Рішення № 31614439, 28.05.2013, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/510/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"28" травня 2013 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., при секретарі Сак А.П., з участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою до відповідача про стягнення боргу за позикою.

Свої вимоги мотивує тим, що він та відповідач 31 липня 2012 року уклали договір позики на суму 80 000 гривень. Він передав відповідачу вказану суму, а останній у свою чергу написав відповідну розписку, згідно якої зобов»язався повернути вказану суму рівними частинами по 20 000 гривень протягом чотирьох місяців, тобто з серпня по листопад 2012 року. Відповідач зобов»язання по розписці не виконав та прострочив виплату боргу з серпня 2012 року по лютий 2013 року. Згідно ст. 625 ч.2 ЦК України відповідач винен йому також три відсотки річних від простроченої суми, тобто 1400 гривень. Відповідно до ст. 1048 ЦК України відповідач винен йому відсотки від суми позики на рівні облікової ставки НБУ за 2012 рік, яка визначена у розмірі 7,5 % річних, що за сім місяців складає 3 500 гривень. Просить стягнути з відповідача на його користь 80 000 гривень заборгованості по позиці, 1 400 гривень річних у розмірі 3 % від простроченої суми та 3 500 грн. процентів від суми позики та судові витрати по справі.

Позивач в судове засідання не з»явився, так як подав суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності за участі його представника адвоката ОСОБА_2.

Представник позивача адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позову підтримала в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги позову визнали частково у сумі 40 000 гривень та пояснили, що відповідач повернув позивачу 40 000 гривень із вказаної суми позики. Відповідач зазначає, що гроші від позивача він у такій сумі не отримував, а отримував лише товар на вказану суму, позаяк перебував із позивачем у трудових правовідносинах.

Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

На виконання зазначених вимог позивачем на підтвердження позову надано письмову розписку від 31 липня 2012 року, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, відповідно до якої відповідач по справі ОСОБА_3 взяв позику 80 000 гривень (Вісімдесят тисяч гривень) на початку 2012 року від позивача ОСОБА_1 та зобов»язався повернути позику рівними частинами по 20 000 гривень за серпень, вересень, жовтень та листопад 2012 року. Вказаним доказом доведено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до якого останній отримав у борг 80 000 гривень, що також підтверджується відповідною розпискою.

Однак, відповідач порушив умови договору позики, які відповідно передбачають права та обовязки сторін між собою, і не повернув суму позики в розмірі 80 000 гривень.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Таким чином, написавши розписку, ОСОБА_3 підтвердив цим самим факт отримання ним вказаної суми грошей.

Доводи ОСОБА_3 про те, що він повернув боргу у сумі 40 000 гривень не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 545 ЦК України кредитор, прийнявши виконання зобов'язання, повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Таким чином, оскільки розписка знаходиться у позивача і останній не надавав ОСОБА_3 жодної розписки про отримання від нього суми коштів в розмірі 40 000 гривень, то суд вважає, що такі доводи відповідача про повернення позивачу 40 000 грн. боргу ніякими належними доказами не стверджені.

Стаття 1049 частина 1 ЦК України передбачає обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ч.1 ЦК України: Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Зі змісту ч. 2 ст. 625 ЦК України вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, відповідач в справі не виконав своїх договірних зобовязань по договору позики і не повернув позивачу у визначений у розписці строк суму боргу в розмірі 80 000 гривень, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь 80 000 грн. боргу по договору позики, 1 400 грн. річних у розмірі 3 % від простроченої суми, 3 500 грн. процентів від суми позики та судові витрати по справі є підставною і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 545, 625, 1046 - 1050 ЦК України,

Р І Ш И В:

ОСОБА_4 ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 84 900 (Вісімдесят чотири тисячі дев»ятсот) гривень боргу та 849 (Вісімсот сорок дев»ять) гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча суддя: Сойма М.М.