Вирок № 31617646, 01.06.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/3619/13-к

1-кп/248/181/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Лутай А.М.

при секретарі - Сауніної С.О.

за участю прокурора - Коваленко Д.І.

потерпілої - ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Харцизьку обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12012050550000128 від 25.11.2012р., відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Харцизьк Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

- який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 листопада 2012 року, протягом дня, обвинувачений ОСОБА_2 та його співмешканка ОСОБА_1 знаходилися за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 де разом з своїми знайомими вживали спиртні напої.

У цей же день, приблизно о 19 годині, за вказаною адресою, коли ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишилися самі, між ними стала відбуватися сварка, яка виникла на підставі того, що ОСОБА_2 приревнував ОСОБА_1 до їх знайомого.

Під час сварки, обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, із почуття ревнощі, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, дерев'яною ніжкою від кресла, яку він тримав у правій руці, стоячи перед ОСОБА_1, рухом руки зверху вниз, вдарив її по голові, внаслідок чого ОСОБА_1 впала. Тоді, обвинувачений ОСОБА_2, стоячи над ОСОБА_1, продовжуючи тримати ніжку від кресла у правій руці, рухом руки зверху вниз, завдав ОСОБА_1 численні, не менш десяти, удари ніжкою від кресла по голові, обличчю та тулубу.

Внаслідок умисних дій обвинуваченого ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_1 було заподіяно закритий перелом лівої виличної кістки без зсуву, закритий перелом суглобового відростка нижньої щелепи зліва без зсуву, струс головного мозку, множинні осадження обличчя, забій грудної клітини, синці грудної клітини, посттравматична двостороння плевропневмонія, які у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як вимагаючи для свого загоєння термін понад 21 день.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

25 квітня 2013 року, під час досудового слідства між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 укладена угода про примирення. Згідно з угодою ОСОБА_2 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, та дана згода на призначення цього покарання та звільнення ОСОБА_2 від його відбування з випробуванням на 1 рік. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, передбачені ст.473 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні просив вказану угоду з потерпілою затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, проте рішення про укладення угоди про примирення є добровільним та вона наполягає на затвердженні угоди про примирення, оскільки ніяких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого вона не має та згодна, щоб ОСОБА_2 було призначене покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік з випробувальним терміном на 1 рік.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілої, з'ясувавши думку прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися, не існують; очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань не встановлено; існують фактичні підстави для визнання винуватості; тобто відсутні підстави, передбачені ч.7 ст. 474 КПК України, при наявності яких суд відмовляє в затвердженні угоди.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що укладена між сторонами кримінального провадження угода про примирення підлягає затвердженню, що є підставою для ухвалення вироку, яким затверджується угода і призначається узгоджена сторонами міра покарання.

Цивільний позов заявлений прокурором м.Харцизька в інтересах держави в особі Харцизької міської ради в особі КП «Центральна міська лікарня» м.Харцизьк про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь лікувального закладу витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_1 в сумі 2978,56грн., підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідно до довідки-розрахунку потерпіла ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні ЦМЛ м.Харцизька з 28.11.2012р. по 04.12.2012р. і на її лікування було витрачено 2978,56грн.

Керуючись ст.ст. 314, 468, 469, 471, 473-475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 25 квітня 2013 року між потерпілою ОСОБА_1. та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12012050550000128 від 25.11.2012р.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 25 квітня 2013 року покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст.75,76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання призначеного за цим вироком з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 1 рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Центральна міська лікарня» м.Харцизьк (м.Харцизьк, вул..Краснознаменська, 164, р/с 35428001002595, МФО 834016, ОКПО 01991323 в УДК в Донецькій області) витрати на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_1 в сумі 2978,56грн.

Речовий доказ по справі: дерев'яну ніжку від кресла, яка знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Харцизького МВ ГУМВС України в Донецькій області - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя: