Постанова № 31619478, 28.05.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року 10:52Справа № 808/2932/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Стрельнікової Н.В.,

при секретарі Чистяковій К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Публічне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат»,

м. Запоріжжя,

до: Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, м. Запоріжжя,

про скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників сторін:

від позивача: Мельник М.І., за довіреністю №14/2185 від 03.07.2012,

Різніченко І.А., за довіреністю №14/2183 від 03.07.2012,

від відповідача: Гавриленко Д.В., за довіреністю № 104/8/10 від 03.04.2013,

Крошка В.В., за довіреністю № 103/8/10 від 27.03.2013,

Мельник В.І., за довіреністю № 119/8/10 від 13.05.2013,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат» (далі - позивач, ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» звернулося із адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001220025, №0001230025, №0001240025, №0001250025, прийняті відповідачем 28.12.2012 року.

В обґрунтування позову посилається зокрема на те, що позивачем не було порушено вимог чинного законодавства, всі агентські договори були укладені без порушень, відповідали законам України і виконання послуг по цим договорам мало економічну доцільність. Фінансово-господарські операції позивача з відповідними контрагентами документально підтверджені відповідними первинними документами, сплачено у зв'язку з цим відповідні суми податків за цей період, тож висновки відповідача про відсутність економічної доцільності таких операцій є помилковими.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягають на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваних рішень.

Відповідач адміністративний позов не визнає, вважає податкові повідомлення-рішеннями такими, що є обґрунтованими і правомірними з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позовну заяву вх. № 18402 від 26.04.2013р. та доповненнях до них вх. №22166 від 28.05.2013. Зокрема, відповідач зазначає, що за наслідками проведеної перевірки відповідача не було підтверджено господарських, фінансових і інших взаємовідносин між РУП «Белорусский металургический завод», Республіка Білорусь та ООО «Вертикаль-М», Росія, ООО «Лига-08», Росія та прийняття участі в сприянні укладанні договорів, контрактів поставки карбіду кремнія металургійного між ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» та РУП «Білоруський металургійний завод».

Представники відповідача в судових засіданнях підтримали заперечення проти позову з підстав, викладених вище.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до наказу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі №557 від 22.11.2012р., було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства при господарських взаємовідносинах з нерезидентами: РУП «Белорусский металлургический завод» (Республіка Білорусь), ООО «Вертикаль-М» (Росія) та ООО «Лига-08» (Росія) за період з 27.11.2009 року по 31.12.2011 року, за наслідками якої складено акт перевірки №574/25-0/00222226 від 14.12.2012р (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем:

- п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 275 746 грн., утому числі по періодам: за 3 квартали 2010р. у сумі 123587 грн., за 2010 рік у сумі 254 873 грн., за 1 квартал 2011р. у сумі 20 873 грн.;

- п.п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.5.2 п. 7.5, п.п. 7.7.1, абз. «а» п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 200.1 п. 200.3 абз. «а» п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування на 76 955 грн.;

- ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», грошові кошти в загальній сумі 224 300,80доларів США/1 779 267,38 грн. за послуги, які фактично не були надані нерезидентами, не надійшли у законодавчо встановлений строк, в тому числі: 147 522,8 доларів США/1 169 964,06 грн. по агентському договору №96 від 27.11.2009р. з ООО «Вертикаль-М» (Росія), 76 778,0 доларів США/609 303,32 грн. по агентському договору №1 від 18.10.2010р. з ООО «Лига-08» (Росія).

28.12.2012 р. на підставі акта перевірки відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0001220025, яким позивачеу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 339 465 грн. 25 коп., в тому числі за основним платежем у розмірі 275 746,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 63 719,25 грн.;

- №0001230025, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 76 955,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 999,00 грн.;

- №0001240025, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 76 955 грн.;

- №0001250025, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1 551 449,70 грн. ;

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» звернулося до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 1.32 ст. 32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

При цьому відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звіного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 3.3.1 п. 3.3 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до ваги лише ті первинні документи, які складені разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товару (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України вих. № 1936/11/13-11 від 01.11.11, для з`ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011, судам слід враховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Так, в ході перевірки та під час судового розгляду справи було встановлено, що між позивачем (Принципал) та ООО «Вертикаль-М» (Агент) було укладено агентський договір №96 від 27.11.2009р. За умовами вказаного договору Агент зобов'язується здійснювати наступні дії: забезпечити укладення договору поставки карбіда кремнію металургійного між Принципалом та Республіканським унітарним підприємством «Білоруський металургійний завод», м. Жлобін, Білорусія. Винагорода Агента по даному договору складає 4 (чотири) % від ціни договору між позивачем та РУП «Білоруський металургійний завод».

Також, між позивачем (Принципал) та ООО «Лига-08» (Агент) 18.10.2010р. було укладено договір №1, предметом якого є забезпечення укладання договору поставки карбіду кремнія металургійного між Принципалом та РУП «Білоруський металургійний завод», м. Жлобін, Білорусь. Винагорода агента по вказаному договору складає 4 (чотири) відсотки від ціни договору між позивачем та РУП «Білоруський металургійний завод».

На підтвердження виконання вищезазначених агентських договорів позивачем до перевірки і суду були надані акти виконаних робіт, у яких зазначено, що Агентом були виконані а Принципалом прийняті послуги по відвантаженню карбіду кремнія металургійного на адресу РУП «Білоруський металургійний завод» м. Жлобін, Білорусь. Таким чином, зазначені акти виконаних робіт не містять змісту та обсягу господарської операції згідно предмета зазначених договорів - забезпечення укладення договору поставки.

Також позивачем були надані відповідачу під час перевірки і суду копії податкових накладних, виписаних ООО «Вертикаль-М» та ООО «Лига-08», у графі «Номенклатура поставки товарів (послуг)» яких зазначено лише «маркетингові послуги», без будь-якої конкретизації їх змісту. Інших документів в підтвердження виконання зазначеними контрагентами позивача дій, визначених як предмет зазначених агентських договорів, позивачем ані відповідачу під час перевірки ані суду під час судового розгляду не надано. Отже, надані позивачем документи не є такими, які можливо прийняти для підтвердження даних податкового обліку та такими, що свідчать про фактичне здійснення господарських операцій і використання їх у власній господарській діяльності позивача.

Крім того, відповідачем з метою отримання інформації було направлено спеціальний запит до компетентного органу Республіки Білорусь по РУП «Білоруський металургійний завод» та компетентного органу Росії по ООО «Вертикаль-М», Росія, ООО «Лига-08», Росія з питань підтвердження господарських відносин між РУП «Білоруський металургійний завод, Республіка Білорусь та ООО «Вертикаль», Росія, ООО «Лига-08», Росія. Інформацією з додатками від компетентних органів Республіки Білорусь, наданою управлінням міжнародних зв'язків ДПС України листом №5977/0/71-12/12-2017 від 15.10.2012р., отриманої від Міністерства по податках та зборах Республіки Білорусь, не підтверджено наявності господарських, фінансових та інших взаємовідносин між ВАТ «Білоруський металургійний завод» та ООО «Вертикаль-М», ООО «Лига-08». Зокрема, згідно пояснювальної записки економіста ВАТ «Білоруський металургійний завод» (т.2 а.с.22), представники ООО «Вертикаль-М» та ООО «Лига-08» (Росія, м. Липецьк) з пропозиціями на поставку карбіду кремнію і про укладення договорів, контрактів з ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» в управління постачання сировиною не звертались. Договори з ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» №ПП1323/69-10067 від 28.12.2009р і №ПП1323/69-11028 від 03.12.2010р., були укладені на підставі прийнятого рішення цінової комісії. Обговорення з приводу підписання додатків до договорів з ВАТ «ЗАК» між ВАТ «БМЗ» і ООО «Вертикаль-М», ООО «Лига-08» (Росія, м. Липецьк) не проводились.

Інформацією з додатками від компетентних органів Росії, наданої управлінням міжнародних зв'язків ДПС України листом №6409/0/71-12/12-2017 від 18.10.2012р., та отриманої від Міжрегіональної інспекції Федеральної податкової служби Росії по централізованій обробці даних, підтверджено реєстрацію ООО «Вертикаль-М» за адресою масової реєстрації, та подання останньої податкової та бухгалтерської звітності за 4 квартал 2010р.

Інформацією з додатками від компетентних органів Росії, наданої управлінням податкової міліції Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби листом №781/7/07-0/906 від 19.11.2012р. та отриманої від Міжрегіональної інспекції Федеральної податкової служби Росії по централізованій обробці даних підтверджено реєстрацію ООО «Лига-08» за адресою масової реєстрації та має ознаки «одноденної» фірми. З моменту постановки на облік інспекції федеральної податкової служби Росії №34 податкова та бухгалтерська звітність не надавалась, операції по розрахунковим рахункам призупинені рішенням від 06.08.2012р.

Таким чином, не підтверджено господарських, фінансових і інших взаємовідносин між РУП «Білоруський металургійний завод» та ООО «Вертикаль-М» і ОО «Лига-08» та прийняття участі останніх у сприянні в укладенні договорів, контрактів поставки карбіду кремнію металургійного між ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» та РУП «Білоруський металургійний завод». Крім того, зі змісту договорів на поставку карбіду, укладених між позивачем та РУП «Білоруський металургійний завод» не вбачається, що зазначені договори укладені через Агента.

На підставі наведеного, суд погоджується з висновками перевіряючих щодо завищення позивачем по взаємовідносинам з ООО «Вертикаль-М» та ООО «Лига-08» протягом перевіряємого періоду суми валових витрат у загальному розмірі 1 102 982 грн., завищення позивачем суми податкового кредиту на загальну суму 355 673 грн. і як наслідок завищення суми бюджетного відшкодування на 76955 грн., з огляду на що, податкові повідомлення-рішення №0001220025, №0001230025, №0001240025 від 28.12.2012р. є правомірними і скасуванню не підлягають.

Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» N 185/94-ВР від 23.09.1994 (далі - Закон №185/94), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до ст. 4 Закону №185/94, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З огляду на вищенаведене, суд також погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем на дату складання акту перевірки не вжито заходів щодо повернення коштів в загальній сумі 224 300,80 доларів США (1 779 267,38 грн.) за послуги, які фактично не були надані нерезидентами, у зв'язку з чим відповідні кошти не надійшли у законодавчо встановлений строк, у тому числі: 147 522,8 доларів США (1 169 964,06 грн.) по агентському договору №96 від 27.11.2009р. з ООО «Вертикаль-М», Росія, 76 778,0 дол. США (609 303,32 грн.) по агентському договору №1 від 18.10.2010р. з ООО «Лига-08», Росія.

Зазначений висновок суду підтверджується судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду України у справі №08/41 від 25.03.2008р. З огляду на наведене, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0001250025 від 28.12.2012р. відстуні.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятих ним рішень, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова