Постанова № 31617184, 30.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 р. Справа № 804/6319/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Сап'яні С.А.

за участю: представник позивача - Козлов О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з вимогами:

- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення з боржника виконавчого збору від 09.04.2013р. ВП № 35450188.

- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 09.04.2013р. ВП № 35450188.

Ухвалою суду від 28.05.2013р. було здійснено заміну неналежного відповідача - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області на належного відповідача - управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 19.12.2012р. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було отримано від відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області лист від 29.11.2012р. разом з копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2012р. (ВП №35450188). Вказане виконавче провадження відкрито за заявою про примусове виконання постанови суду на підставі виконавчого листа. Позивач вважає, що відповідачем неправомірно, всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 09.04.2013р. по ВП № 35450188 та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 09.04.2013р. по ВП № 35450188, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2012 року (ВП № 35450188) надійшла на адресу ДТУ НКЦПФР лише 19.12.2012р., а тому позивач був позбавлений права на самостійне виконання вимог виконавчого листа.

Крім того, 29.12.2012р. на адресу відповідача, поштою рекомендованим листом було направлене письмове клопотання про відкладання провадження виконавчих дій. Однак, державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області було проігнороване зазначене клопотання, оскільки письмова відповідь на клопотання на адресу ДТУ НКЦПФР не надходила. У зв'язку з ненадходженням відповіді позивач вважав, що виконавче провадження №35450188 з примусового виконання вимог виконавчого листа по справі № 2а/0470/2923/11 виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 22.10.2012р. зупинено на підставі ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку зі зверненням державного виконавця до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення постанови від 17.07.2012р. по справі № 2а/0470/2923/11. Про те, що ВП №35450188 не зупинено і вже розпочалася стадія примусового виконання постанови суду, позивач дізнався 02.04.2013р. після отримання вимоги державного виконавця від 01.04.2013р.

Таким чином, у зв'язку з несвоєчасним направленням на адресу ДТУ НКЦПФР копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №35450188 та не направленням відповіді на клопотання і копії постанови про відкладення провадження виконавчих дій, позивач вважає, що його фактично було позбавлено права на самостійне виконання постанови суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання щодо розгляду справи без участі представника відповідача, та надав до суду заперечення, в обґрунтування якого зазначив на безпідставність позову та просив адміністративний позов залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-XIV із змінами та доповненнями (надалі - Закон №606) визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів, що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу і здійснюється державними виконавцями, що діють на підставі Закону України «Про державну виконавчу службу». Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Згідно ст.1 Закону №606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами ст.17 Закону №606 примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Зокрема, відповідно до ч.2 зазначеної статті відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно ч.1 до ст.25 Закону №606, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 5 ст.25 Закону №606 передбачено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст.47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч.1 ст.31 Закону №606).

Так судом встановлено, що на виконанні в відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за №35450188 з примусового виконання вимог виконавчого листа по справі № 2-а-2923/11/0470 від 17.07.2012р., виданого 22.10.2012 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом в частині зобов'язати Дніпровське територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку прийняти рішення щодо анулювання свідоцтва по реєстрації випуску акцій ВАТ «Мрія» та щодо скасування реєстрації випуску акцій ВАТ «Мрія».

Керуючись ст. 17, 19, 20, 25 Закону № 606, державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2012 року, яка була отримана боржником 19.12.20012 року, тому листом від 28 грудня 2012 року за вих. №6098/01-18/03, що надійшов на адресу відділу, боржник запропонував: відкласти провадження виконавчих дій на десять днів; направити до суду заяву про роз'яснення змісту рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №2-а-2923/11/0470; зупинити виконавче провадження.

11.01.2013 року за вих. №2314/320 позивачу було направлено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 24.01.2013 року та відповідь від 11.01.2013 року за вих. №2314/320 у якій було зазначено, що статтею 34 Закону № 606 визначено, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

У разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа.

Враховуючи вимоги діючого законодавства державний виконавець використовує право надане Законом у разі потреби на власний розсуд та що боржник за виконавчим провадженням ні наділений правом вимагання від органу державної виконавчої служби дій, якими ні наділений Законом, тому підстав для звернення до суду з заявою про роз'яснення рішення суду та відповідно зупинення виконавчого провадження на даний час у державного виконавця не існує.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було розглянуто лист позивача від 28 грудня 2012 року за вих.№6098/01-18/03 та надано відповідь.

Положеннями ст. 89 Закону № 606 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Також, судом встановлено, що боржник за виконавчим провадженням №35450188 почав виконувати вимоги виконавчого документу лише після застосування до нього заходів примусового впливу, передбачених ст.89 Закону України «Про виконавче провадження», шляхом направлення державним виконавцем вимоги від 01.04.2013 року за вих. №13-14/6158 (що підтверджується штампом про отримання її позивачем від 02.04.2013р.).

Дана вимога державного виконавця з боку керівника позивача була не виконана в повному обсязі, про що свідчить акт державного виконавця від 04.04.2013 року, складений про те, що на вимогу державного виконавця від 01.04.2013 року за вих. №13-14/6158 керівник Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на виклик до відділу 04.04.2013 року з 9.00 до 13.00 годин не з'явився, замість керівника по дорученню керівництва до державного виконавця з'явився начальник відділу Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Гнучих Роман Олександрович, якій повідомив про відсутність заходів виконання вимог виконавчого документу, причини невиконання вимог рішення суду пояснити не зміг.

Така бездіяльність боржника змусила державного виконавця винести постанову від 04.04.2013 року про накладення на Дніпровське територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку штрафу у розмірі 680,00 грн., (копія постанови була надіслана боржнику для виконання, та в подальшому останнім виконана).

Грошові кошти у сумі 680,00 грн., надійшли 11.04.2013 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження №35450188 про зобов'язання Дніпровське територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вчинити дії, про що в матеріалах виконавчого провадження є відповідне платіжне доручення від 12.04.2013 року за №847.

Другою вимогою державного виконавця від 05.04.2013 року за вих. №13-14/6351 Дніпровському територіальному управлінню Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було запропоновано вжити невідкладних заходів та виконати вимоги виконавчого документу до 10.04.2013 року. Друга вимога державного виконавця від 05.04.2013 року за вих. №13-14/6351 була вручена до канцелярії боржника 05 квітня 2013 року.

09.04.2013р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області було винесено у відношенні позивача постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн. по ВП № 35450188 та постанову від 09.04.2013р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 12,72 грн. по ВП № 35450188.

Лише 10 квітня 2013 року до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області надійшла письмова інформація боржника про винесення розпорядження №9-ДН-1-В від 09.04.2013 року про виконання постанови суду від 17.07.2012р. (справа № 2-а-2923/11/0470) щодо анулювання свідоцтва по реєстрації випуску акцій ВАТ «Мрія» та щодо скасування реєстрації випуску акцій ВАТ «Мрія».

11.04.2013 року виконавче провадження було закінчено за п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанови про закінчення виконавчого провадження надіслані сторонам виконавчого провадження. Пунктом №2 даної постанови зазначено, виділити в окреме провадження постанову державного виконавця від 09.04.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн.

На виконанні в відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за №37549352 з примусового виконання постанови ВП №35450188 від 09.04.2013 року про стягнення Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку виконавчий збір у розмірі 1360,00 грн.

Керуючись ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2013 року, копія постанови направлена боржнику для виконання.

Грошові кошти у сумі 1360,00 грн., надійшли 26.04.2013 року на рахунок з обліку депозитних сум, платіжним дорученням ГУЮ у Дніпропетровський області від 29.04.2013р. за №952 та були перераховані на користь держави.

Державним виконавцем 07.05.2013 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження за п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», копія постанови надіслана боржнику до відома.

На виконанні в відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за №37549585 з примусового виконання постанови ВП №35450188 від 09.04.2013 року про стягнення Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 12,72 грн.

Керуючись ст.17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2013 року, копія постанови направлена боржнику для виконання.

Грошові кошти у сумі 12,72 грн., надійшли 26.04.2013 року на рахунок з обліку депозитних сум, платіжним дорученням ГУЮ у Дніпропетровський області від 29.04.2013 за №951 та були перераховані до ГУЮ у Дніпропетровський області.

Державним виконавцем 07.05.2013 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження за п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», копія постанови надіслана боржнику до відома.

Що стосується не одержання боржником постанови про відкладення провадження виконавчих дій та інформацію по зверненню від 28 грудня 2012 року за вих. №6098/01-18/03 - суд зазначає наступне.

Статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок надсилання документів виконавчого провадження, а саме: копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Пунктом 5 постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2012 року по ВП №35450188 було зазначено інформацію для сторін виконавчого провадження, а саме: - «Сторони виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, унесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за адресою в мережі Інтернет https://trade.informjust.ua/, ідентифікатор для доступу 4Г0А71А6Е890 (зазначається лише в постановах, які направляються стягувачу та боржнику). За передачу ідентифікатора третім особам сторони виконавчого провадження несуть відповідальність, установлену законом».

На супровідному листі до постанови про відкриття виконавчого провадження зазначено телефон державного виконавця, а тому позивач мав змогу зателефонувати відповідачу та з'ясувати питання які виникли.

Приписами п.5.2 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 20.05.2003 N 43/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2003р. за N 388/7709 та п.1.12.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012р. за № 489/20802 передбачено доступ до інформації Єдиного реєстру сторонам виконавчого провадження по відкритим виконавчим провадження.

Так, відповідно до вимог п.5.2 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь.

Указаний доступ до інформації Єдиного реєстру здійснюється безоплатно та цілодобово з використанням звичайних програмних засобів перегляду інформації у мережі інтернет через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Єдиного реєстру.

З метою забезпечення доступу до інформації Єдиного реєстру сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз'яснюється таке право, указуються адреса відповідного веб-сайту в мережі інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.

Стаття 4 Закону № 606 передбачає Інформаційне забезпечення виконавчого провадження, а саме: з метою забезпечення електронного документообігу в органах державної виконавчої служби, ведення обліку виконавчих проваджень, контролю за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства під час здійснення виконавчих дій, надання оперативного доступу сторонам виконавчого провадження до його матеріалів Міністерство юстиції України забезпечує функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Порядок ведення такого реєстру, умови доступу до нього та отримання інформації встановлюються Міністерством юстиції України.

Статтею 12 Закону № 606 визначені права і обов'язки сторін та інших учасників виконавчого провадження, а саме: сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Проте, судом встановлено, що боржник за виконавчим провадження жодного разу не скористався своїми правами та не ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження, унесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за адресою в мережі Інтернет.

На запитання суду, чому позивач не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження також і за адресою в мережі Інтернет, представник позивача надати обґрунтованої відповіді не зміг.

Таким чином, в строк, наданий для самостійного виконання вимоги виконавчого документа позивачем не була виконана постанова про стягнення з боржника виконавчого збору винесена в порядку ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», копія якої надіслана боржнику для виконання.

Пунктом 7 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Разом з тим, порядок примусового виконання виконавчого збору регулюється ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», яка повністю кореспондується даною статтею зазначеного Закону і є по відношенню до останньої спеціальною нормою права.

Виходячи з системного тлумачення законодавства, можна дійти висновку, що ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» є спеціальною нормою, яка регулює саму процедуру виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору, зокрема, і у виконавчих провадженнях що підлягають закінченню.

Тому, зазначена норма не входить в колізію в частині регулювання процедури стягнення виконавчого збору при виконанні рішень, оскільки вказана норма в даному випадку є загальною.

Слід вважати, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору відповідно п. 7 ч. 2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом і підставою для його стягнення.

Відповідно до п.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, учасники виконавчого провадження визначено, п.2.1. Реалізація учасниками виконавчого провадження своїх повноважень, а також залучення інших осіб до участі у проведенні виконавчих дій та реалізації ними своїх повноважень здійснюються відповідно до глави 2 Закону. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного і повного виконання рішення.

Згідно п. 3.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 28 Закону.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1. 2. 5. 8. 9. 11 - 13 частини першої статті 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір по своїй суті необхідно розуміти як санкцію яка встановлена законодавцем (державою), і стимулює боржника у виконанні ним рішення у добровільному порядку для здійснення правосуддя та забезпечення державної політики у сфері виконання рішень суду та інших органів (посадових осіб).

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Байдуже ставлення боржника до виконання вимог виконавчого документу призвело до подальших дій державного виконавця щодо винесення відносно установи боржника постанови про стягнення виконавчого збору, постанови про накладення штрафу, постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, враховуючи надання відповідачем належних доказів на підтвердження правомірності прийняття спірного рішення, наявність доказів, суд вважає дії відповідача є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та в задоволенні адміністративного позову Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанов слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дніпровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанов - відмовити у повному обсязі.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 04.06.2013р.

Суддя Е.О. Юрков