Рішення № 31615250, 30.04.2013, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 2113/6514/12

(провадження №2/658/119/2013)

Категорія справи 51

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі

головуючого судді Марків Т.А.,

при секретарях Яковлєвій А.В., Климовичі В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, м. Каховці Херсонської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго», третя особа: директор комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Позивач звернулася до відповідача з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вимоги мотивовано тим, що з 20 грудня 2006 року ОСОБА_1 прийнята на роботу на посаду оператора диспетчерської служби в КПТМ «Каховтеплокомуненерго» (далі КПТМ), 20 березня 2008 року переведена на посаду контролера енергонагляду даного підприємства. 19 листопада 2012 року була ОСОБА_1 була звільнена з роботи на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України у звязку із втратою довіри. Позивач, вказуючи, що підстави для розірвання трудового договору відсутні та в наказі про звільнення не зазначені, просила визнати це рішення відповідача незаконним, поновити її на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 20 листопада 2012 року та по день прийняття рішення суду (а.с. 2, 91).

В судовому засіданні позивач на задоволенні позову наполягала з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснила, що згідно із посадовою інструкцією мала права у виняткових випадках приймати від споживачів плату за послуги з теплопостачання. Всі зібрані кошти здавала в касу. В 2012 році у звязку із субєктивним ставленням до неї керівництва КПТМ кошти в касу від неї приймати перестали, у звязку із чим зібрані в споживачів гроші вносила на рахунки підприємства через банківські установи або поштові відділення. Ніяких грошей вона не привласнювала, підстав для недовіри не створювала.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, пояснив, що позивач на підставі відповідного договору прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених їй КПТМ матеріальних цінностей. В листопаді 2012 року від споживачів теплової енергії надійшли скарги на дії контролера енергонагляду ОСОБА_1, за результатами перевірки яких були виявлені факти ненадходження до каси підприємства одержаних позивачем від абонентів коштів, та невідповідності даних в квитанціях, виданих ОСОБА_1 абонентам, з даними бухгалтерського обліку. 09 листопада 2012 року ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення з приводу виявлених порушень, від написання яких вона відмовилася. За вказаних обставин та з врахуванням умисного та корисного характеру вчиненого позивачем діяння 19 листопада 2012 року її було звільнено з підприємства у звязку із втратою довіри.

Третя особа в судове засідання не зявилася, про дату, час і місце розгляду справи оповіщена належним чином у встановленому порядку. Подала письмові заперечення проти позову, відповідно до змісту яких вважала звільнення ОСОБА_1 обґрунтованим та проведеним із дотриманням трудового законодавства.

Вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що з 20 березня 2008 року ОСОБА_1 працювала на посаді контролера енергонагляду в КПТМ (а.с. 10).

Відповідно до п. 3.4 посадової інструкції (арк. 71 72, 73 74), контролер енергонагляду забезпечує своєчасну сплату рахунків споживачів, вручає споживачам попередження про сплату, в разі необхідності споживача (недієздатний на час сплати) брати грошові кошти за послугу теплопостачання.

Контролер енергонагляду несе відповідальність за несвоєчасне і невірне складання звітності по колу своїх обовязків, несвоєчасне і невірне оформлення документів та листів, недотримання правил техніки безпеки (п. 5 посадової інструкції).

Відповідно до типового договору (а.с. 55), 20 березня 2008 року між КПТМ та ОСОБА_1 укладений договір, за яким позивач, як робітник, що займає посаду контролера теплового господарства, прийняла на себе матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених їй підприємством матеріальних цінностей і в звязку з вищенаведеним зобовязалася: дбайливо ставитися до переданих їй для збереження або з іншою метою матеріальних цінностей підприємства та приймати заходи по запобіганню збитків; своєчасно сповіщати адміністрацію підприємства про всі обставини, які загрожують забезпеченню збереження ввірених їй матеріальних цінностей; вести облік, складати і представляти в установленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та залишки ввірених їй матеріальних цінностей; приймати участь в інвентаризації ввірених їй матеріальних цінностей.

Відповідно до наказу від 19 листопада 2012 року № 62 (арк. 81), 19 листопада 2012 року ОСОБА_1 контролера енергонагляду КПТМ звільнено з роботи, у звязку із втратою довіри п. 2 ст. 41 КЗпП України. Із змісту цього наказу вбачається, що підставами для його видання є доповідні записки службова записка юрисконсульта ОСОБА_2, акт про вчинення винних дій працівником від 09 листопада 2012 року, рішення Ради трудового колективу (протокол від 15 листопада 2012 року № 4 ).

В акті про вчинення винних дій від 09 листопада 2012 року (а.с. 38), відображено, що позивач, виконуючи посадові обовязки контролера енергонагляду, кожного місяця працювала з абонентами, які мають заборгованість, на підставі списків, наданих абонентським відділом та квитанцій по оплаті за спожиту теплову енергію. На підставі звернення абонентів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, було виявлено факти ненадходження грошових коштів до каси підприємства та невідповідності бухгалтерським даним даних на квитанціях абонента: в березні контролером взято у ОСОБА_3 кошти за послуги теплопостачання в сумі 300 грн., а в касу ОСОБА_1 їх не здала. Їй було надано квитанцію за даною адресою на суму боргу 1 058,07 грн., у абонента виявлено квитанцію, вручену ОСОБА_1 на суму 758,07 грн. суму боргу зменшено на 300 грн., які до каси не надійшли. В травні 2012 року знов взято кошти у абонента ОСОБА_3 в сумі 300 грн., які до каси контролер ОСОБА_1 не задає, але розмір боргу в квитанції зменшує на взяту суму. 05 листопада 2012 року ОСОБА_3 дізнавшись у абонентському відділі, що сума боргу по його особовому рахунку становить 758,07 грн., повідомив, що заплатив весь борг, але квитанції за вересень ОСОБА_1 йому не повернула

В протоколі засідання загальних зборів трудового колективу КПТМ «Каховтеплокомуненерго» від 15 листопада 2012 року (а.с. 68 69), зазначено, що ОСОБА_1, будучи матеріально відповідальною особою, неодноразово порушувала фінансову дисципліну не вносила грошві до каси підприємств, отримані від абонентів за послуги теплопостачання.

Від надання письмових пояснень щодо причин невнесення грошових коштів до каси підприємства ОСОБА_1 відмовилася, що зафіксовано у відповідному акті від 09 листопада 2012 року (а.с. 39).

19 листопада 2012 року відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, за фактом викрадення нею грошей КПТМ «Каховтеплокомуненерго» протягом березня листопада 2012 року в м. Каховці (а.с. 56). Відповідно до постанови заступника Каховського міжрайонного прокурора Несторова П.О. від 15 квітня 2013 року на даний час за вказаним фактом провадиться досудове розслідування (а.с. 135).

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіря до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

На сторони покладається обовязок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Як встановлено ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, покази свідків, дослідивши письмові докази, не вбачає визначені роботодавцем обставини законною підставою для звільнення позивача за п. 2 ч. 1 ст. 49 КЗпП України.

У п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року за № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам розяснено, що звільнення з підстав втрати довіря суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіря (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довіря до них і у тому випадку, коли зазначені дії не повязані з їх роботою.

Безпосереднім обслуговуванням грошових і товарних цінностей є їх прийняття, збереження, транспортування, розподіл тощо. Основні слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей це прийняття і збереження. Тобто, основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, це особи, які одержують їх під звіт.

Позивач не приймала в відповідача грошові або матеріальні цінності під звіт і на зберігання від підприємства не отримувала, тому ніяким чином він не може вважатись особою, яка безпосередньо обслуговує товарні чи грошові цінності.

На момент звільнення ОСОБА_1 її вина в учиненні злочину проти власності або іншого корисливого правопорушення не встановлена у визначеному законом порядку (судовим рішенням).

Середню заробітну плату за час вимушеного прогулу суд обчислює відповідно до приписів Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, виходячи з виплат за два календарні місяці роботи, що передували звільненню, за вересень 2012 року та жовтень 2012 року.

Згідно з довідкою про середню заробітну плату (а.с. 6), за вересень 2012 року позивачу нараховано заробітну плату в суму 1 035,55 грн., за жовтень 2012 року 1 035,55 грн.

Середньоденна заробітна плата складає 105,46 грн.

За вказаних обставин позивачу за період вимушеного прогулу з 20 листопада 2012 року по 29 квітня 2013 року (112 робочих днів) повинно бути нараховано заробітну плату в сумі 11 811,52 грн., яка має бути виплачена ОСОБА_1 з утримання з утриманням єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 22, 24, 43, 55, 124 Конституції України,

ст.ст. 1 4, 5-1, 21, 36, 41, 232, 235, 236 КЗпП України,

ст.ст. 3 11, 57 61, 88, 169, 212 215 ЦПК України,

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року

«Про практику розгляду судами трудових спорів»,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_1 поновити з 20 листопада 2012 року на роботі на посаді контролера енергонагляду комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго».

Стягнути з підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго» (код 05449897), на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 листопада 2012 року по 29 квітня 2013 року в сумі 11 811,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 344,10 грн.

Рішення в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.А. Марків