Ухвала суду № 31624431, 28.01.2013, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 0315/1196/2012

П О С Т А Н О В А провадж. №1/168/2/2013

19.11.2013р.

28.01.2013року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого -судді Самрука Ф. В ,

при секретарі - Островерхій Т.С.,

за участю: прокурора- Баса В. В.

захисника- Дзивульської Л. В.,

потерпілого- Гапонюка О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смтСтара Вижівка справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачуються в навмисному вбивстві нею 4 серпня 2012 року під час перебування її в стані алкогольного сп"яніння свого чоловіка ОСОБА_2

Адвокат підсудної ОСОБА_3 заявила клопотання про призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи підсудної ОСОБА_1, мотивуючи це тим, що чоловік підсудної ОСОБА_2 відносно неї постійно протягом тривалого часу вчиняв протизаконні дії, систематичне знущання та тяжкі образи у виді безпричинного нанесення тілесних ушкоджень, постійних висловлювань та домагань, які принижували людську честь та гідність.

На вирішення експертизи просила поставити ряд питань, в тому числі чи страждала підсудна на момент вчинення злочину і на даний час будь-якими психічними захворюваннями, чи потребує застосування примусових заходів медичного характеру, чи перебувала на момент вчинення злочину у стані сильного душевного хвилювання і чи могли вищезазначені дії потерпілого призвести підсудну до такого стану, чи здатна повною мірою усвідомлювати наслідки вчиненого діяння та правильно сприймати обставини по справі.

Заслухавши думку підсудної, яка повністю підтримала клопотання та потерпілого і прокурора про відмову в його задоволенні в зв"язку з його безпідставністю, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступного:

за змістом закону стан сильного душевного хвилювання це стан фізіологічного афекту, що являє собою короткочасну інтенсивну емоцію, яка домінує в свідомості людини, котра значною мірою ( хоч і не зовсім) втрачає контроль над своїми діями і здатність керувати ними, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи збоку потерпілого. Між тим, як встановлено в судовому засіданні з показань підсудної між усіма діями потерпілого, що мали місце 4 серпня 2012 року по відношенню до підсудної, які вона сприйняла як образу і до вчинених інкремінованих підсудній дій, що призвели до смерті потерпілого є розрив у часі, який за показаннями підсудної і згідно обставин справи становить певний проміжок часу, а саме за показаннями підсудної не менше п"яти хвилин, хоча об"єктивно цей час становить більше ніж п"ять хвилин. Тобто дії підсудної, що призвели до смерті потерпілого, були вчинені підсудною не раптово з часу заподіяння потерпілим підсудній за її показами образи, а після спливу певного проміжку часу після цього, що виключає будь-які підстави для призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи для вирішення питання, чи перебувала підсудна в момент вчинення інкримінованих їй дій в стані сильного душевного хвилювання.

До того ж, як вбачається із показань підсудної в судовому засіданні і на досудовому слідстві підсудна заздалегідь ще до моменту вчинення нею дій, що призвели до смерті потерпілого, взяла з собою сокиру, яку вона зберігала з собою постійно і таємно від потерпілого, щоб останній не знав про її наявність у підсудної.

Крім того, з проведеної у справі психіатричної експертизи під час досудового слідства (а.с. 106) вбачається, що підсудна в період скоєння інкримінованих дій не виявляла ознак хронічного психічного захворювання, недоумства чи тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, може усвідомлювати свої дії та керувати ними, внаслідок чого вона може бути визнана осудною. І на час проведення експертизи підсудна будь-якими психічними розладами не страждає, може самостійно здійснювати право на захист і не потребує застосування примусових заходів медичного характеру. З цією експертизою підсудна була ознайомлена під час досудовго слідства (а. с. 108), будь-яких заяв чи клопотань, в тому числі і щодо призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи не заявляла.

Входячи з вищенаведеного, суд не вбачає будь-яких підстав для призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи з мотивів, зазначених у клопотанні адвоката, в зв"язку з чим в його задоволенні слід відмовити повністю.

Керуючись ст.273 КПК України (1960 року) суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи відмовити повністю.

Суддя: Ф. В. Самрук