Рішення № 31614835, 20.05.2013, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1971/13-ц

2/296/1517/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

"20" травня 2013 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді - Шалоти К.В.,

при секретарі Давиденко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 03.11.2008 року між ПАТ «Сведбанк» та відповідачем було укладено кредитний договір №0503/1108/50-14086, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5300 грн. 00 коп. строком користування з 03.11.2008 р. по 03.05.2010 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік та комісією за обслуговування кредитної заборгованості.

13 серпня 2010 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», було укладено договір факторингу №4, згідно якого позивачу було відступлено право вимоги від відповідача коштів, право вимоги на одержання яких належать ПАТ «Сведбанк» на підставі кредитного договору №0503/1108/50-14086 від 03.11.2008 року у розмірі 15686,56 грн.

Стверджує, що в порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, тому ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вимушена звернутися до суду з відповідною позовною заявою. У зв'язку з чим ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить стягнути з відповідача заборгованість по зазначеному договору в сумі 12536 грн. 56 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 3632 грн. 59 коп., пені за порушення графіку погашення заборгованості в розмірі 8903 грн. 97 коп., та понесені про справі судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з'явився та надав до суду письмове клопотання, згідно якого просить розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Відповідач в судовому засіданні надав усні та письмові заперечення, в яких поданий позов визнав частково у розмірі заборгованості по тілу кредиту в сумі 3632 грн. 59 коп., в іншій частині проти задоволення позову заперечував, просив суд розстрочити виплату боргу у розмірі по 500 грн. щомісячно до повного погашення.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 526, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання визнаються його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.п. 1, 3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

В судовому засіданні встановлено, що 03 листопада 2008 року між ПАТ «Сведбанк» та відповідачем було укладено кредитний договір №0503/1108/50-14086, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5300 грн. 00 коп. строком користування з 03.11.2008 р. по 03.05.2010 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік та комісією за обслуговування кредитної заборгованості (а.с.10-12).

На виконання умов договору на підставі заяви позивача ПАТ «Сведбанк» було видано ОСОБА_1 готівкою 5 тис. 300 грн. (а.с. 16).

В порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим за розрахуноком позивача відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем в сумі 12536 грн. 56 коп., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в сумі 3632 грн. 59 коп.; пені за прострочення повернення кредиту в розмірі 8903 грн. 97 коп.

Між позивачем та кредитодавцем ПАТ «Сведбанк» було укладено договір факторингу №4 від 13.08.2010 року, згідно умов якого до позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості у тому числі й за кредитним договором №0503/1108/50-14086 від 03.11.2008 року у розмірі 15686,56 грн. згідно виписки з Реєстру боржників від 13.08.2010 року (а.с. 5-9).

Вирішуючи позовні вимоги суд також приймає до уваги, що за правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня, це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Відповідно до вимог п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Таким чином, за змісту вказаних норм випливає, що до вимог про стягнення неустойки необхідно застосувати позовну давність в один рік.

У зв'язку з чим суд приходить до висновку про застосування річного строку позовної давності, який передував зверненню позивача до суду із позовом, до позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів.

Враховуючи те, що згідно виписки з Реєстру боржників від 13.08.2010 року, ПАТ «Сведбанк» як первісний кредитор відступив позивачу як новому кредитору право вимоги до відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №0503/1108/50-14086 від 03.08.2008 року, зокрема, заборгованості за пенею у сумі 8903,97 грн., нарахованої станом на 13 серпня 2010 року, то суд вважає, що строки давності звернення позивача до суду за такими вимогами вже сплинули.

Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитному договору №0503/1108/50-14086 від 03.11.2008 року, яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 3632 грн. 59 коп.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду шляхом сплати заборгованості по 500 грн. щомісячно до повної виплати, то суд дійшов висновку про необхідність відмови у його задоволенні, з огляду на те, що відповідачем не надано суду жодного доказу утруднення виконання ухваленого судового рішення, зокрема, доказів які б могли свідчити про реальне скрутне майнове становища відповідача тощо.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач не позбавлений права в подальшому звернутися до суду з відповідною заявою про визначення порядку і строку виконання рішення суду відповідно до ст. 217 ЦПК України з належним її обґрунтуванням.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, тобто сторони, на користь якої ухвалено рішення, понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати, понесені останнім по справі, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в сумі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 549, 610, 611, 1052 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 5 ст. 74 , 77, 88, 179, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; податковий номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором №0503/1108/50-14086 від 03.11.2008 року в сумі 3632 (три тисячі шістсот тридцять дві) гривні 59 копійок та судовий збір у сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя К. В. Шалота

З оригіналом згідно: Суддя