Рішення № 31614765, 28.05.2013, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/409/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Івчук Є.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив :

до Острозького районного суду звернувся ПАТ «Родовід Банк» з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в розмірі 91 038, 18 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 24.04.2008 року між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 укладено договір №Ск-70-000121/4-2008, відповідно до умов якого відповідач отримав споживчий кредит у розмірі 9 818, 10 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 7 % річних з кінцевим терміном повернення до 24 квітня 2010 р. та щомісячним внесенням плати за обслуговування кредиту в розмірі 2,65 % від суми наданого кредиту. В порушення взятих на себе зобовязань за договором, ОСОБА_2 допустила виникнення заборгованості у вищевказаному розмірі, яка складається з простроченої суми основного боргу по кредитному договору 7 466, 78 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом - 812,56 грн., плати за обслуговування кредиту 4 941, 41грн., пені 77 420,70 грн., трьох відсотків річних обрахованих згідно ст.625 ЦК України 396, 73 грн. Вжиті банком заходи щодо позасудового погашення заборгованості позитивного результату не дали, що й спонукало банк звернутися до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що з дня звернення до суду з вищевказаним позовом відповідач жодних платежів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором не здійснював. Просив задовольнити позов та стягнути заборгованість по кредитному договору у заявленому розмірі та судові витрати, понесені по справі.

Відповідачка в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи неодноразово була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заперечень проти позову не надала, а тому у відповідності до ст.224 ЦПК України, суд, за згодою представника позивача, прийшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі заявиклієнта ОСОБА_2 від 24.04.2008р. та заяви на відкриття карткового рахунку, емісію платіжної картки, надання споживчого кредиту та підключення до послуг банку від 24.04.2008р., 24 квітня 2008 р. між ВАТ «Родовід Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк») та ОСОБА_2 укладено договір №Ск-70-000121/4-2008, відповідно до умов якого, банк відкрив відповідачці основний картковий рахунок в національній валюті гривні, емітував та видав їй платіжну картку та ПІН-код до неї, окрім того, банк надав відповідачці споживчий кредит у розмірі 9 818, 10 грн. строком до 24 квітня 2010 р. зі сплатою 7 % річних, який ОСОБА_2 зобовязувалася повністю погасити та сплатити відсотки за його користування, а також ОСОБА_2 зобов'язувалася вносити щомісячну плату за обслуговування споживчого кредиту в розмірі 2,65 % від суми наданого кредиту у строк та на умовах укладеного договору (пп.1.1.1 - 1.1.7, 2.14 договору) (а.с.5-12.)

Відповідно до п.1.1.7 договору видача кредиту для ОСОБА_2 здійснюється шляхом зарахування грошових коштів з позичкового на її картковий рахунок, яким вона користується з використанням емітованої на її ім'я платіжної картки.

Відповідно до п.10.8 вищевказаного договору, ОСОБА_2 підтвердила отримання платіжної картки у непошкодженому стані та запечатаний конверт з ПІН-кодом.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача судом встановлено, що відповідачка отримала платіжну картку та користувалася кредитними коштами шляхом зняття грошових коштів з карткового рахунку. В матеріалах справи відсутні та судом не здобуто доказів, які б спростовували вказану обставину.

Згідно ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Укладений між сторонами договір в частині надання кредиту відповідає положенням ст.1054 ЦК України та судом не здобуто доказів на підтвердження оспорювання вищевказаного договору відповідачкою. Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, встановленому договором.

Відповідно до п.п.2.2, 2.4, 2.5, 2.14, 4.1.9, 4.1.25 договору ОСОБА_2 зобовязувалася щомісяця не пізніше останнього дня місяця частково погашати суму заборгованості за споживчим кредитом та сплачувати банку нараховані відсотки за користування грошовими коштами споживчого кредиту та вносити плату за обслуговування споживчого кредиту згідно із встановленим Графіком, який передбачено у додатку № 1 до договору, шляхом внесення готівкою або шляхом безготівкового перерахування чи переказу грошових коштів на картковий рахунок.

Згідно додатку № 1 до договору сторони передбачили графік внесення щомісячного платежу, який підлягав сплаті відповідачкою протягом дії договору та складався з основної суми кредиту, відсотків за його користування та плати за обслуговування кредиту (а.с.9).

З матеріалів справи та пояснень представника позивача судом встановлено, що відповідачка погашала заборгованість за кредитом, сплачувала відсотки за його користування та плату за обслуговування кредиту, проте такі платежі здійснювались не регулярно і не в повному розмірі.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, встановленому договором.

Згідно п.п.1.1.5 та 2.14 договору кінцевий строк виконання договору і повернення кредитних коштів та сплати інших визначених у договорі платежів визначено 24 квітня 2010 р.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки положеннями укладеного між сторонами договору передбачено умови повернення кредиту та вказані умови відповідачкою порушено, а відтак з неї на користь ПАТ «Родовід Банк» слід стягнути прострочену заборгованість по основній сумі кредиту в розмірі 7 466, 78 грн., розмір якої підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку ОСОБА_2 № 2207307007.000121 за період з 24.04.2008р. по 18.05.2013 р., та вказаний розмір заборгованості відповідачкою не спростований.

Відповідно до ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Умовами кредитного договору передбачено, що ОСОБА_2 надається споживчий кредит зі сплатою відсотків за його користування з розрахунку 7% річних та зі сплатою 2,65 % як плати за обслуговування кредиту.

Згідно розрахунку заборгованості та виписок по особовому рахунку ОСОБА_2 №2209507007.000121, №3579207007.000121 за період з 24.04.2008р. по 18.05.2013р. прострочена заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом та плати за обслуговування кредиту відповідно складає 812,56 грн. та 4 941,41 грн. В матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано доказів, які б спростовували визначений банком розмір заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом та плати за його обслуговування.

Таким чином, окрім простроченої суми заборгованості по основній сумі кредиту з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню також прострочена заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом та плата за обслуговування кредиту у вищевказаному розмірі.

Згідно з п.4.1.23 договору у разі порушення відповідачкою строків погашення заборгованості за споживчим кредитом, сплати відсотків за його користування, внесення плати за обслуговування споживчого кредиту, ОСОБА_2 зобовязана сплатити пеню в розмірі 1,6 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

У відповідності до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Розмір пені згідно розрахунку заборгованості виконаного банком становить 77 420, 70 грн. Відповідачка в судове засідання не зявилася, заяви про зменшення розміру нарахованої позивачем неустойки не подавала, та не повідомила суд про обставини, з якими закон повязує можливість її зменшення, а тому суд відповідно до пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» та пункту 4 «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин», затвердженого суддями Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, не вбачає підстав для визначення розміру неустойки в меншому розмірі, аніж заявлено до стягнення з відповідачки.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги банку в частині стягнення пені в розмірі 77 420,70 грн. також є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір трьох відсотків річних від простроченої суми, обрахованих позивачем на підставі ст.625 ЦК України, згідно розрахунку заборгованості становить 396,73 грн.

Розмір заявлених позовних вимог підтверджується розрахунком суми заборгованості, наданим позивачем. Відповідачем вказаний розрахунок не спростований, власних розрахунків з даного приводу не надано, а тому судом він приймається як достовірний.

Суд, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази приходить до висновку, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, згідно ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь банку слід стягнути 910,38 грн. судового збору та 180 грн. витрат, повязаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачки, сплата яких підтверджується наявними в матеріалах справи доказами : платіжним дорученням від 15.03.2013р., рахунками-фактурами № 455 від 22.04.2013р. №576 від 18.05.2013р., та актами здачі-приймання наданих послуг № 455 від 02.05.2013р., № 576 від 21.05.2013р.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 610-612, 625, 629, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 209, 212 215, 218, 224-226 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» заборгованість за договором № Ск-70-000121/4-2008 від 24.04.2008 р. в розмірі 91 038 (девяносто одна тисяча тридцять вісім) грн. 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» 910,38 грн. судового збору та 180 грн. витрат, повязаних з публікацією оголошення про виклик відповідача.

Заочне рішення може бути переглянуто Острозьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_3