Рішення № 3161570, 18.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/87

18.02.09

За позовом

Дочірнього підприємства «Управління спеціальних машин № 2»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»

до

Приватного підприємства «Соло»

про

стягнення 6 407, 96 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

Рачинський В.А. –представник за довіреністю б/н від 01.09.2008 року;

Від відповідача:

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Управління спеціальних машин № 2»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Соло»про стягнення заборгованості у розмірі 6 407, 96 грн. за договором на виконання робіт від 16.07.2008 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.02.2009 року.

У судове засідання 18.02.2009 року відповідач не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 27/87 від 30.01.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Позивач у судове засідання 18.02.2009 року з’явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов’язань та не сплачує позивачу за виконані роботи.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

16.07.2008 року між Дочірнім підприємством «Управління спеціальних машин № 2»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»(надалі - виконавець) та Приватним підприємством «Соло»(надалі - замовник) був укладений договір на виконання робіт (надання послуг) (надалі - Договір), за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання по виконанню своїми механізмами, автомобільною і будівельною технікою будівельно-монтажних, навантажувально-розвантажувальних та інших робіт і послуг на будівельному майданчику, що наданий замовником.

Відповідно до п. 3.1 Договору замовник авансує виконавця в розмірі 50% вартості робіт, що підлягають виконанню на протязі місяця і здійснює остаточну оплату за виконані роботи щомісячно до 10 числа поточного місяця за попередній на підставі довідок про вартість виконаних робіт або актів приймання-передачі виконаних робіт, які оформлені виконавцем та підписані замовником або одним з його структурних підрозділів.

Як встановлено судом, відповідач не виконав умови зазначеного пункту договору та не здійснив оплату авансу у розмірі 50 % вартості робіт, проте позивач здійснив роботи на будівельному об’єкті відповідача «Конча Заспа»на суму 10 826, 78 грн. Відповідач проти виконання робіт не заперечував та прийняв їх, що підтверджується актом приймання виконаних послуг № 14203 від 30.08.2008 року та довідкою про виконані роботи (послуги) підписаними сторонами та скріпленими печатками.

Після прийняття робіт відповідач здійснив частковий розрахунок за виконанні роботи у сумі 4 418, 82, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням № 227 від 20.11.2008 року та актом звірки взаєморозрахунків станом на 16.10.2008 року.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач претензій щодо якості робіт не направив, доказів виконання п. 3.1 Договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 6 407, 96 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Соло»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 60; код ЄДРПОУ 32556975), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Дочірнього підприємства «Управління спеціальних машин № 2»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»(01013, м. Київ, пров. Деревообробний, 3; код ЄДРПОУ 05503256) заборгованість у розмірі 6 407 (шість тисяч чотириста сім) грн. 96 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Дідиченко М.А.