Рішення № 31624503, 05.06.2013, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/1164/13-ц

Номер провадження 2/229/309/2013

Категорія 50

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2013 р. Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого-судді Гонтар А.Л.

при секретареві Костенко В.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Суворової О.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Дружківського міського суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства 'Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк' в особі філії 'Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Горлівка Донецької області' про скасування наказу про звільнення,поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 11 березня 2013 р. звернулась до Дружківського міського суду з позовною заявою до ПАТ "АКПІБ" про скасування наказу про звільнення,поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

В позовній заяві позивачка вказала, що з 31 березня 1999 року вона працює в ПАТ "АКПІБ" на посаді старшого касира сектору касових операцій.

Наказом № 19 л/с від 31 березня 1999 року вона була прийнята на посаду старшого касира сектору касових операцій операційного управління Дружківського безбалансового відділення філії "Центрально-міське відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м.Горлівка Донецької області (далі по тексту - Дружківське БВ).

Наказом № 221-16л/с від 14 травня 2011 року у зв'язку із закінченням діяльності Дружківської філії, вона була прийнята на посаду старшого касира сектору касових операцій операційного відділу Дружківського без балансового відділення філії Центрально-міського відділення ПАТ Промінвестбанк у м.Горлівка.

Наказом № 503 о/с від 05.10.2012р вона була звільнена з роботи у зв'язку з втратою довір'я за п.2 ст. 41 КЗпП України.

Підставою для звільнення її з роботи стали результати ревізії касових цінностей, що знаходяться в операційній касі Дружківського БВ від 20.09.2012року, довідка про проведення документальної перевірки від 27.09.2012року, висновок за результатами проведення внутрішнього розслідування від 01.10.2012року , її письмове пояснення, та згода на звільнення профспілки.

Згідно наказу, вона була звільнена за те, що будучи матеріально відповідальною особою, грубо порушила вимоги Положення про організацію касової роботи в установах ПАТ "Промінвестбанк" від 29.09.2010року № 360.

Звільнення за таких підстав та за такою нормою КЗпП України вважає незаконним, оскільки 26 липня 2012року її та всіх працівників Дружківського БВ попередили про майбутнє звільнення 27 вересня 2012року у зв'язку зі скороченням штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.

20 вересня 2012року у Дружківському БВ виявили недостачу грошових коштів у розмірі 2 100 000грн. За даним фактом СВ Дружківського МВ УМВС України в Донецькій області порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч.5 КК України. Вона та всі працівники Дружківського БВ допитані по цій справі як свідки.

Фактично з 21 вересня 2012року їй та майже всім працівникам відділення було заборонено знаходитись в приміщенні банку. З того часу ніякої роботи вони не виконували.

26 вересня поточного року всіх повідомили, що у зв'язку з виробничою необхідністю термін звільнення їх з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП перенесений на 05 жовтня 2012року. При цьому Дружківське БВ майже не існувало, а їх не допускали до його приміщення.

Тобто ніякої виробничої необхідності у перенесенні строків звільнення на її думку не було, а звільнено її було за п. 2 ст. 41 КЗпП України для того, щоб установа не несла додаткових затрат, яке тягне за собою звільнення скороченням штату. Тому вважає , що формулювання причин звільнення її з роботи неправильним.

Неправильне формулювання причин звільнення стало перешкодою для її працевлаштування на іншу роботу, у зв'язку з чим вона має право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. На час її звільнення її оклад складав 2300грн.

Її провини в скоєнні злочину, або в тих порушеннях, які призвели до нанесення збитків банку доведено не було.

Більш того, вона безпосередньо не обслуговувала ( та не винна була цього робити) саме ті гроші, які було викрадено з приміщення банку.

Також бажає стягнути з відповідача моральну шкоду, яку оцінює у 5000грн. При встановленні розміру та підстав для відшкодування моральної шкоди вона бере до уваги те, що перенесла моральні страждання, були порушенні нормальні життєві стосунки та плани, витрачався час на звернення до фахівців права, судових органів для захисту своїх прав та інтересів. Втрата роботи і заробітку істотно погіршила життєвий рівень її сім'ї. Вона була принижена перед колективом, в якому певний час працювала.

Позивачка просить визнати незаконним та скасувати наказ № 503 о/с від 05.10.2012 року про її звільнення у зв'язку із втратою довір'я за п.2 ст. 40 КЗпП, поновити її на роботі на посаді старшого касира сектору касових операцій, стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 2300 гривень та моральну шкоду в сумі 5000грн.

01 квітня 2013 року позивачка надала уточнену позовну заяву згідно, якої просила поновити їй строк для звернення за захистом своїх прав, оскільки вважає, що пропустила його з поважних причин, а також просить визнати незаконним та скасувати наказ № 503 о/с від 05.10.2012 року про її звільнення у зв'язку із втратою довір'я за п.2 ст. 40 КЗпП, поновити її на роботі на посаді старшого касира сектору касових операцій, стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 2300 гривень та моральну шкоду в сумі 5000грн (а.с.150).

Позивачка ОСОБА_1 з'явилась у судове засідання свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та пояснила, що вона працювала старшим касиром сектору касових операцій операційного відділу Дружківського БВ філії "Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Горлівка.Наказом № 503 о/с від 05.10.2012р вона була звільнена з роботи у зв'язку з втратою довір'я за п.2 ст. 41 КЗпП України.

Згідно наказу, вона була звільнена за те, що будучи матеріально відповідальною особою, грубо порушила вимоги Положення про організацію касової роботи в установах ПАТ "Промінвестбанк" від 29.09.2010року № 360. Вона з цим не погоджується, оскільки ніколи не мала ніяких нарікань по роботі. Просить скасувати наказ, поновити її на займаній посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 2300 гривень та моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

Представник позивача ОСОБА_2 з'явився у судове засідання, позовні вимоги позивачки підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Суворова О.О. з'явилась у судове засідання, позовні вимоги не визнала та пояснила, що ОСОБА_1 була прийнята на посаду старшого касира сектору касових операцій операційного відділу Дружківського БВ з 31.03.1999 року. Згідно посадової інструкції позивача, на неї були покладені завдання щодо організації роботи та контролю операцій Дружківського БВ: видача інкасаторам касет банкоматів, формування та перерахунок касет банкоматів, перевірка їх відповідності внутрішнім нормативним документам, отримання заявок щодо формування касет банкоматів. Згідно наказу № 272 від 25.06.2011року позивач була призначена відповідальною особою за проведення операцій по завантаженню/вивантаженню готівки з касет банкоматів в Дружківському БВ.

20.09.2012 р. філією «Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк» в м. Горлівка» було проведено ревізію касових цінностей, що знаходяться в операційній касі Дружківського БВ філії. Згідно Акту ревізії від 20.09.2012року ревізійною комісією була встановлена невідповідність даним обліку готівки в операційній касі, а саме нестача грошей в сумі 2 100 000грн.

У зв'язку з цим банком була проведена документальна перевірка касових цінностей у Дружківському БВ та внутрішнє розслідування за період з 01.07.2012р по 19.09.2012р. щодо дотримання працівниками Дружківського БВ внутрішніх інструкцій банку та вимог законодавства щодо порядку приймання і відпуску грошових цінностей. За результатами перевірки встановлено, що позивач постійно порушувала порядок приймання та відпуск грошових цінностей, недодержувалась правил їх збереження. А саме позивач порушила п. 3 розділу Ш Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах № 45 від 14.02.2007р, згідно якого перевезення валютних цінностей між банком і його територіально відокремленими підрозділами та до банкоматів здійснюється з використанням прибутково-видаткового касового ордеру; п.8 цього ж розділу інструкції, згідно якого після завершення приймання цінностей інкасатори розписуються про приймання цінностей у прибутково-видатковому касовому ордері. Також позивачем порушені норми Положення про порядок інкасації коштів та перевезення валютних цінностей в установах ПАТ «ПІБ»№197 від 11.06.2012р, а саме п.3.6.13,3.6.14, якими передбачено, що видача коштів здійснюється з використанням маршрутного листа, прибутково-видаткового касового ордеру, здача про інкасованих касет здійснюється також з використанням маршрутного листа з оформленням в касі відділення реєстру обліку про інкасованих касет банкоматів, що здаються до каси.

Порушені позивачем п. 4.3.1,4.1.10, п.3.4, 3.5.5.,3.7.1,3.7.3 Положення про організацію касової роботи в установах ПІБ № 68 від 27 січня 2004р; п.6.6.4, п.8.2 Положення про порядок проведення операцій за допомогою банкоматів №1113 від 19 липня 2004р.; п.6.1.4,6.1.6 Положення про організацію касової роботи в установах ПАТ «ПІБ»№ 360 від 29.09.2010р.

Всупереч переліченим нормам позивач здійснювала видачу готівки в касетах для банкоматів (при маршруті інкасаторів на завантаження банкоматів) без видачі інкасаторам прибутково-видаткових ордерів на завантаження банкоматів під підпис всіх членів бригади інкасації. Це підтверджується відсутністю підписів інкасаторів на всіх прибуткових ордерах, які були перевірені комісією;

При поверненні з маршруту інкасації, не здійснювала приймання касет для банкоматів від інкасаторів під підпис у реєстрі обліку про інкасованих касет банкоматів, що здаються до каси, а також під підпис всіх членів бригади інкасації у маршрутних листах. Реєстр обліку про інкасованих касет банкоматів, що здаються до каси не вівся.

Позивач оформлювала маршрутні листи після перерахунку про інкасованих касет, вилучених із банкоматів, при цьому одночасно вносила данні на лицеву сторону про кількість завантаженої готівки, та на зворотну -про кількість готівки, вилученої з банкоматів.

Тобто позивач віддавала інкасаторам та приймала від них щодня касети для банкоматів, які були заповненні грошовими коштами відповідача, без необхідних документів, спираючись лише на «довіру» до інкасаторів. Це є грубим порушенням. Після виявлених численних порушень в повсякденної діяльності позивача, керівництвом банку було прийнято рішення про звільнення позивача у зв'язку із втратою довір'я за п. 2 ст. 41 КЗпП.

Вважає, що вимоги позивача щодо скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди є безпідставні та необґрунтовані. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторін, свідків, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 з 14.06.2011 року працює в Публічне акціонерне товариство 'акціонерний Комерційний промислово-інвестиційний банк' в особі Філії 'центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Горлівка Донецької області' на посаді старшого касира сектору касових операцій, що підтверджується наказом № 221-16 л/с (а.с. 70 ).

Згідно наказу № 503 о/с від 05.10.2012 року року ОСОБА_1 була звільнена у зв"язку із втратою довір" я, п.2 ст. 41 КЗпП України, оскільки, будучи матеріально відповідальною особою, грубо порушила вимоги Положення про організацію касової роботи в установах ПАТ "Промінвестбанк, затвердженого рішенням Правління банку від 29.09.2010року № 360 (а.с.87).

Згідно п.2 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

На цій підставі можуть бути звільнені з роботи лише ті особи, які безпосередньо обслуговують грошові або матеріальні цінності.

Підставою для розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри є здійснення працівником винних дій. Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна. Однак, власник у разі спору зобов'язаний довести і факт порушення, і вину працівника. З урахуванням цього, сам факт нестачі грошових чи товарних цінностей, отриманих працівником під звіт, не є достатньою підставою для звільнення працівника у зв'язку з втратою довіри. Власник повинен довести наявність у діях працівника конкретних порушень, довести вину працівника в цих порушеннях. Такими можуть бути порушення порядку прийняття і відпуску грошових і товарних цінностей, недодержання правил їх збереження, неповідомлення відповідним посадовим особам про обставини, які перешкоджають забезпеченню збереження грошових і матеріальних цінностей.

Таким чином, власник повинен довести, наявність в діях позивачки конкретних порушень, що призвели до нестачі та вину її в цих порушеннях.

Як вибачається із матеріалів справи підставою для звільнення позивачки були акт ревізії касових цінностей, що знаходяться в операційній касі Дружківського БВ від 20.09.2012року ; довідка про проведення документальної перевірки від 27.09.2012року; висновок за результатами проведення внутрішнього розслідування від 01.10.2012року; пояснювальні записки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1; згода профспілки (протокол № 12 від 05.10.2012р) (а.с. 87).

Як на доказ своїх заперечень відповідач посилається на акт ревізії касових цінностей від 20 вересня 2012року, згідно якого станом на ранок 21 вересня 2012року встановлено в операційній касі Дружківського БВ нестачу цінностей в розмірі 2 100 000грн. (а.с.80-81).

Даний документ, дійсно підтверджує сам факт нестачі грошей, але це не є підставою для звільнення працівника у зв'язку із втратою довір'я.

Згідно довідки про проведення документальної перевірки касових цінностей Дружківського БВ від 27 вересня 2012року (а.с.82-85) встановлено, що маршрутні листи оформлялися не при видачі касет інкасаторам для завантаження в банкомати, а після перерахунку про інкасованих касет, вилучених із банкоматів, про що свідчить одночасне заповнення маршрутних листів з обох сторін (передано інкасаторам для доставки і встановлення в банкомат та залишки готівки по касетам).

Прибутково - касові ордери на завантаження банкоматів не підписані інкасаторами.

Відсутні реєстри обліку про інкасованих касет банкоматів під час передачі бригадою інкасаторів вилучених касет із банкоматів. Під час опитування інкасаторів встановлено, що другі екземпляри вказаних реєстрів в службі інкасації відсутні.

Відповідно до висновку за результатами проведення внутрішнього розслідування від 01.10.2012 року затвердженого в.о. Голови Правління ПАТ "Промінвестбанк " старшим касиром сектору касових операцій відділу касових операцій Операційного управління ОСОБА_1 постійно порушувався порядок прийняття і відпуску грошових цінностей, недодержувалися правила їх збереження.

Із змісту висновку вбачається, що до такого висновку комісія прийшла в наслідок опитування інкасаторів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Опитавши названих осіб, комісія встановила, що маршрутні листи на видачу касет оформлялися не під час видачі цих касет інкасаторам для завантаження в банкомати, а після перерахунку про інкасованих касет, вилучених із банкоматів. Це також підтверджується тим, що всі без виключення маршрутні листи за період , що перевірявся (з 01.07.2012р по 19.09.2012р) виконанні шляхом роздруківки на принтері. Тобто в маршрутний лист одночасно внесені данні на лицеву сторону про кількість завантаженої готівки, та на зворотну -про кількість готівки вилученої з банкомату, що не є можливим, оскільки при завантаженні касет неможна знати скільки купюр буде використано. В результаті цих дій старший касир ОСОБА_1 грубо порушила вимоги п. 6.1.4,6.1.6 Положення № 360, п.6.6.4, п.8.2 Положення про порядок проведення операцій з використанням банкоматів (а.с. 85 ).

Але з таким висновком і підставами для звільнення суд не може погодитися, і вважає, що причини звільнення позивача є неправильним і тому, позивачка повинна бути поновлена на попередній посаді.

Так, відповідач посилається на акт ревізії, яким встановлено нестачу 2 100 000 грн, але при цьому не довів в суді, що позивач отримувала під звіт таку суму грошей, і що нестача грошей сталася саме з вини позивача. Більш того, документи, які надані відповідачем, а саме довідка від 27 вересня 2012року, свідчить про те, що 20 вересня 2012року возичок з грішми в сумі 2100 000грн був залишений в перед сховищі з відкритими дверима до 16 год, при цьому залишений возичок був не позивачем ОСОБА_1, а завідуючою касою ОСОБА_12

В судовому засіданні позивач пояснила, що маршрутні листи заповнювалися не одночасно. Спочатку вона роздруковувала одну сторону листа з кількістю завантаженої готівки, видавала цей лист інкасаторам під підпис. Після повернення інкасаторів вона цей лист роздруковувала з оборотної сторони із зазначенням залишку готівки по касетах з банкомату. Технічно це можливо. Листи готувалися у двох екземплярах, підписувалися інкасатором, один залишався в касі, а другий екземпляр інкасатори винні були забирати собі, чого ніколи не робили.

Відповідачем не спростований факт технічної можливості роздрукування листа саме таким способом. Відповідач також не заперечує факт наявності з підписом інкасатора маршрутного листа за весь перевіряємий час.

Як вбачається із матеріалів справи інкасатори виходили і обслуговували банкомати, маршрутні листи оформлювалися позивачем і отримувалися інкасаторами своєчасно, а не пізніше.

Із змісту наказу № 272 о/д від 25 червня 2011року вбачається, що позивач призначена відповідальною за проведення операцій по завантаженню /розвантаженню готівки в касети, а також завантаження/розвантаження касет з готівкою. П.3 цього наказу визначено, що видачу робочих комплектів касет з готівкою необхідно здійснювати під розписку в маршрутному листі, приймання після розвантаження банкоматів здійснювати під розписку в маршрутному листі та реєстрі обліку про інкасованих касет банкоматів, які здаються до каси (а.с. 61-63).

Тобто цим наказом чітко визначені дії позивача по завантаженню/розвантаженню готівки: всі дії здійснюються під розписку в маршрутному листі, і нічого не визначено їй, як відповідальній особі, відбирати підписи у інкасаторів для прибутково касового ордеру, як стверджує відповідач.

Відповідач стверджує, що позивачем не вівся реєстр обліку про інкасованих касет банкоматів під час передачі бригадою інкасаторів вилучених касет із банкоматів, посилаючись на відсутність цих реєстрів в службі інкасації.

Але таке обґрунтування, на думку суду є необ'єктивним, оскільки відсутність реєстрів у інкасаторів, суд вважає не свідчить про той факт, що позивач їх взагалі не вела. Процедура передачі реєстрів по акту інкасаторам нормативно банком не встановлена, тобто це відбувалося довільно, що могло і не виконуватися тими ж інкасаторами в частині отримання реєстрів у касира.

Позивач стверджує, що всі документи в тому числі і реєстри передавалися електронною поштою на офіс в м.Донецьк, і ці ствердження не спростованні відповідачем.

В довідці від 27 вересня 2012року, на яку посилається відповідач, зазначено, що аналіз касових документів дня в національній валюті за період з 01.07.2012року по 19 вересня 2012року свідчить про те, що всі записи в бухгалтерському обліку підтверджені документами, які підшиті в касові документи дня.

Аналізуючи вказані докази, суд вважає, що в діях позивача не вбачається порушень вимог п.п. 6.1.4,6.1.6 Положення № 360, п.6.6.4, п.8.2 Положення про порядок проведення операцій з використанням банкоматів і вина позивача в тому, що виникла нестача в банку в сумі 2 100 000грн відповідачем не доведена.

Також відповідачем не обґрунтовано взагалі в чому полягає з боку ОСОБА_1 недодержання правил збереження грошових цінностей.

На думку суду втрата довір'я може бути наслідком вчинення такого проступку, що дає підстави зробити висновок, що подальше залишення такого працівника на роботі з обслуговуванням грошових і матеріальних цінностей може призвести до втрати цих цінностей. Підозра власника або уповноваженого ним органу не може бути підставою для вираження недовіри до працівника. Сам по собі факт нестачі матеріальних цінностей при невстановлені винних дій матеріально відповідальної особи не є підставою для розірвання з ним трудового договору в зв'язку з втратою довір'я.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що причини звільнення ОСОБА_1 є неправильними, а тому позовні вимоги у частині скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Разом із тим, судом встановлено, що згідно наказу № 178 о/д від 18 грудня 2012 року діяльність філії "Центрально-міського відділення ПАТ "Промінвестбанк" в Донецькій області припинина 15 лютого 2013 року (а.с.201)

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду № 9 від 06 листопаду 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" (з усіма змінами та доповненнями) у випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (ч.2ст.235 КЗпП ( 322-08 ). Одночасно суд визначає працівника звільненим за п.1 ст.40 КЗпП ( 322-08 ) у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації.

Таким чином, суд, вважає необхідним визнати наказ № 503 о/с від 05 жовтня 2012 року незаконим та скасувати.

Визнати звільнення позивачки ОСОБА_1 без законних підстав та визначає ОСОБА_1 звільненою за п. 1 ст. 40 КЗпП у звьязку із ліквідацією філії.

Разом з цим, суд, відповідно до ст. 235 ч.2 КЗпП України, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу.Відповідно до ч. 2 ст.. 235 КЗпП України суд одночасно з поновленням на роботі приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Середній заробіток визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку виходячи із заробітку за останні два календарних місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 ( з подальшими змінами та доповненнями).

Згідно довідки про середню заробітну плату середньоденна заробітна плата позивача складає 89 грн. 26 коп. (3749,24 грн./42 дн.) (а.с.221).

Відповідно графіка роботи підприємства з часу звільнення до часу ліквідаціі філіі позивач має 93 дні вимушеного прогулу.

Таким чином, середньомісячна заробітна плата позивача за час вимушеного прогулу складає 8301 грн. 18 коп.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженою їм особою робітнику проводиться у випадку, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втратам нормальних життєвих стосунків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації життя.

Пленум Верховного Суду України в п.13 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» ( з наступними змінами та доповненнями) зазначив, що відповідно до ст.. 237-1 КЗпП за наявності порушень прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків або змушує докладати додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодувати моральну (немайнову) шкоду покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Оскільки судом встановлено порушення відповідачем прав позивача, він має право на відшкодування моральної шкоди.

Визнаючи розмір суми, що підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, вплив незаконного звільнення на його душевний стан, неможливість жити повноцінним життям, та стягує на відшкодування моральної шкоди 3000 гривень.

Щодо позовних вимог позивача про поновлення строку для звернення за захистом своїх прав, суд, вважає наступне.

Згідно зі ст.. 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як вибачається з матеріалів справи, позивача було звільнено 05 жовтня 2012 року. З позовними вимогами про поновлення на роботі позивач повинена була звернутись до 05 листопаду 2012 року.

Відповідно до штампу реєстраціі вхідної пошти позивачка звернулась до суду 11 березня 2013 року, тобто за межами передбаченого законодавством строку.

Позивач в судовому засіданні пояснила, що вона звернулась у межах строку, передбаченого ст. 233 КзПП з позовом до суду про зміну запису в трудовій книжці 18 жовтня 2012 року.

Дружківським міським судом її позовні вимоги були задоволенні 21 грудня 2012 року. Але відповідач не погодився із вищезазначеним рішенням та написав апеляційну скрагу.

19 лютого 2013 року Апеляційний суд Донецькій області виніс рішення, яким у задоволенні її позовних вимог було відмовлено. Рішення Апеляційного суду вона отримала 07 березня 2013 року і втой же час звернулась до суду з позовом про поновлення на роботі.

Відповідно до ст. 234 КЗПП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Суд, вважає, що позивачка звернулась до суду за захистом свої прав з додержанням визначеного ст. 233 КЗпП України строку, однак вибрала не той спосіб захисту свого порушеного права, тому суд, вважає, що вона пропустила строк з поважних причин і вважає за необхідним поновити їй строк для звернення за захистом своїх прав

Оскільки позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, тому він стягується з відповідача в доход держави відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України і становить 229 грн. 40 коп.

На підставі ст. 10,11,58,59,60,88,212-215,218 ЦПК України (в редакції 2004 року), на підставі ст. 1 ч.2, 233, 234,237-1 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з усіма змінами та доповненнями),суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства 'акціонерний Комерційний промислово-інвестиційний банк' в особі Філії 'центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Горлівка Донецької області' про скасування наказу про звільнення,поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задовольнити.

Позивачці ОСОБА_1 поновити строк.

Визнати наказ № 503 о\с від 05 жовтня 2012 року про звільнення ОСОБА_1 за п.2 ст. 41 КЗпП України у звязку із втратою довір"я незаконим та скасувати.

Визнати звільнення позивачки ОСОБА_1 без законних підстав та вважати її звільненою за п. 1 ст. 40 КЗпП у звьязку із ліквідацією філії з 15 лютого 2013 року, про що зробити запис у трудовій книжці.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комірційний промислово-інвенстаціониї банк" (Код банку 300012, код ЄДРПОУ 09334464, ідентифікаційний код 00039002 МФО 300012) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 жовтня 2012 року по 15 люте 2013 року у сумі 8301 (вісім тисяч триста одна) гривня 18 коп., моральну шкоду у сумі 3000 (три тисячі) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства 'Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк' в особі філії 'Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Горлівка Донецької області' в Державний бюджет м.Дружківка р/р 31212206700040 банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016 Код ЕДРПОУ (банку) 34686563 Код ЕДРПОУ (суду) 02895722, КБК 22030001 судовий збір у сумі 229 (двісті двадцать девять) гривень 40 коп.

Рішення набирає законної сили: через 10 днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга, у разі подання апеляційної скарги, після розгляду її апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: А.Л. Гонтар