Постанова № 31614929, 04.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. справа № 0870/10412/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання:Стельмашової Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року

у справі за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя до Державного підприємства «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя звернувся 08.08.2011 року до окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства з питань Житлово-комунального господарства про стягнення коштів за податковим боргом. Просив стягнути з Міністерства з питань Житлово-комунального господарства до державного бюджету суму податкового боргу у розмірі 27730,56 грн.

З урахуванням уточненого адміністративного позову від 30.07.2011 року (а.с. 91) позивач просив стягнути з Державного підприємства «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія» до державного бюджету суму податкового боргу у розмірі 27730,56 грн.

Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2011 року замінено неналежного відповідача у справі - Міністерство з питань Житлово-комунального господарства - належним відповідачем - Державне підприємство «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія».

Також Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2011 року дана справа передана до Запорізького окружного адміністративного суду - за територіальною підсудністю.

Відповідно до ухвали від 09.09.011 року справа прийнята до провадження Запорізького окружного адміністративного суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у задоволенні позову - відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивачем не дотриманий порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств, передбачений п. 96.2 ст. 96 ПК України, а також тим, що відповідач у справі - Державне підприємство «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія» - є неналежним; відповідачем у даному випадку повинно бути Міністерства з питань Житлово-комунального господарства.

Не погодившись з даним рішенням суду представник податкового органу (позивача) подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, не повно та не всебічно з'ясовані обставини справи, чим порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що сума податкового боргу відповідачем не оскаржувалася, однак не сплачена на час подання позову; до того ж сума боргу визнана відповідачем в судовому засіданні. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про день та час судового розгляду повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач - Державне підприємство «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія»- зареєстрований виконавчим комітетом запорізької міської ради 220.02.2003 року як юридична особа та є платником податків і зборів, передбачених чинним законодавством України. Згідно Статуту підприємства, Державне підприємство «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія», засноване на державній власності. Відповідно до розпорядження КМУ від 12.05.2007 року №273-р «Про віднесення до сфери управління Міністерства з питань Житлово-комунального господарства підприємств, установ та організацій» Державне підприємство «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія»- передано до сфери управління Міністерства з питань Житлово-комунального господарства. Відповідно до розрахунку позивача, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість по самостійно задекларованим до сплати податковим зобов'язанням, які не сплачені підприємством до бюджету у розмірі 27730,56 грн. Згідно матеріалів справи, податковим органом, в силу ст. 59 (п.59.1) ПК України, була направлена відповідачу податкова вимога №45 від 02.02.2011 року, яка була отримана в той же день. Відповідач в судовому засіданні визнав наявність заборгованості.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відмови в задоволенні позову.

п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого або сплаченого податку.

Згідно з п.49.16 ст.49 Податкового кодексу України незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, встановлених цим кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Сума податкового боргу на час подання позову до суду відповідачем не сплачена.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є органами стягнення та уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах своїх повноважень.

Відповідно до п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків, з урахуванням обмежень, визначених цим кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, наявність податкового боргу у відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Отже позовні вимоги податкового органу є такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції критично відноситься до висновків суду першої інстанції, що належним відповідачем у даній справі є Міністерство з питань Житлово-комунального господарства, тому саме до нього слід пред'являти позов. Однак з даним висновком не можливо погодитися на тій підставі, що в силу п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, подається платником податків, у тому числі відокремленим підрозділом. Відповідач у справі (Державного підприємства «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія») - як юридична особа є платником податків, тому вимога про стягнення з нього податкового боргу цілком обґрунтована.

Приймаючи постанову колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне роз'яснити, що статтею 96 Податкового кодексу України визначено порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

Відповідач - Державне підприємство «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія» у відповідності до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" до переліку державних підприємств, які не підлягають приватизації.

Як вбачається з матеріалів справи, позов про стягнення податкового боргу заявлений з підстав, передбачених ст.96 Податкового кодексу України. Однак у вказаній нормі зазначається про порядок погашення податкового боргу державних підприємств, якщо сума коштів, отриманих від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу. Щодо даної справи не ставиться питання про недостатність коштів від продажу майна. Отже в даному випадку не може розповсюджувався на спірні правовідносини порядок погашення податкового боргу, передбачений нормами ст.96 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.96.2 ст.96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України .

Згідно п.96.3 ст.96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

Крім того, у разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовної заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Однак даний порядок застосовується якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів та ін.

Таким чином, судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, не доведені обставини справи, що мають значення для справи, що призвело до прийняття постанови з порушенням норм матеріального права та неправильного вирішення справи.

Керуючись пунктом 3 ч. 1 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя до Державного підприємства «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія» про стягнення податкового боргу - скасувати.

Позов Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя до Державного підприємства «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Державне спеціалізоване ремонтно-будівельне та монтажно-налагоджувальне управління «Запоріжжякомунекологія» до державного бюджету суму податкового боргу у розмірі 27730,56 грн. на розрахунковий рахунок 3412999700004, код платежу 99999999, банк ГУДК у запорізькій області, МФО813015, одержувач - Держбюджет у заводському районі, ЕДРПОУ 34677136.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212, ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак