Рішення № 31623394, 14.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/7847-2012 14.11.12

За позовомПриватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА"ДоТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"Простягнення 16 062,55 грн. Судді: Куркотова Є.Б.

Бондарчук В.В.

Капцова Т.П.

Представники: Від позивачаЛапай О.В.Від відповідача Сукорянський Є.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (далі - Відповідач) про стягнення 16 062,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 16 062,55 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 04.07.2012 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.07.2012р. розгляд справи було відкладено на 18.07.2012р.

12.07.2012 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої, останній просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 15 552,55 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 510,00 грн.)

В судовому засіданні 18.07.2012 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, за змістом якого, у тому числі, заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на не обґрунтованість розміру заявленого до стягнення страхового відшкодування, оскільки його розрахунок здійснювався на підставі звіту №918, складеного 10.11.2011 р. суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Екліс», до якого не додано сертифікату, або іншого свідоцтва яке б підтверджувало право оцінювача Мартинюка К.П. на проведення оцінки майна. Крім того, відповідач надав ремонтну калькуляцію відновлювального ремонту за системою аудатекс №06.12.06 від 07.06.2012 р., згідно якої вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, автомобілю «Hyundai», державний реєстраційний номер АА 9347 КО становить 11 719,93 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.07.2012 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника позивача, розгляд справи відкладено до 03.08.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2012 р. призначено у справі №5011-67/7847-2012 судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

29.10.2012 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок №7978/12-54 від 23.10.2012 р. судової автотоварознавчої експертизи по справі №5011-67/7847-2012 та матеріали вказаної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.10.2012 було поновлено провадження у справі №5011-67/7847-2012, розгляд справи призначений на 14.11.2012.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 12.11.2012 справу №5011-67/7847-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Куркотова Є.Б. (головуюча), Бондарчук В.В. та Капцова Т.П.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.11.2012 р. вказаною колегією прийнято до свого провадження справу 5011-67/7847-2012, розгляд справи призначено на 14.11.2012 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав письмову заяву, за змістом якої просив суд стягнути з відповідача вартість судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 4 413,60 грн., позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечував у повному обсязі посилаючись на підстави викладені у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2011 р. між позивачем та Виндау Т.О. укладено договір №7426375 страхування транспортного засобу, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, що не суперечать чинному законодавству України, які пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, автомобілем «Hyundai», державний реєстраційний номер АА 9347 КО.

31.10.2011 р. о 18 годині 25 хвилин громадянин Чорний Г.І., керуючи транспортним засобом автомобілем «МАЗ», державний реєстраційний номер АА 18-23 НК, по вул. Н. Хрещатицька, в м. Києві, при взаємному перестроюванні транспортних засобів, які рухаються в одному напрямку, не пропустив автомобіль «Hyundai», державний реєстраційний номер АА 9347 КО, внаслідок чого відбулось зіткнення обох автомобілів, чим задав матеріальних збитків, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування Подільського району при УДАІ ГУМВС України в м. Києві.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 23.11.2011 р. у справі №3-6132/11 водія Чорного Г.І. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

21.11.2011 р. власник застрахованого транспортного засобу -автомобіля «Hyundai», державний реєстраційний номер АА 9347 КО, звернувся до позивача із заявою, за змістом якої просив страховика суму страхового відшкодування у розмірі 2 097,40 грн. утримати в рахунок сплати страхового відшкодування по справі №5337.

Згідно рахунку-фактури №БА-0014142 від 08.11.2011 р. , складного ТОВ «Богдан Авто», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Hyundai», державний реєстраційний номер АА 9347 КО становить 17 631,28 грн.

Відповідно до звіту №918 про оцінку автомобіля «Hyundai», державний реєстраційний номер АА 9347 КО, складеного 10.11.2011 р. ТОВ «Екліс»(сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №8108/08 від 16.12.2008 р., який дійсний до 16.12.2011 р.), вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Hyundai», державний реєстраційний номер АА 9347 КО, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 16 346,94 грн.

Страховим актом №4615 від 22.11.2011 р. пошкодження транспортного засобу марки «Hyundai», державний реєстраційний номер АА 9347 КО, внаслідок ДТП, що сталося 31.10.2011 р. о 18 годині 25 хвилин по вул. Н. Хрещатицька, в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 16 062,55 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що частину страхового відшкодування у розмірі 13 965,14 грн. позивач перерахував на рахунок СТО ТОВ «Богдан Авто»безготівково -платіжне доручення №4037 від 28.11.2011 р., а в частині відшкодування 2 097,40 грн. зобов'язання позивача перед страхувальником припинені згідно ст. 601 Цивільного кодексу України та на підставі п. 12 Договору шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги (по зобов'язанням Виндау Т.О. по сплаті страхових платежів).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Главою 50 Цивільного кодексу України визначені підстави та способи припинення зобов'язань, які можуть застосовуватися в т.ч. до виконання зобов'язань по відшкодуванню шкоди.

Тобто, під виконанням зобов'язання по виплаті страхового відшкодування необхідно розуміти не лише сплату грошових коштів, а і припинення грошового зобов'язання у інший передбачений чинним законодавством спосіб, що свідчить про виконання особою зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

В даному випадку, зобов'язання позивача перед своїм страхувальником по відшкодуванню шкоди в частині 2 097,40 грн. припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що відповідає положенням ст. 601 Цивільного кодексу України.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 16 062,55 грн. (13 965,14 грн. + 2 097,40 грн.) право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як свідчать матеріали справи (інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ), цивільна відповідальність ДП «ТП Богдан», як власника транспортного засобу автомобілю марки «МАЗ», державний реєстраційний номер АА 18-23 НК застрахована відповідачем згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/6783327.

Вина Чорного Г.І., який керував автомобілем «МАЗ», державний реєстраційний номер АА 18-23 НК, встановлена у судовому порядку.

З постанови Подільського районного суду м. Києва від 23.11.2011 р. у справі №3-6132/11 вбачається, що винний у скоєнні адміністративного правопорушення громадянин Чорний Г.І. працює на посаді водія в ДП «ТП Богдан», що підтверджує законність керування Чорним Г.І. забезпеченими відповідачем транспортним засобом «МАЗ», державний реєстраційний номер АА 18-23 НК.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом «МАЗ», державний реєстраційний номер АА 18-23 НК застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №АА/6783327, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими -прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його.

Позивач звернувся до відповідача з заявою №259-1711 від 25.01.2012 р. на виплату (страхового) відшкодування в порядку у розмірі 16 062,55 грн.

Листом №12/251 від 09.02.2012 р. відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування мотивуючи відмову тим, що позивач у відповідності до п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 23.11.2003 р. під час проведення огляду пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу «Hyundai»не викликав представників винної особи або відповідача.

Також, як на підставу у відмові в виплаті страхового відшкодування в порядку регресу, викладену у листі №12/909 від 13.04.2012 р., відповідач посилався на не дотримання позивачем п. 33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме відсутністю у відповідача можливості призначити аварійного комісара або експерта, та не запрошенням представників ТДВ СК «Альфа-Гарант»на огляд пошкодженого транспортного засобу. Крім цього, у зазначеному листі відповідач наголосив, що опис пошкоджень автомобіля визначений в довідці ДАІ, не може приймати до уваги при визначенні матеріального збитку, а тому останній вважає, що саме ті пошкодження транспортного засобу «Hyundai»отримані внаслідок спірного ДТП, в якій визнано винним Чорного Г.І.

С приводу заперечень відповідача у виплаті страхового відшкодування, викладених у листах №12/251 від 09.02.2012 р. та 12/909 від 13.04.2012 р., суд відзначає наступне,

Відповідно до п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 23.11.2003 р. у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Згідно до п. 33.3 ст. 31.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Відтак за змістом зазначеної статі не вбачається встановлення обов'язку позивача щодо виклику представника винної особи або представника відповідача для технічного огляду пошкодженого транспортного засобу, а такий виклик здійснюється лише у разі потреби.

Крім цього, матеріали справи містять телеграму №105/069 надіслану на адресу Чорного Г.І., за змістом якої, позивач зазначив місце та дату технічного огляду транспортного засобу «Hyundai», а також повідомив, що у випадку не з'явлення останнього огляд відбудеться без його участі.

В судових засіданнях та відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на не обґрунтованість розміру заявленого до стягнення страхового відшкодування, оскільки його розрахунок здійснювався на підставі звіту №918, складеного 10.11.2011 р. суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Екліс», до якого не додано сертифікату, або іншого свідоцтва яке б підтверджувало право оцінювача Мартинюка К.П. на проведення оцінки майна. Крім того, відповідач надав ремонтну калькуляцію відновлювального ремонту за системою аудатекс №06.12.06 від 07.06.2012 р., згідно якої вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, автомобілю «Hyundai», державний реєстраційний номер АА 9347 КО становить 11 719,93 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.08.2012 р. призначено у справі №5011-67/7847-2012 судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №7978/12-54, складеного 23.10.2012 р. експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз С.В. Береговим - вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, автомобіля «Hyundai», державний реєстраційний номер АА 9347 КО, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 16 836,40 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату страхового відшкодування) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено (висновок судової автотоварознавчої експертизи №7978/12-54, складений 23.10.2012 р.), що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai», державний реєстраційний номер АА 9347 КО з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 16 836,40 грн., а позивачем набуто право вимоги у розмірі 16 062,55 грн.

Як вбачається з витягу із бази МТСБУ полісом №АА/6783327, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза -510,00 грн.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Враховуючи визначені полісом №АА/6783327 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 15 552,55 грн. (16 062,55 грн. заявлена до стягнення сума страхового відшкодування -510,00 грн. франшизи за полісом) у строк до моменту звернення позивачем із позовом до суду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 15 552,55 грн. та задоволення їх у повному обсязі.

На вимогу ухвали Господарського суду м. Києва від 03.08.2012 р. витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 4 413,60 грн. сплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №2078 від 14.09.2012 р. на підставі рахунку №7260/12/7978/54 від 20.08.2012 р.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України правомірним є стягнення з відповідача витрат на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 4 413,60 грн., а також судового збору у розмірі 1 609,50 грн.

При подачі даного позову Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" було сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення №2054 від 03.05.2012 р. в сумі 1641,00 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про судовий збір»ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Судовий збір справляється у відповідному розмірі мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява подається до суду (ст.4 Закону).

У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 1609,50 грн. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 31,50 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26; код ЄДРПОУ 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, 100; код ЄДРПОУ 13490997) страхове відшкодування в сумі 15 552 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 55 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. та витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 4 413 (чотири тисячі чотириста тринадцять) грн. 60 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. На підставі даного рішення повернути Приватному акціонерному товариству "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, 100; код ЄДРПОУ 13490997) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 31 (тридцять одна) грн. 50 коп., що перераховане платіжним дорученням №2054 від 03.05.2012 р. (оригінали якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

Головуючий суддя Куркотова Є.Б.

Судді Бондарчук В.В.

Капцова Т.П.

Рішення підписано 14.11.2012 р.