуговування АТ Голосіївського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в м. Києві № 8592265, 21.03.2010р. у м. Києві на вул. Кайсарова мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобіля «Сузукі», державний номер АА 9715 СВ, що належить Тільній О.В., під її керуванням, з автомобілем «ДЕУ Ланос», державний номер ВА 2123 АН, що належить Гуцало Юрію Григоровичу, під його керуванням.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Гуцало Ю.Г. п. 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.03.2010р. справа № 3-3522/10.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Сузукі», державний номер АА 9715 СВ в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 5088 від 25.03.10 про оцінку автомобіля, складає 7492,71 грн.

За страховим випадком - ДТП що сталась 21.03.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 1008.206.10.01.01 від 13.04.2010р. по договору добровільного страхування № 206.0011606.01.47 від 07.12.2009р. визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 8759,98 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 6276 від 22.04.2010р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем «Деу Ланос», державний номер ВА 2123 АН, підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.03.2010р.

Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В матеріалах справи наявна копія Полісу ВЕ № 0817622, відповідно до якого між відповідачем, як страховиком, та Гуцало Юрієм Григоровичем як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 25.11.2009 р до 24.11.2010 р. включно, забезпечений транспортний засіб - автомобіль «Деу Ланос», державний номер ВА 2123 АН, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 25 000,00 грн, розмір франшиза - 0, 00 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Сузукі», державний номер АА 9715 СВ відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування № 206.0011606.01.47 від 07.12.2009р, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль «Сузукі», державний номер АА 9715 СВ.

В розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

В матеріалах справи наявна копія регресної вимоги позивача за вих. № 3507/02-02 від 12.03.2011р., а її отримання відповідачем 17.03.11 підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 0420513046935.

Проте, відповідач суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як було зазначено раніше, загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Сузукі», державний номер АА 9715 СВ в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 5088 від 25.03.10 про оцінку автомобіля, складає 7 492,71 грн.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115243) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (01025 м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6, ідентифікаційний код 30968986) 7 492 (сім тисяч чотириста дев'яносто дві) грн 71 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 471 (одну тисячу чотириста сімдесят одну ) грн. 60 коп. судових витрат.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.06.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.