Рішення № 3162483, 05.03.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" березня 2009 р.

Справа № 14/158

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Костриці О.О.

за участю представників сторін

від позивача Никитюк В.О. дов. № 20 від 17.02.2009р.

від відповідача Кравчук Н.М. дор. № 02/03-2009 від 05.03.2009р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новофастівське" (м.ПогребищеВінницька область)

до Дочірнього підприємства "Ружин-молоко" (смт. Ружин)

про стягнення 364340,39 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 364340,39 грн., з яких: 354998,92 грн. основного боргу, 9341,47 грн. пені.

Представник позивача в засіданні суду подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій повідомив про часткову сплату відповідачем боргу в сумі 80000,00 грн. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 291908,52 грн., з яких: 274998,92 грн. основного боргу, 16909,60 грн. пені.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому повідомив про часткову сплату боргу в сумі 80000,00 грн., визнає заборгованість в сумі 274998,92 грн. та заперечує щодо стягнення суми пені, з підстав викладених у відзиві (а.с. 70).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Дочірнім підприємством "Новофастівське", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Новофастівське" (позивач у справі), що підтверджується статутом ТОВ "Новофастівське" (а.с. 17-35), та Дочірнім підприємством "Ружин-молоко" (відповідач у справі) договору № 5 на закупівлю молока від 01.01.2008р., позивач поставив відповідачу товар (молоко) на загальну суму 1284584,37 грн., що підтверджується приймальними квитанціями (а.с. 49-62), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно з п. 5.1 вищезазначеної угоди, відповідач зобов'язався оплатити позивачу товар за договірними цінами, погодженими з позивачем, які визначаються у відповідному протоколі погодження цін щомісячно, або за іншим графіком.

В протоколі № 1 погодження цін на молоко і молочні продукти, що находять в заготівлі у 2008р. (а.а. 9), сторони передбачили, що ціна на молоко за 1т. з баз.жирн. складає: І сорт - 2,20 грн., ІІ сорт - 2,00 грн., несортове - 1,42 грн., надбавка за охолоджене молоко І-ІІ сорту за одну тону (без ПДВ) - 10,00 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач пред'явив відповідачу вимогу (претензію) від 19.08.2008р. за № 1197 (а.с. 11) про сплату боргу.

Відповідач у своїй відповіді (лист-відповідь) на претензію від 03.10.2008р. за № 252 (а.с. 12) визнав заборгованість в сумі 424000,66 грн. та зобов'язався сплатити суму боргу.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на день пред'явлення позову до суду, створилась заборгованість в сумі 354998,92 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2009р. та 09.02.2009р., тобто після пред'явлення позову до суду (згідно поштового штемпеля на поштовому конверті (а.с. 44) позовна заява була відправлена на адресу суду 03.02.2009р.), відповідач перерахував позивачу 80000,00 грн. боргу, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 03.03.2009р., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками (а.с. 65,66).

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 274,998,92 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, посилаючись на п. 3 Угоди від 29.10.2008р. (а.с. 13), укладеної між сторонами, нарахував відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань пеню, яка згідно уточненого розрахунку складає 16909,60 грн.

В роз'ясненні Вищого Арбітражного суду України від 29.04.1994р. №02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" зазначається, що оскільки пеня як один із видів неустойки є засобом забезпечення належного виконання зобов'язання, встановлена чинним законодавством або договором майнова відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань повинна застосовуватись до несправних платників тільки по відповідних зобов'язаннях за укладеними договорами.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Разом з тим, позивач не довів факту, що угода від 29.10.2008р. (а.с. 13) укладена між сторонами, є додатковою угодою до договору № 5 на закупівлю молока від 01.01.2008р., чи укладалась на виконання вищезазначеного договору.

Отже, вимога позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 16909,60 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статей 526 та 527 Цивільного кодексу України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач визнав суму основного боргу з урахуванням уточень (відзив на позовну заяву (а.с. 70).

Суд задовольняє заяву позивача про зменшення позовних вимог (а.с. 47,48).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 274998,92 грн. заборгованості. В частині стягнення 80000,00 грн. заборгованості провадження у справі необхідно припинити за відсутністю предмета спору. В частині стягнення 16909,60 грн. пені в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525,526,530,546 ЦК України, керуючись ст.ст.49,80 п. 1.1,82,84,85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Ружин-молоко", 13600, смт. Ружин, вул. Леніна, 68, ідентифікаційний код 31826107 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новофастівське", 22200, Вінницька область, м. Погребище, вул. Київська, 48, ідентифікаційний код 32581540 - 274998,92 грн. заборгованості, 3549,99грн. витрат по сплаті державного мита, 114,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 80000,00 грн. заборгованості.

3. Відмовити в позові в частині стягнення 16909,60 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Костриця О.О.