Рішення № 31623541, 30.05.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2013 р.Справа № 922/1620/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Тин", м.Харків до Приватного підприємства "Торгівельна мережа "Добрий Купець", м.Харків про стягнення 44346,00 гривень за участю представників:

позивача - Кулікова С.В. (дов.б/н від 20 травня 2013 року),

відповідача - Гетьмана П.С. (дов.б/н від 25 березня 2013 року)

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство «Тин», звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Відповідача - Приватного підприємства «Торгівельна мережа «Добрий Купець», 44346,00 гривень боргу та 1720,50 гривень судових витрат. Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не в повному обсязі виконав грошове зобов'язання за договором поставки №254 від 17 жовтня 2011 року (далі-Договір).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 квітня 2013 року було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28 травня 2013 року.

23 травня 2013 року Позивач надав до канцелярії суду (вх.№18540) додаткові документи, на підтвердження своїх позовних вимог. Суд дослідив і долучив до справи надані документи.

27 травня 2013 року Відповідач надав до канцелярії суду відзив (вх.№18827), в якому проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що ще не настав строк оплати.

В судовому засіданні 28 травня 2013 року Позивач свої позовні вимоги підтримав, та пояснив, що не оплаченими залишилися три останні видаткові накладні.

В судовому засіданні 28 травня 2013 року Відповідач проти позову заперечував, але не зміг пояснити суду, які саме накладні були ним оплачені, а які ні, відзив підтримував.

В судовому засіданні 28 травня 2013 року було оголошено перерву до 30 травня 2013 року.

В судовому засіданні 30 травня 2013 року Позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні 30 травня 2013 року Відповідач проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві, та вважав, що строк оплати по останнім накладним ще не настав.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 17 жовтня 2011 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки №254, за умовами якого Позивач зобов'язувався поставити продовольчі товари, а Відповідач зобов'язувався прийняти товар, та своєчасно його оплачувати на умовах, передбачених Договором.

П. 9.1. Договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 01 червня 2012 року.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що поставка товару за накладними, що відбулися після 01 червня 2012 року, здійснювалась без договору, а тому посилання Позивача на те, що у Відповідача виник обов'язок оплати поставленого товару, у строк, відповідно до п. 6.1. Договору, є безпідставним.

Після 01 червня 2012 року, тобто після закінчення строку дії Договору, Позивачем відбулися наступні поставки товару:

- 14 червня 2012 року за видатковою накладною №206-14-01 на суму 5412,80 гривень;

- 21 червня 2012 року за видатковою накладною №206-21-02 на суму 7097,10 гривень;

- 12 липня 2012 року за видатковою накладною №207-12-01 на суму 3935,00 гривень;

- 16 липня 2012 року за видатковою накладною №207-16-03 на суму 4659,00 гривень;

- 23 липня 2012 року за видатковою накладною №207-23-02 на суму 16304,00 гривень;

- 27 серпня 2012 року за видатковою накладною №208-27-02 на суму 26312,00 гривень;

- 02 жовтня 2012 року за видатковою накладною №210-02-03 на суму 17919,00 гривень;

12 лютого 2013 року Позивач направив Відповідачу претензію №213, в якій просив останнього сплатити 44346,00 гривень за поставлений товар, на протязі 7 днів, з дня отримання претензії.

22 березня 2013 року Відповідач отримав цю претензію, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення (а.с.65-66).

Згідно з ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки сторонами не було встановлено строку виконання обов'язку Відповідача щодо оплати товару, отриманого за вищезазначеними видатковими накладними, то, у відповідності до ст.ст.530, 655, 692 Цивільного кодексу України, Відповідач повинен був розрахуватись за отриману продукцію у строк, зазначений у претензії Позивача.

Отже, твердження Відповідача про те, що строк оплати ще не настав, є безпідставним, так як строк оплати за поставлений товар за вищезазначеними накладними настав з 22 березня 2013 року по 29 березня 2013 року включно. Таким чином, в цей строк у Відповідача виник обов'язок по оплаті поставленого за накладними товару, відповідно й у Позивача виникло права на вимогу оплати такого товару в судовому порядку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановленого договором або законом.

Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за накладними, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем на час подання позову до суду складає 44346,00 грн.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи, що Відповідач не надав суду доказів погашення боргу, позовні вимоги Позивача у сумі 44346,00 гривень основного боргу є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких, тягар сплати судового збору несе винна особа, тобто судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст.530, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 34, 38, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Торгівельна мережа "Добрий купець" (код 37364856, адреса: 61135, м.Харків, вул.Героїв праці, 46, п/р № 26004060382318 в Харківському ГРУ "Приват Банк", МФО 351533) на користь Приватного підприємства "Тин" (код 33605661, адреса: 61020, м.Харків, пр.Постишева, 99, п/р №26009010098688 в АТ "Банк "Золоті ворота" м.Харків, МФО 351931) 44346,00 гривень боргу, 1720,50 гривень судових витрат.

Повне рішення складено 04.06.2013 р.

Суддя Аріт К.В.

Справа №922/1620/13