Постанова № 31618119, 30.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 травня 2013 року 11:20 №826/4799/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь О.М., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Лінія 12/Е.Т.С.»

до

державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2012 №0013752209,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінія 12/Е.Т.С.» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2012 №0013752209.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС на підставі хибних висновків акту перевірки від 22.11.2012 №1068/22-9/37100097 щодо відсутності факту реальності господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа», прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.12.2012 №0013752209, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 361 063,00 грн..

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 22.11.2012 №1068/22-9/37100097 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 07.12.2012 №0013752209. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінія 12/Е.Т.С.» та товариством з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа»і наявністю дій, які за своїм змістом спрямовані на безпідставне отримання податкової вигоди.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Лінія 12/Е.Т.С.» з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа» за серпень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Лінія 12/Е.Т.С.» пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 288 850,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС складено акт від 22.11.2012 №1068/22-9/37100097 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.12.2012 №0013752209, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 361 067,00 грн., у тому числі: 288 850,00 грн. – основний платіж, 72 213,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 22.11.2012 №1068/22-9/37100097 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінія 12/Е.Т.С.» та товариством з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа» в серпні 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінія 12/Е.Т.С.» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа» (виконавець) було укладено договір від 29.09.2010 №29/09/10 та договір від 05.05.2011 №05/05-11.

Відповідно до додатку від 21.06.2011 №2 до договору від 29.09.2010 №29/09/10 виконавець зобов’язувався надати замовнику послуги з організації заходів з відкриття магазинів «Укртелеком».

Згідно з умовами договору від 05.05.2011 №05/05-11 виконавець зобов’язувався провести для замовника маркетингове дослідження серед потенційних споживачів сигарет Davidoff.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копію договору від 29.09.2010 №29/09/10 з додатком від 21.06.2011 №2; копію договору від 05.05.2011 №05/05-11 з додатками до нього; копії податкових накладних за відповідний період; копії актів здачі-прийняття робіт за відповідний період, що підтверджується матеріалами справи.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінія 12/Е.Т.С.» та товариством з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа», вказано на акт від 08.02.2012 №60/23-3/35998554 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа».

Так, з акту від 08.02.2012 №60/23-3/35998554 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа» вбачається відсутність у товариства основних засобів, трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. Загальна чисельність працюючих на товаристві з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа» у 2011 році склала 4 особи. В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

За посиланнями позивача, договори з товариством з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа» укладалися з метою виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Лінія 12/Е.Т.С.» свої зобов’язань перед підприємством з іноземною інвестицією «Імперіал Табако Юкрейн» та публічним акціонерним товариством «Укртелеком».

Судом не ставиться під сумнів виконання позивачем своїх зобов’язань перед третіми особами. Разом з тим, згідно пояснень представника позивача в штаті товариства з обмеженою відповідальністю «Лінія 12/Е.Т.С.» працює понад 50 осіб. В той же час, на товаристві з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа» працювало лише 4 особи. Згідно інформації, наданої листом товариства з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа» від 15.09.2011 №15/09/2011-1 роботи з організації заходів з відкриття магазинів «Укртелеком» та проведення маркетингового дослідження серед потенційних споживачів сигарет Davidoff виконано товариством без залучення сторонніх осіб. При цьому, позивачем не доведено ані доцільність залучення до виконання відповідних робіт товариства з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа», ані можливість виконання останнім таких масштабних проектів на території всієї країни протягом короткого терміну.

За таких обставин, товариством з обмеженою відповідальністю «Лінія 12/Е.Т.С.» не обґрунтовано наявність господарської мети та економічної доцільності при укладанні договорів від 29.09.2010 №29/09/10 та від 05.05.2011 №05/05-11 з товариством з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа», загальна вартість яких склала понад 1,5 мільйона гривень.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що його контрагент за договором був зареєстрований як юридична особа на час виписування податкових накладних, оскільки наявність необхідного обсягу спеціальної податкової правосуб’єктності учасників господарської операції за відсутністю реального здійснення господарської операції не є достатньою для підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по вказаній операції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Лінія 12/Е.Т.С.» руху активів у процесі здійснення господарської діяльності, наявністю як економічної доцільності, так і ділової мети при укладанні договорів з товариством з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа», у зв’язку з чим вказує на недоведеність з боку позивача реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінія 12/Е.Т.С.» та товариством з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа».

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Лінія 12/Е.Т.С.» не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа», суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки від 22.11.2012 №1068/22-9/37100097 та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення від 07.12.2012 №0013752209.

За таких обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 31.05.2013