Рішення № 31621006, 22.05.2013, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 2-1878/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Козирського Е.С.;

при секретарі: Мочернюк В.В.;

за участю: позивача - ОСОБА_1; представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3; представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, Виконкому Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, про визнання недійсним свідоцтва про право власності; про визнання недійсним договору купівлі-продажу, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до Прилиманської сільської ради, ОСОБА_1, про скасування рішення Прилиманської сільської ради № 216-1 від 30.03.2007 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулися із зазначеною позовною заявою до відповідачів, яким, з урахуванням уточнень просила: визнати недійсним Свідоцтво про право власності від 05.04.2006 року виданого виконкомом Прилиманської сільської ради на ім'я ОСОБА_2 на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1; визнати недійсним договір купівлі-продажу вищевказаного майна від 07.06.2006 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 402.

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулися із зустрічним позовом до Прилиманської сільської ради та ОСОБА_1 яким, з урахуванням уточнень, просила: визнати незаконним та скасувати рішення Прилиманської сільської ради від 30.03.2007 р. № 216-V про скасування рішення ХХІ сесії ІV скликання № 822-ІV від 10.03.2006 р. «Про видачу свідоцтва на право особистої власності на спірний житловий будинок. Крім того були заявлені вимоги зобов'язати відповідачів не перешкоджати в користуванні та володінні правом власності на спірну житлову будівлю скасувавши реєстрацію права власності за № 14372627 від 14.12.09 р. на спірний будинок за ОСОБА_7 та ОСОБА_1 В судовому засіданні 22.05.2013 р. представники ОСОБА_4 та ОСОБА_2 заявили клопотання, яке було задоволено судом, про залишення цих вимог без розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що спірне домоволодіння було побудовано її рідною сестрою ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

За життя сестра склала заповіт, згідно до якого заповіла спірне домоволодіння ОСОБА_1. Спадкоємцями після смерті сестри є вона - ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом, та їх зі спадкодавцем рідна мати, ОСОБА_9, як особа яка має право на обов'язкову частку у спадщині. ОСОБА_1 та ОСОБА_9 прийняли спадщину після смерті спадкодавця, шляхом звернення до нотаріуса із відповідними заявами. Звернувшись до нотаріуса, вони дізналися про те, що за життя ОСОБА_8 не встигла зареєструвати своє право власності на спірне домоволодіння у встановленому законом порядку. Вони звернулися до Прилиманської сільської ради з проханням про прийняття спірного будинку в експлуатацію, де їм стало відомо про те, що ОСОБА_2, який тимчасово проживав у спірному будинку та, не маючи будь-яких законних підстав, вже звернувся до Прилиманської сільської ради із заявою про визнання за ним права власності на спірне домоволодіння. Що Прилиманською сільською радою було прийнято рішення про видачу на ім'я ОСОБА_2 Свідоцтва про право власності на спірне домоволодіння та доручено Овідіопольському РБТІ оформити Свідоцтво про право власності ОСОБА_2Крім того, Прилиманською сільською радою від тієї ж дати було прийнято інше рішення про надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки під будівництво та обслуговування житлового будинку за вказаною адресою, відповідно до якого ОСОБА_2 був зобов'язаний замовити в землевпорядній організації проект відведення земельної ділянки, вказаний проект після одержання позитивного висновку землевпорядної експертизи подати на затвердження сесії Прилиманської сільської ради.

Однак вказані рішення органу Прилиманської сільської ради не виконані: Свідоцтво про право власності у встановленому порядку ОСОБА_2 не видавалося, проект відведення земельної ділянки не виготовлявся. Перевіркою, проведеною прокуратурою Овідіопольського району Одеської області, було встановлено, що вказані рішення не відповідають діючому законодавству та прокурором було внесено протест, з вимогою скасувати зазначені незаконні рішення. У зв'язку з тим, що вказані рішення Прилиманської сільської ради не відповідають вимогам закону та не були виконані, протест прокуратури був задоволений рішенням Прилиманської сільської ради та вказані рішення були скасовані. Але ОСОБА_2, використовуючи бланк Свідоцтва про право власності на спірне домоволодіння, без відповідних реквізитів та не підписаного головою Прилиманської сільської ради, в порушення вимог діючого законодавства та прав позивача, продав спірне домоволодіння ОСОБА_4

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_2 посилаються на те, що ОСОБА_8 без належного дозволу та проекту самочинно збудувала спірне домоволодіння, у встановленому порядку не здала його в експлуатацію. Оскільки на час її смерті були відсутні документи на підтвердження її права власності на вказане майно то воно не є об'єктом права власності та не може включатися до спадщини. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вважають, що оскільки ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав у спірному будинку він мав право користуватися земельною ділянкою, в т.ч. правом її забудови, при цьому реалізуючи своє Конституційне право на житло та право користування земельною ділянкою. ОСОБА_2, побудувавши на вказаній земельній ділянці будинок, на законних підставах отримав свідоцтво про право власності. Перед укладенням договору купівлі-продажу ОСОБА_4 ретельно ознайомився з правовстановлюючими документами та у нього не виникло сумніву в належності вказаного будинку ОСОБА_2, який він купив. Позивачі за зустрічним позовом вважають, що, скасовуючи рішення Прилиманської сільської ради орган місцевого самоврядування порушив їх права. Крім того, ОСОБА_9 та ОСОБА_1 зареєстрували право власності на спірне домоволодіння в Овідіопольському РБТІ на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вважають, що вказана реєстрація порушує їх законні права.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала та, посилаючись на вимоги ст.ст. 203, 215, 319 ЦК України просила їх задовольнити, визнати недійсним оскаржувані Свідоцтво про право власності та договір купівлі-продажу, зустрічні позовні вимоги не визнала та просила в їх задоволенні відмовити.

В судовому засіданні представники ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зустрічні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а в задоволені первісного позову відмовити.

Представник Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, якою просив справу розглядати без його участі.

Представник комунального підприємства «Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши позивачів, відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню. Також підлягає задоволенню зустрічний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_2

В судовому засіданні встановлено.

Рішенням ХХІ сесії VІ скликання Прилиманської сільської ради № 822-V від 10.03.2006 року «Про видачу свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок» було вирішено видати на ім'я ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, доручити Овідіопольському РБТІ оформити свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок за вказаною адресою.

Іншим рішенням тієї ж ХХІ сесії VІ скликання Прилиманської сільської ради № 822-V від 10.03.2006 року «Про надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» було вирішено надати ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність загальною площею 12 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_2 замовити в землевпорядній організації проект відведення земельної ділянки; проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку землевпорядної експертизи подати на затвердження сесії Прилиманської сільської ради.

Вказані рішення ХХІ сесії VІ скликання Прилиманської сільської ради № 822-V від 10.03.2006 року не виконані: свідоцтво про право власності на спірне домоволодіння у встановленому порядку не видавалося та не отримувалося, проект відведення земельної ділянки за адресою спірного домоволодіння в землевпорядній організації не замовлявся, та в Прилиманській сільській раді не затверджувався.

Із дослідженого в судовому засіданні документу, визначеного як «Свідоцтво про право власності на нерухоме майно» вбачається, що на ньому відсутній підпис голови Прилиманської сільської ради та зазначена у вказаному документі посадова особа «Голова Прилиманської сільської ради ОСОБА_10» на час його видачі - 05.04.2006 р. в Прилиманській сільській раді не працював.

07.06.2006 року ОСОБА_2, використовуючи вказаний документ, уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 402.

За заявою ОСОБА_9 та ОСОБА_1 прокуратурою Овідіопольського району Одеської області була проведена перевірка законності вказаних рішень Прилиманської сільської ради, за результатами якої 07.02.2007 року прокурором Овідіопольського району Одеської області був внесений протест за № 387 з вимогою скасувати вказані рішення Прилиманської сільської ради.

Рішенням Прилиманської сільської ради № 216-V від 30.03.2007 року «Про скасування рішення ХХІ сесії ІV скликання № 822-ІV від 10.03.2006 року було задоволено протест прокурора та вказані рішення органу місцевого самоврядування були скасовані.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонено законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом, право власності на новостворене майно (житлові будинки) будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 2, 4-6, 10, 12, 24-31 та 33 Закону України «Про місцеве самоврядування», всі питання щодо права власності на побудований житловий будинок та надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 8.1. Тимчасового положення «Про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого наказом МЮУ № 7/5 від 07.02.2002 року, яке діяло на період спірних правовідносин, оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно, органами місцевого самоврядування, фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно п. 8.4 вказаного Тимчасового положення, Свідоцтво про право власності містить таку інформацію - прізвище, ім'я, по батькові та підпис керівника органу, який прийняв рішення.

Домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 було побудовано ОСОБА_8 на виділеній їй у користування земельній ділянці, право власності на спірне домоволодіння у встановленому порядку за ОСОБА_2 органом місцевого самоврядування не визнавалося, проект відведення земельної ділянки за адресою спірного домоволодіння в землевпорядній організації не замовлявся та в Прилиманській сільській раді не затверджувався, Свідоцтво про право власності на спірне домоволодіння керівником органу місцевого самоврядування не підписувалося та ОСОБА_2 не видавалося, незаконне, отримане ОСОБА_2 Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.04.2006 року, не містить підпису відповідної посадової особи.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину, прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом , такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зі змісту ст. 319 ЦК України, вбачається, що лише власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Оцінюючи вказані обставини в їх сукупності, суд приходить висновку про те, що ОСОБА_2 не набув права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та, не будучи власником домоволодіння, не мав будь-яких підстав для відчуження спірного домоволодіння, в т.ч. і укладати договір купівлі-продажу домоволодіння з ОСОБА_4

Також, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно вимог ч. 2 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України за № 1-9/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частини першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16 квітня 2009 року, зазначає, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати лише ті попередні рішення та вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Оцінюючи вказані обставини, суд приходить висновку про те, що рішенням Прилиманської сільської ради № 216-V від 30.03.2007 року «Про скасування рішення ХХІ сесії ІV скликання № 822-ІV від 10.03.2006 року було неправомірно скасовані попередні рішення, т.я. існували правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_2

Згідно вимог ст.ст. 203, 215, 319, 328, 331 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 6, 10, 12, 24-31, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.п. 8.1., 8.4. «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого наказом МЮУ № 7/5 від 07.02.2002 року, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 110, 212, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, Виконкому Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, - задовольнити.

Визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.04.2006 року оформленого Прилиманською сільською радою на ім'я ОСОБА_2 на житловий будинок та господарські будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, укладений 07.06.2006 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідчений нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 402.

Зустрічний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до Прилиманської сільської ради, ОСОБА_1, комунального підприємства «Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації» про скасування рішення Прилиманської сільської ради № 216-V від 30.03.2007 року, - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Прилиманської сільської ради № 216-V від 30.03.2007 року «Про скасування рішення ХХІ сесії ІV скликання №882-ІV від 10.03.2006 р. «Про видачу свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_2».

Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя Є.С.Козирський