Рішення № 31617434, 28.05.2013, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1179/13-ц

Провадження №2/173/712/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого - судді Шевченко О.Ю.

при секретарі судового засідання - Демяненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідно до умов договору від 6 липня 2006 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6820 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв'язку з порушенням Позичальником умов договору станом на 10 квітня 2013 року заборгованість за кредитним договором становить 90163 грн. 48 коп., в тому числі: 6820 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 29730 грн. 35 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 48843 грн. 44 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань; 500 грн. - штраф (фіксована частка); 4269 грн. 69 коп. - штраф (процентна складова), яку позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, а саме судовий збір, сплачений ним під час подання позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

Відповідач позов визнав частково, суду пояснив, що отримав в банку кредит з метою придбання моторолера, проте через деякий час продавець повідомив, що йому було відмовлено у кредиті, а тому мопед він не придбав. Після цього, починаючи з моменту укладення договору в 2006 році, до нього ніхто з представників банку не звертався, заборгованість за кредитом не погашав, оскільки був впевнений,що кредит не отримав. У зв'язку з цим просив суд зменшити суму заборгованості, оскільки вона значно перевищує суму кредиту, яку він отримав.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

6 червня 2006 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (правонаступник - закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк») (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір № DNH4KS72610029, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит на придбання товару у розмірі 6820 грн. 00 коп. на строк до 7 липня 2008 року з умовами сплати відсотків за його користування у розмірі 2,09% на місяць на суму залишку заборгованості. Погашення заборгованості згідно з умовами договору здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 365 грн. 46 коп. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інших витрат згідно умов договору (а.с.9 ).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Уклавши із закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності ОСОБА_1 порушив договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 10 квітня 2013 року становить 36550 грн. 35 коп.: 6820 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 29730 грн. 35 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 5-6).

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, які є невід'ємною частиною договору, передбачено відповідальність за невиконання зобов'язання. Так п. 2.4.5.1 встановлено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні. Згідно з розрахунком позивача (а.с.5-6) за порушення строків повернення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом відповідно до умов договору станом на 10 квітня 2013 року нараховано пеню в сумі 48843 грн. 44 коп.

Доказів повернення кредиту на день ухвалення рішення сторонами суду не надано. У зв'язку з цим суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитними коштами, комісії та пені законними та обґрунтованими.

В той же час, згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд приймає до уваги те, що розмір пені значно перевищує розмір збитків, відповідачем в судовому засіданні зроблено заяву про зменшення нарахованої пені, а тому суд приходить до висновку про те, що сума пені підлягає зменшенню, а саме до сумі 1000 грн. 00 коп.

Пунктом 2.4.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, які є невід'ємною частиною договору також передбачено, що при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більше ніж на 90 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Позивачем надано розрахунок штрафу: 500 грн. (фіксована частина) та 4269 грн. 69 коп. (процентна складова). При цьому процентна складова, а саме 5% від суми позову, розрахована, в тому числі, на суму пені.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня є видом забезпечення виконання зобов'язання, а не сумою заборгованості. Нарахування штрафу у виді 5% від суми пені є по суті нарахуванням процентів на неустойку, що згідно з ч. 2 ст. 550 Цивільного кодексу України не допустимо. У зв'язку з цим, суд вважає, що штраф у виді 5% від суми заборгованості може бути нарахований лише на суму заборгованості за кредитом, процентам за користування кредитними коштами.

У зв'язку з цим суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми штрафу у виді процентної складової 5% від суми нарахованої пені необгрунтовними, оскільки вони не відповідають вимогам діючого законодавства.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафу суд виходить з наступного розрахунку: 500 грн. - фіксована складова штрафу та 5% від суми заборгованості (36 550 грн. 35 коп.) - 1827 грн. 51 коп. Саме ці суми штрафу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що він не придбав товар за отримані кредитні кошти та не сплачував заборгованість через те, що був впевнений, що кредит не отримав з огляду на те, що в силу ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту його підписання. Доказів того, що кредитний договір розірвано, змінено або визнано недійсним у встановленому законом порядку сторонами не надано.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що позов задоволено частково, а тому згідно з ч.1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ін.н.НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 39 877 грн. 86 коп.:

6820 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом;

29730 грн. 35 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом;

1000 грн. 00 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

500 грн. - штраф (фіксована частка);

1827 грн. 51 коп. - штраф (процентна складова)

та судові витрати у розмірі 398 грн. 78 коп. (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Шевченко