Рішення № 3162157, 03.03.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

03 березня 2009 р. Справа 12/26-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські макарони" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 13, к. 7, ідент.код 31239749)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Скантекс" (21023, м. Вінниця, вул. Блюхера, 225, ідент.код 33088485; поштова адреса: 21034, м. Вінниця, вул. Чехова, 45)

про стягнення 12 637,06 грн.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Представники

позивача : Ситник Н.М.- за дорученням

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 12637,06 грн., в тому рахунку: 2877,14 грн. пені за період з 26.06.08р. по 13.09.08р. та 9759,92 грн. інфляційних за період з 14.03.09р. по 31.12.08р.

Ухвалою суду від 02.02.09р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 03.03.09р.

В судове засідання 03.03.09р. з"явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об"ємі.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву не надав. Про дату, місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції відповідачу 14.02.09р. за № 86090.

З пояснень представників сторін та наданих матеріалів суд вбачає таке.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 28.10.08р. у справі № 11/128-08, залишеним в силі постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.01.09р. за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські макарони», м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю «Скантекс», м. Вінниця про стягнення 65526 грн. 23 коп. (55387,93 грн. –основного боргу, 4697,31 грн. –пені, 5440,99 грн. –25% річних) встановлено, що ТОВ "Українські макарони" передало ТОВ "Скантекс" згідно договору купівлі-продажу № 142 від 21.08.2004р. макаронні вироби на загальну суму 124180,84 грн. Відповідно до п. 5.7 договору, відповідач зобов‘язався оплатити товар протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару по накладній, тобто до 13.03.2008р. В порушення взятих на себе зобов‘язань відповідач частково розрахувався за отриманий товар в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 55387,93 грн. Даним рішенням присуджено до стягнення 55387,93 грн. –основного боргу, 4697,31 грн. пені за період з 13.03.2008р. по 25.06.2008р. та 5440,99 грн. – 25% річних з 13.03.2008р. по 25.06.2008р. за невиконання відповідачем своїх зобов"язань.

Станом на день розгляду справи № 12/26-09 відповідач присуджену до стягнення рішення від 28.10.08р. у справі № 11/128-08 суму не сплатив.

З урахуванням наведеного, позивачем пред"явлено до стягнення 2877,14 грн. пені за період з 26.06.08р. по 13.09.08р. та 9759,92 грн. інфляційних за період з 14.03.09р. по 31.12.08р.

Наведене стверджується:

- рішенням господарського суду Вінницької області від 28.10.08р. у справі № 11/127-08;

- постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.01.09р. у справі № 11/127-08;

- договором купівлі-продажу № 142 від 21.08.04р.;

- видатковими накладними;

- актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.08р. по 01.08.08р.;

- іншими матеріалами справи;

- відсутністю заперечень відповідача на позов.

Заслухавши представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 28.10.08р. у справі № 11/128-08, залишеним в силі постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.01.09р. встановлено, що ТОВ "Українські макарони" передало ТОВ "Скантекс" згідно договору купівлі-продажу № 142 від 21.08.2004р. макаронні вироби на загальну суму 124180,84 грн. Відповідно до п. 5.7 договору, відповідач зобов‘язався оплатити товар протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару по накладній, тобто до 13.03.2008р. В порушення взятих на себе зобов‘язань відповідач частково розрахувався за отриманий товар в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 55387,93 грн.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Пунктом 6.4 договору купівлі-продажу № 142 від 21.08.04р. сторони передбачили, що у випадку затримки покупцем розрахунків за цим договором, він сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка нараховується на несплачену суму за весь період прострочення платежу, а також 25% річних від простроченої суми за весь період прострочення платежу.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

До стягнення пред"явлено 2877,14 грн. пені, нарахованої за період з 26.06.08р. по 13.09.08р.

Розрахунок пені здійснено позивачем в межах, що відповідає вимогам законодавства та умовам договору, а відтак позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 2877,14 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведений позивачем розрахунок суми втрат від інфляції здійснений відповідно до законодавства.

В силу ст. ст. 32, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в сумі 2877,14 грн. пені, нарахованої за період з 26.06.08р. по 13.09.08р. та 9759,92 грн. інфляційних за період з 14.03.09р. по 31.12.08р.. з віднесенням на відповідача понесених позивачем судових витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,43,44, 47,49,82,84,115,116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скантекс" (21023, м. Вінниця, вул. Блюхера, 225, ідент.код 33088485; поштова адреса: 21034, м. Вінниця, вул. Чехова, 45, п/р 26008055302576 у ВФ КБ "Приватбанк" м. Вінниця, МФО 302689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські макарони" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 16, к. 7, ідент.код 31239749, п/р 26005301136 в АКБ "Форум" м. Київ, МФО 322948) - 12637,06 грн., в тому рахунку: 2877,14 грн. пені, 9759,92 грн. інфляційних, 126,37 грн. витрат на сплату державного мита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські макарони" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 16, к. 7, ідент.код 31239749, п/р 26005301136 в АКБ "Форум" м. Київ, МФО 322948) з державного бюджету України (через відповідний теріторіальний орган державного казначейства України) 1,52 грн. державного мита, зайво сплаченого по платіжному дорученню № 10 від 08.01.2009 р. (оригінал платіжного доручення - у матеріалах справи).

Рішення суду, завірене печаткою суду, є підставою повернення державного мита позивачу у встановленому рішенням суду розмірі.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 10 березня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу