Постанова № 31616968, 30.05.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 року справа № 2а-12979/11/1370

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника відповідача Сергеєва О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Західна енергетична спілка» до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в

Приватне підприємство «Західна енергетична спілка» (далі - ПП «ЗЕС») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області (далі - ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2011 р. №0000702301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 169 287 грн. 67 коп. та застосовано штрафну санкцію у сумі 1 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту відповідача від 26.10.2011 р. №308/23-0/36153242, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що ПП «ЗЕС» укладало договори з контрагентом - ТзОВ «Будівельна компанія АРТ груп», на підставі яких здійснювались проектні, електромонтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи по електропостачанню об'єктів, що підтверджується відповідними договорами, податковими та видатковими накладними, актами наданих послуг. Вказує на те, що всі роботи за договорами виконані та оплачені, що підтверджується банківськими та розрахунковими документами. Проте, зазначає, що в акті перевірки, податковим органом не наведено будь-яких фактів про визнання первинних документів щодо здійснення операцій з поставки та розрахунків недійсними. Додатково вказує, що висновки відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія АРТ груп», суперечать чинному законодавству, оскільки правом визнавати правочини недійсними наділений лише суд.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов від 04.01.2012 року, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що господарські операції позивача із ТОВ «Будівельна компанія АРТ» груп не мали реального характеру. Документи, представлені позивачем як докази фактичного здійснення господарських операцій з вищевказаним контрагентом, не можуть свідчити про виконання такими підприємствами своїх договірних зобов'язань. Також зазначає, що на письмові запити відповідача №6646/23-011 від 19.09.2011 р. та №6746 від 22.09.2011 р. щодо надання пояснень чи документів для перевірки та підтвердження взаєморозрахунків із ТзОВ «Будівельна компанія АРТ», позивач відповіді не надав.

Представник позивача подав до суду додаткові обґрунтування позовних вимог від 25.05.2013 р., в яких зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами перевірки, призначеної на виконання постанови про призначення позапланової виїзної документальної перевірки, винесеної старшим слідчим з ОВС ВРКС ДПС у Львівській області по кримінальній справі щодо порушення вимог закону, а тому таке податкове повідомлення-рішення є протиправним. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, судовий розгляд справи проводити без участі уповноваженого представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях. Додатково зазначив, що позивачем не подано суду достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом. У зв'язку з викладеним, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач - Приватне підприємство «Західна енергетична спілка», юридична адреса: 80441, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с.Вирів, вул.Центральна,1А, фактична адреса: 79052, м.Львів, вул. Роксоляни, 63, зареєстроване Державним реєстратором Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області від 23.10.2008 р. за №14001020000000680, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АВ №296947. Позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області з 24.10.2008р. за № 4962. Станом на 18.06.2011р. перебуває на обліку в ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області як платник ПДВ.

На підставі направлень виданих ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі: № 393 від 13.10.2011 року начальником відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі, радником податкової служби Чубінським Віктором Михайловичем та № 394 від 13.10.2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі, інспектором податкової служби Кузьменко Наталією Анатоліївною у відповідності до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 та на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), наказу ДПІ у Кам'янка - Бузькому районі Львівської області про проведення виїзної документальної позапланової перевірки № 447 від 13.10.2011 року проведена виїзна документальна позапланова перевірка ПП «ЗЕС» з питань наявності фінансово-господарських відносин із ТзОВ «Будівельна компанія АТР груп» код ЄДРПОУ-37241554 та дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 26.10.2011 р. за №308/23-0/36153242. Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.ст. 203, 208, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту по нікчемних правочинах за березень 2011 року на загальну суму 169 287 грн. 67 коп., в результаті чого занижено податкове зобов'язання за березень 2011 року в сумі 169 287 грн. 67 коп.

На підставі акта перевірки від 26.10.2011 р. за №308/23-0/36153242 відповідно до пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ ДПІ у Кам'янка - Бузькому районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000702301 від 08.11.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 169 288 грн. 67 коп., в тому числі за основним платежем 169 287 грн. 67 коп. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість регулюється Розділом V Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (далі -ПК України).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з Розділом V цього кодексу.

Як вбачається з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

Судом з'ясовано, що 06.12.2011 р. в приміщенні позивача Слідчим відділом Державної податкової служби України у Львівській області проводились слідчі дії, а саме відбувалось вилучення документів бухгалтерського обліку, первинних документів, документів фінансово-господарської діяльності, зокрема податкових та видаткових накладних, актів звірки, взаємних розрахунків, актів надання послуг, актів приймання виконаних будівельних робіт ТзОВ «Будівельна компанія АТР груп».

З метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції, а також враховуючи принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 17.02.2012 р. зобов'язав Слідчий відділ Державної податкової служби України у Львівській області надати всі вилучені у позивача податкові та видаткові накладні, акти звірки, взаємних розрахунків, акти надання послуг, акти приймання виконаних будівельних робіт ТзОВ «Будівельна компанія АТР груп».

Згідно з відповіддю Слідчого відділу Державної податкової служби України у Львівській області від 19.11.2011 за №7062/090 вказані документи знаходяться у матеріалах кримінальної справи №139-0398 по обвинуваченню директора ПП «Енергія Плюс» та комерційного директора ПП «Західна енергетична спілка» ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, яка скерована для розгляду по суті до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області.

На запити суду від 28.11.2012 р. та 17.12.2012 р. щодо надання належним чином завірених копій вилучених у позивача документів бухгалтерського обліку, первинних документів, документів фінансово-господарської діяльності, зокрема податкових та видаткових накладних, актів звірки, взаємних розрахунків, актів надання послуг, актів приймання виконаних будівельних робіт ТзОВ «Будівельна компанія АТР груп» відповідь Кам'янка-Бузьким районним судом не надана, причини ненадання доказів не повідомлені.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду усі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо сторона не може самостійно надати докази з поважних причин, суд сприяє в реалізації цього обов'язки і витребовує необхідні докази. В разі відсутності таких доказів, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Враховуючи те, що судом неодноразово направлялись запити про витребування необхідних доказів, які так і не були надані без поважних причин, а також, з огляду на строки розгляду справи, визначені ст. 122 КАС України, суд розглядає справу за наявними у матеріалах справи доказами.

Під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що між позивачем та ТзОВ «Будівельна компанія АТР груп» укладено Договір № 25 від 01.02.2011 року, в якому предметом договору є виконання ТзОВ «Будівельна компанія АТР груп» (Виконавець) проектних, електромонтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт по електропостачанню об'єктів згідно з замовленнями ПП «ЗЕС».

На підтвердження виконання умов вказаного договору № 25 від 01.02.2011 року позивачем під час проведення перевірки надавались такі докази: видаткові накладні №23/03-05 від 23.03.2011 р., №22/03-04 від 22.03.2011р., №16/03-02 від 16.03.2011 р., №10/03-09 від 10.03.2011 р., №1/03-08 від 01.03.2011 р., №1 від 01.03.2011 р., №10/03-02 від 10.03.2011 р., №10/03-03 від 10.03.2011 р., №24/03-02 від 24.03.2011 р., №31/03-01 від 31.03.2011 р., акти приймання виконаних будівельних робіт №01/03-01 від 01.03.2011 р., №10/03-01 від 10.03.2011 р., №11/03-021 від 11.03.2011 р., №11/03-02 від 11.03.2011 р., №15/03-01 від 15.03.2011 р. податкові накладні №158 від 23.03.2011 р., №145 від 22.03.2011 р., №69 від 10.03.2011 р., №16 від 01.03.2011 р., №10 від 01.03.2011 р., №52 від 10.03.2011 р., №53 від 10.03.2011 р., №162 від 24.03.2011 р., №221 від 31.03.2011 р., №2 від 01.03.2011 р., №51 від 10.03.2011 р., №62 від 11.03.2011 р., №91 від 15.03.2011 р.

На підтвердження факту здійснення оплати за Договором № 25 від 01.02.2011 року позивачем під час проведення перевірки надавались платіжні доручення: №269 від 14.03.2011 р. на суму 50 000 грн., №270 від 14.03.2011 р. на суму 50000 грн., №279 від 15.03.2011 р. на суму 50000 грн., №280 від 15.03.2011 р. на суму 50000 грн., №281 від 15.03.2011 р. на суму 50000 грн., №283 від 17.03.2011 р. на суму 50000 грн., №294 від 21.03.2011 р. на суму 50000 грн., №295 від 21.03.2011 р. на суму 50000 грн., №296 від 21.03.2011 р. на суму 50000 грн., №297 від 21.03.2011 р. на суму 50000 грн., №298 від 21.03.2011 р. на суму 50000 грн., №299 від 21.03.2011 р. на суму 50000 грн., №308 від 23.03.2011 р. на суму 50000 грн., №309 від 23.03.2011 р. на суму 50000 грн., №310 від 23.03.2011 р. на суму 50000 грн., №311 від 23.03.2011 р. на суму 50000 грн., №312 від 23.03.2011 р. на суму 50000 грн., №313 від 23.03.2011 р. на суму 50000 грн., №318 від 25.03.2011 р. на суму 50000 грн., №323 від 28.03.2011 р. на суму 50000 грн., №324 від 28.03.2011 р. на суму 50000 грн., №325 від 28.03.2011 р. на суму 50000 грн., №333 від 29.03.2011 р. на суму 50000 грн., №334 від 29.03.2011 р. на суму 50000 грн., №335 від 29.03.2011 р. на суму 50000 грн., №337 від 31.03.2011 р. на суму 70000 грн., №338 від 31.03.2011 р. на суму 70000 грн., №339 від 31.03.2011 р. на суму 70000 грн.

Суд зазначає, що сторони визнають наявність цих документів під час проведення перевірки.

Інші документи, які підтверджують реальність виконання господарських операцій між ТзОВ «Будівельна компанія АТР груп» та позивачем, останнім ні під час проведення перевірки відповідачем, ні під час судового розгляду справи не надані.

Судом встановлено, що відповідач вручив позивачу письму вимогу від 19.09.2011 р. №6646/23-011 щодо надання до перевірки оригіналів документів, які підтверджують взаєморозрахунки позивача з ТзОВ «Будівельна компанія АТР груп», а саме реєстри продажу та придбання товарів по ПДВ, оригінали та завірені копії податкових накладних на реалізацію товарів, робіт, послуг, рахунків, актів виконаних робіт та інших бухгалтерських документів, що підтверджують взаєморозрахунки між підприємствами, оригінали та завірені копії податкових накладних, ВМЦ на отримання ТМЦ від постачальників у випадках, коли підприємство не є виробником, оригінали та завірені копії платіжних документів, що підтверджують факт оплати за отримані та реалізовані товари, роботи, послуги, оригінали та завірені копії угод, акти виконаних робіт, книги реєстрації видачі довіреностей на отримання товару, договори з компаніями-транспортувальникими товарів, товарно-транспортні накладні, дорожні листи, стан розрахунків відповідно до оборотно-сальдових відомостей в розрізі покупців та постачальників, довідку про наявність складських приміщень або ТМЦ на відповідальному зберіганні.

Вказана вимога позивачем не виконана, документи для проведення перевірки не надані.

Крім, того позивач не виконав вимогу відповідача щодо надання для перевірки оригіналів документів, що підтверджують зв'язок господарською діяльністю, а саме:

- договір на придбання у ТОВ «Будівельна компанія АТР груп» товарно-матеріальних цінностей (трансформатор напруги, стабілізатор напруги, лампи, провід, вимикачі та інше);

- документи, що підтверджують транспортування ТМЦ (товарно-транспортні накладні, ідовіреності та інше), які придбані в ТОВ «Будівельна компанія АТР груп»;

- документи, що підтверджують в бухгалтерському обліку прихід товарів, робіт (послуг) та стан взаєморозрахунків із ТОВ «Будівельна компанія АТР груп» (головна книга, оборотно-сальдова відомість, аналізи рахунків 20,28, 30, 31, 36,37, 63,68 та інші);

- проекти згідно, яких ТОВ «Будівельна компанія АТР груп» виконувала ПП «ЗЕС» проектні, електромонтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи по електропостачанню об'єктів згідно з замовленнями ПП «ЗЕС».

Судом встановлено, що у ТзОВ «Будівельна компанія АТР груп» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а саме: відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі потужності, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною пресою, що підтверджується актом ДПІ у Печерському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічної звірки від 08.11.2011 р. №9623/23-11/37241554 контрагента ТзОВ «Будівельна компанія АТР груп».

Суд враховує те, що надання проектних, електромонтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт по електропостачанню об'єктів вимагає від юридичної особи наявності відповідних кваліфікованих трудових ресурсів, технічних можливостей та засобів тощо.

Позивачем жодним доказом не спростовано того факту, що матеріальних, трудових та технічних ресурсів необхідних для виконання робіт та надання послуг, зазначених у Договорі № 25 від 01.02.2011 року, ТзОВ «Будівельна компанія АТР груп» немає.

Позивач не представив суду під час розгляду справи та відповідачу під час проведення перевірки, документів, що підтверджують в бухгалтерському обліку прихід робіт, послуг та стан взаєморозрахунків із ТзОВ «Будівельна компанія АТР груп» (головна книга, оборотно-сальдова відомість, аналізи рахунків 20,28, 30, 31, 36,37, 63,68) та проекти згідно, яких ТзОВ «Будівельна компанія АТР груп» виконувало відповідні роботи та надало послуги.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV ( 996-14 ) "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV ( 996-14 ) "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України ( 2755-17 ).

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу ( 2755-17 ).

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ( 2755-17 ) не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Суд також зазначає, що встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків. Вказана позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою в листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та ТзОВ «Будівельна компанія АРТ груп».

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області від 08.11.2011 року №0000702301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на 169 287 грн. 67 коп. та нараховано штрафні санкції у розмірі 1 грн. є правомірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений і підписаний 04 червня 2013 року.

Суддя А.Г. Гулик