Рішення № 3161403, 18.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 7/500/08

18.02.09

За позовом

Приватного підприємства «Ексклюзив-Трейд»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»

про

стягнення 3 376, 23 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

Мірецький Т.О. –представник за довіреністю б/н від 06.02.2009 року;

Від відповідача:

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Приватне підприємство «Ексклюзив-Трейд», звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»про стягнення 3 000, 00 грн. за надані транспортні послуги, суму інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 63, 31 грн., 3% річних у сумі 35, 01 грн. та 277, 91 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.11.2008 року відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України порушено провадження у справі №7/500/08 та призначено розгляд справи на 24.12.2008 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.12.2008 року розгляд справи відкладено до 21.01.2009 року у зв’язку з неявкою представника відповідача.

У судовому засіданні 21.01.2009 року встановлено, що місцезнаходження відповідача є: 01001, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б.

Тому, відповідно до ст. 17 Господарського процесуального кодексу України справу направлено за підсудністю до Господарського суду м. Києва для розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.01.2009 року справу прийнято до провадження суддею Дідиченко М.А., присвоєно справі № 7/500/08-27/89 та призначена до розгляду на 18.02.2009 року.

У судовому засіданні 18.02.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 18.02.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

За твердженням позивача між Приватним підприємством «Ексклюзив-Трейд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»18.04.2008 року був укладений договір-заявка № 27 на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Проте, як вбачається з оригіналу договору наданого позивачем у судовому засіданні, він не підписаний та не скріплений печаткою зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони». Отже, судом встановлено, що між сторонами не було укладено письмового договору, а відносини між позивачем та відповідачем склалися поза договором-заявкою № 27 від 18.04.2008 року.

На підтвердження існування між позивачем та відповідачем господарських зобов'язань, позивач також надав належним чином засвідчені копії товарно-транспортних накладних акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Е-00000275 від 19.04.2008 року та рахунок-фактуру № Е-00000280 від 19.04.2008 року на суму 3 000, 00 грн.

У зв'язку із несплатою заборгованості, Приватне підприємство «Ексклюзив-Трейд»направило на адресу Товариству з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»претензію про стягнення боргу та збитків на суму 3 316, 10 грн., яка, відповідно до повідомлення про вручення, була одержана відповідачем 04.07.2008 року.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини, матеріалами справи повністю підтверджується існування між сторонами господарського зобов'язання.

Як визначено ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно із ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічні положення містить ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, судом встановлено, що сторони уклали договір перевезення у спрощений спосіб.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач виконав свої зобов’язання належним чином, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), який підписаний сторонами та скріплений печатками. Відповідач претензій щодо якості наданих послуг не направляв.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, оскільки сторонами строк оплати наданих послуг встановлений не був та зважаючи на те, що матеріали справи містять докази того, що відповідач отримав претензію 04.07.2008 року, тому останній повинен був розрахуватися з позивачем у строк до 11.07.2008 року.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 3 000, 00 грн.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 35, 01 грн. та суму індексу інфляції у розмірі 63, 31 грн.

Згідно із ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач повинен розрахуватися з позивачем у строк до 11.07.2008 року, тому 3% річних та індекс інфляції повинно нараховуватися з 12.07.2008 року.

Отже, 3% річних становить:

3 000, 00 грн. (заборгованість) * 3% * 62 (з 12.07.2008 року по 11.09.2008 року) / 365 = 15, 29 грн.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Таким чином, індекс інфляції становить:

3 000, 00 грн. (заборгованість) * 99.5 % * 99, 9% - 3 000, 00 грн. = - 17, 99 грн.

Отже, за період з липня 2008 року по серпень 2008 року позивач не поніс інфляційних втрат, тому позовні вимоги щодо стягнення індексу інфляції не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 277, 91 грн. Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, контррозрахунку пені не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, оскільки сторони за прострочку наданих послуг не передбачили відповідальність у вигляді пені, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 277, 91 грн. не підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 91, 10 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 105, 39 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 530, 546, 625 ЦК України, ст. 181, 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б; код ЄДРПОУ 31112772), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного підприємства «Ексклюзив-Трейд»(46010, м. Тернопіль, вул. Коновальця, 4, кв. 24; код ЄДРПОУ 32481879) заборгованість у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 15 (п'ятнадцять) грн. 29 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 91 (дев’яносто одна) грн. 10 коп., та 105 (сто п’ять) грн. 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Дідиченко М.А.

Дата підписання 25.02.2009 року