Постанова № 31617980, 03.06.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3690/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на професійне навчання та матеріальної допомоги у період професійного навчання у загальній сумі 1513,53 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Одеський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеського міського центру зайнятості кошти, витрачені на професійне навчання та матеріальну допомогу у сумі 1513,53 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 був зареєстрований як безробітний у Одеському міському центрі зайнятості та з ним був укладений договір на професійне навчання за спеціальністю електрозварник. Наказом Державного навчального закладу «Одеський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості» ОСОБА_1 було відраховано зі складу слухачів у зв'язку з пропуском занять без поважних причин. Згідно договору, укладеного між Одеським міським центром зайнятості та ОСОБА_1, у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання. В період навчання ОСОБА_1 була отримана матеріальна допомога у період професійного навчання у сумі 1177,53 грн. та відповідачу було направлено лист-претензію про необхідність повернення Одеському міському центру зайнятості витрачених коштів.

В судове засідання з'явився представник позивача - Антоненко І.І.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю до 01.01.2013 року визначав Закон України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року, а з 01.01.2013 року набрав чинності Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про зайнятість населення», чинного до 01.01.2013 року, для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 17 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року, формування та реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення забезпечують у межах своїх повноважень Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування. Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері зайнятості населення є центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики.

Частинами 1 та 2 ст. 21 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2013 року визначено, що діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, спрямовується і координується Міністром - керівником центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення», що діяв до 01.01.2013 року, Державна служба зайнятості реєструє безробітних і подає їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. і грошову.

Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань, між іншим: здійснюють реєстрацію безробітних, ведуть облік наданих їм послуг; організовують професійне навчання зареєстрованих безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці.

Згідно Положення «Про державну службу зайнятості», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24 червня 1991 р. N 47 «Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості реєструє безробітних, забезпечує їх працевлаштування, в тому числі за бажанням направляє безробітних на сезонні та оплачувані громадські роботи, виплачує допомогу по безробіттю, матеріальну допомогу по безробіттю, надає одноразову матеріальну допомогу безробітним та членам сімей, які перебувають на їх утриманні, а також матеріальну допомогу громадянам, які проходять підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, надає безпроцентні позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю.

В абзаці 5 пункту 7 вищезгаданого Положення визначено, що районні, міськрайонні, міські та районні центри зайнятості несуть відповідальність за раціональне використання коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, що знаходяться в їх розпорядженні.

Статтею 34 Закону України «Про зайнятість населення», чинного до 01.01.2013 року передбачено, що контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється серед інших органів інспекціями служби зайнятості.

Відповідно до п. 1 Положення «Про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 р. N 47 «Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР «Про зайнятість населення» (далі Положення), інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення (далі - інспекція) входить до складу державної служби зайнятості.

Відповідно до підпункту «в» пункту 6 Положення, інспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль за додержанням громадянами законодавства про зайнятість населення, рекомендацій служби зайнятості в період вирішення питання про працевлаштування та виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю.

Правовідносини щодо зайнятості населення до 01.01.2013 року регулювалися Законом України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року та з 01.01.2013 року регулюються Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року.

Стаття 1 п. 3 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року визначає, що в Україні до зайнятого населення належать зокрема, громадяни, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Статтею 2 цього Закону визначено поняття безробітні, якими визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Аналогічні положення містяться в Законі України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року, що набрав чинності з 01.01.2013 року.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звертався до Одеського міського центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного від 13.03.2012 року (а.с.6).

У своїй заяві ОСОБА_1 зазначав, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є членом особистого селянського господарства.

На підставі вказаної заяви Наказом Одеського міського центру зайнятості від 13.03.2012 року № НТ120313 відповідачу ОСОБА_1 був наданий статус безробітного, призначена допомога по безробіттю, а також розпочата її виплата (а.с.7).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року, кожен має право на професійне навчання, яке реалізується шляхом первинної професійної підготовки, перепідготовки, спеціалізації і підвищення кваліфікації, стажування у професійно-технічних, вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти, безпосередньо на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг з метою здобуття особою відповідної кваліфікації або приведення її рівня у відповідність із вимогами сучасного виробництва та сфери послуг.

Статтею 9 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року визначено, що кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом, надання безоплатних соціальних послуг, зокрема, професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації з урахуванням попиту на ринку праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року, за безробітним, який проходить професійне навчання за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, що встановлені відповідно до законодавства.

04.01.2013 року ОСОБА_1 до Одеського міського центру зайнятості була подана заява, у якій відповідач просив направити його на курси по спеціальності (професії) електрогазозварник на базі ДНЗ «ОЦПТО ДСЗ» з 10.01.2013 року та матеріальну допомогу у період навчання просив виплачувати 1 раз у місяць (а.с.8).

На підставі вказаної заяви, Одеським міським центром зайнятості та ОСОБА_1 укладений договір від 09.01.2013 року № 10/13В, предметом якого є направлення ОСОБА_1 на підготовку в Державний навчальний заклад «Одеський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості» за професією електрогазозварник зі строком навчання з 17 січня 2013 року до 17червня 2013 року, 5,30 місяців з метою сприяння подальшому працевлаштуванню (а.с.9).

Відповідно до п. 3 договору, у випадках пропусків занять більше трьох годин протягом дня без поважних причин, інших порушень навчальної дисципліни і систематичної неуспішності з ряду предметів навчальної програми проводить скорочення виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання або відрахування з навчального закладу (з подальшим припиненням виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання) відповідно до нормативно-правових документів, що регулюють це питання, у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи оплату щоденного проїзду) та витрат на проживання. Якщо громадянин відмовляється добровільно повернути зазначені кошти, то питання їх повернення вирішується в судовому порядку.

Згідно Наказу Державного навчального закладу «Одеського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості» від 19.02.2013 року № 30 «В-СНН», у зв'язку з пропуском занять без поважних причин ОСОБА_1 відраховано з 31.01.2013 року зі складу слухачів групи № 02-13, які навчаються за професією електрогазозварник 2 розряду (а.с.10).

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Судом встановлено, що в період навчання ОСОБА_1 виплачена матеріальна допомога у розмірі 1177,53 грн. та вартість його навчання за 6 навчальних днів склала 336 грн., а тому загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед Одеським міським центром зайнятості складає 1513,53 грн., про що свідчить довідка щодо стану заборгованості з матеріального забезпечення, яке виплачено ОСОБА_2 (а.с.14)

ОСОБА_1 Одеським міським центром зайнятості був направлений лист-претензія від 01.04.2013 року № 1307/19/06 про повернення витрат на професійне навчання у сумі 336 грн. та матеріальну допомогу у період професійного навчання у сумі 1177,53 грн. протягом 15 календарних днів від дня отримання листа (а.с.12).

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Оскільки відповідачем не повернуті кошти, виплачені йому в якості матеріальної допомоги в період професійної підготовки а також вартість професійного навчання, у сумі 1513,53 грн., тому, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача матеріальну допомогу у період професійного навчання у загальній сумі 1513,53 грн.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: 65113, АДРЕСА_1) на користь Одеського міського центру зайнятості кошти, витрачені на професійне навчання та матеріальну допомогу у сумі 1513,53 грн. на рахунок: повернення витрат на професійне навчання 336 грн. - код ЄДРПОУ 35358018, р/р 37174001004828, отримувач: Одеський міський центр зайнятості, банк ГУДКСУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011, призначення платежу: повернення витрат на професійне навчання ОСОБА_1 та матеріальної допомоги у період навчання у сумі 1177,53 грн. на рахунок - код ЄДРПОУ 35358018, р/р 37174001004828, отримувач: Одеський міський центр зайнятості, Банк ГУДКСУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011, призначення платежу: повернення матеріальної допомоги у період професійного навчання ОСОБА_1

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Е.А.Іванов

задоволено