Рішення № 31615888, 20.05.2013, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 1509/1512/12

Провадження № 2/499/162/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"20" травня 2013 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі:

судді Погорєлова І.В.

при секретарі Іваницькій І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Іванівка Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення суми аліментів в порядку ч.1 ст.192 СК України ,

встановив :

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 в якому просила збільшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 04.11.2010 з ОСОБА_2 стягнути з відповідача витрати на лікування та оздоровлення в розмірі 1919 гривень, стягнути витрати на придбання ноутбука для навчання дітей .

В обґрунтування позовних вимог позивачка послалася на наступне.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 04.11.2010 року ОСОБА_2 було зобов'язано сплачувати аліменти користь позивачки на утримання дітей , в твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень щомісячно .

Таке рішення було вмотивовано тим, що відповідач є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, є непрацюючим, та знаходиться на утриманні батьків.

На даний час відповідач не є інвалідом , є підприємцем, працює та має дохід, тому позивачка на підставі ст..192 ч.1 просить суд збільшити розмір аліментів.

Щодо позовної вимоги про стягнення витрат на лікування та оздоровлення позивачка зазначає, що в 2012 році однин з дітей ОСОБА_3 хворів, у зв'язку з чим йому потрібна була медична допомога, на лікування було витрачено 1645 гривень.

В серпні 2012 року син ОСОБА_4 перебував в дитячому оздоровчому закладі «Медик-2» по путівці Роздільнянського МРВД Одеської області відділення ФСС з ТВП, на що позивачкою було витрачено 10% вартості путівки, що становить 274 гривні.

В процесі навчання в Радіснянській загальноосвітній школі діти займаються у студії комп'ютерних технологій . Для можливості розвитку навчальних здібностей дітей, позивачкою був придбаний ноутбук «Лєново» та комплектуючі до нього на суму 4863 гривень.

Крім того в ході розгляду справи позивачкою було збільшено позовні вимоги , вона просила стягнути з позивача на підставі ст..196 СК України суму пені по аліментам, просила збільшити стягнення витрат на лікування ще на 510 гривень,53 копійки, стягнути 50% суми внесених благодійних внесків за час навчання дітей у школі в розмірі 250 гривень та витрати на адвокатську допомогу в розмірі 500 гривень.

Крім того стягнути суму штрафу в розмірі 87 гривень які були покладені на ОСОБА_5 за притягнення до адміністративної відповідальності, за невиконання батьківських обов'язків, оскільки він не є батьком а батьком є відповідач по справі, тому стягнути їх з відповідача.

Відповідач по справі надав свої заперечення на позов, в яких зазначив, що проти позову заперечує та посилається на такі факти. З 14 вересня 2012 року відповідач втратив роботу, звільнений та не отримує жодних доходів. 3 26 листопада 2011 року створив нову сім'ю, перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, має на утриманні ще двох дітей. На утриманні відповідача перебуває його непрацездатний батько - інвалід другої групи.

Суд, заслухавши сторони по справі, дослідивши письмові матеріали справи та з урахуванням положень ст. 60 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ст. 11 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказі в сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а тому на запитання суду про надання інших доказів, крім наданих, чи неможливості їх витребування і необхідність цієї дії судом, встановлено, що всі докази надані, а тому суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 04.11.2010 року ОСОБА_2 було зобов'язано сплачувати аліменти користь позивачки на утримання дітей , в твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень щомісячно .

Таке рішення було вмотивовано тим, що відповідач є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, є непрацюючим, та знаходиться на утриманні батьків..

Позивачка посилається , що на даний час відповідач не є інвалідом , є підприємцем, працює та має дохід, тому позивачка на підставі ст..192 ч.1 просить суд збільшити розмір аліментів.

Відповідно ч.1 ст. 192 СК України згідно якої розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками , може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров»я когось з них.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонам та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рушення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Крім того, згідно з ч.І ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів.

У відповідності до ст. 57 ЦПК України доказами є будь -які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці фактичні дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з наведених норм діючого цивільно - процесуального закону суд розглядає справу виключно за наявними у справі матеріалами та в межах заявлених позовних вимог.

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо збільшення розміру аліментів позивачка доказів не надала.

В свою чергу відповідач заперечуючи проти задоволення цих позовних вимог спростував твердження позивачки: трудовою книжкою підтверджується, той факт що відповідач не працевлаштований, довідкою з центру зайнятості підтверджується, що він перебуває на обліку , як безробітний , копією свідоцтва про шлюб підтверджується факт створення нової сім'ї та наявність на утриманні дітей, наявність на утриманні батька інваліда.

Отже враховуючи вищезазначене суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про збільшення розміру аліментів, оскільки позивачко не доведено, що у відповідача змінився матеріальний стан та є підстави для збільшення розміру в свою чергу відповідач довів зворотнє.

Що стосується позовної вимоги про стягнення пені щодо несплати аліментів у розмірі 2400 гривень, то суд вважає, що вона підлягає задоволенню, оскільки відповідачем факт та розмір заборгованості не заперечувався, а відповідно до ч.1 ст..196 СК при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки ( пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочки .

Тому згідно розрахунки позивачки відповідач повинен сплатити 2400 гривень пені за несплату аліментів.

Доводів та заперечень та їх підтверджень відповідачем не надані.

Позовну вимогу щодо стягнення витрат на лікування та оздоровлення дитини задовольнити частково з наступних підстав.

Позивачкою зазначене та є підтвердженим в судовому засіданні те, що 2012 році однин з дітей ОСОБА_3 хворів, у зв'язку з чим йому потрібна була медична допомога, на лікування було витрачено 1645 гривень, а потім ще 510 гривень,53 копійки.

В серпні 2012 року син ОСОБА_4 перебував в дитячому оздоровчому закладі «Медик-2» по путівці Роздільнянського МРВД Одеської області відділення ФСС з ТВП, на що позивачкою було витрачено 10% вартості путівки, що становить 274 гривні.

Відповідно до ст..185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами( розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Суд врахувавши зазначене , з огляду на те, що державою закріплено , що батьки зобов'язані піклуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний , духовний та моральний розвиток. Виконання передбачених ст..150 СК України обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини , пов'язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно, згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»: «Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України».Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків, беручи до уваги той факт, що відповідач аліменти не сплачує та в нього є заборгованість, аліменти присудженні в розмірі 600 гривень на двох дітей, виходячи з принципу розумності та справедливості , враховуючи майновий та сімейний стан відповідача суд вважає, що стягнення витрат на лікування та оздоровлення дітей необхідно в розмірі ? частки від витраченого, тобто позивачкою заявлено вимогу на суму 2429 гривень, тому стягненню з відповідача підлягає 50 відсотків суми, тобто 1214,50 гривень

Що стосується позовної вимоги про стягнення 50 відсотків вартості ноутбука та благодійних внесків, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даної вимоги , оскільки позивачкою не доведено, що обидві дитини мають здібності до даної галузі, та саме придбання ноутбука є сприянням розвитку цих здібностей,(відвідування гуртка не є прямим доказом цього), при чому таке придбання, як і благодійний внесок неузгоджене з відповідачем , та не доведено факт необхідності придбання цієї техніки та саме за таку суму.

Вимога про стягнення розміру адміністративного стягнення з ОСОБА_5 також задоволенню не підлягає в зв'язку з її необґрунтованістю та безпідставністю.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховуючи положення ч.1 ст.88 ЦПК України та те що позовні вимоги задоволені частково , суд вважає що з відповідача підлягає стягненню 50% розміру судових витрат що становить 365 гривень , на користь позивачки, так як нею сплачено судові витрати в розмірі 228,60 (судовий збір) та 500 гривень послуги адвокати, що становить 728,60 гривень.

Керуючись ст. 150, 185,192,196 СК України , ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»,ст.ст. ст.ст.10, 11, 57, 64, 88., 209, 212-215, 218 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення суми аліментів - задовольнити частково.

В задоволенні позовної вимоги про збільшення розміру аліментів, які стягуються на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 04.11.2010 з ОСОБА_2 - відмовити.

Позовну вимогу про стягнення пені щодо несплати аліментів задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню щодо несплати аліментів у розмірі 2400 гривень.

Позовну вимогу щодо стягнення витрат на лікування дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на лікування дитини ОСОБА_3 у розмірі 1214,50 гривень .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 365 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

СуддяІ. В. Погорєлов