Рішення № 3161397, 03.03.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2009 р. Справа № 20/23

за позовом Прокурора міста Кузнецовська в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіант»

третя особа на стороні позивача, без самостійних вимог Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС»

про стягнення в сумі 2 680 грн. 44 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Боліщук І.Ю. (дов. № 1 від 12.01.2008р.);

Від відповідача: не з’явився;

Від третьої особи: Смиковська Л.О. (дов. серії ВМВ № 277338 від 29.12.2008р.);

Прокурор: Заяць І.Є..

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Кузнецовська (надалі –Прокурор) звернувся до господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (надалі –Позивач) з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіант»(надалі –Відповідач) на користь державного бюджету заборгованості по орендній платі в сумі 2 256 (дві тисячі двісті п’ятдесят шість) грн 51 коп., 81 (вісімдесят одна) грн. 13 коп. втрат від інфляційних процесів, 38 (тридцять вісім) грн. 09 коп. річних та 304 (триста чотири) грн. 71 коп. пені.. Третя особа на стороні Позивача, без самостійних вимог Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС»(надалі –Третя особа). В судовому засіданні Прокурор та представника Позивача і Третьої особи підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання двічі не з’явився. Відповідач відзиву на позов не подав. Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 15, 29). Відповідач не повідомив суд про причини неявки свого повноважного представника.

Враховуючи усе вищевказане, та те, що Відповідачу надавалося достатньо часу для подачі своїх міркувань та заперечень з приводу позову, господарський суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення Прокурора, представників Позивача та Третьої особи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення. При цьому господарський суд Рівненської області виходив з такого.

Судом встановлено, що 30 травня 2008 року Третя особа та Відповідач уклали договір № 819 про врегулювання правовідносин (а.с. 6-7), згідно пункту 1.1 якого: Відповідач користується майном згідно додатку № 1 до Договору з 1 листопада 2007 року до дати укладання Договором.

Додатком № 1 до Договору (а.с. 10) визначено, що майном, яким користується Відповідач по договору є частина площі будівельно-побутового корпусу бази БУ-12, площею 40 метрів квадратних.

Згідно пунктів 1.2, 1.4 Договору: за період користування майном до дати укладання Договору, Відповідач зобов’язався перерахувати грошові кошти як оплату за користування майном, згідно розрахунку наданого Третьою особою (додаток № 2 до Договору), наступним шляхом –70% плати на рахунок державного бюджету, 30% плати на рахунок Третьої особи; в подальшому, з моменту укладання Договору до дати укладання договору оренди майна, Відповідач зобов’язався перераховувати плату за користування майном до 15 (п’ятнадцятого) числа місяця наступного за звітним згідно виставлених Третьою особою рахунків.

В додатку № 2 до Договору (а.с. 11) визначено розрахунок плати за користування майном, згідно якого плата за користування майном по Договору за квітень 2008 року становить з ПДВ –948 (дев’ятсот сорок вісім) грн. 53 коп..

Згідно пункту 1.3 Договору: розмір плати за користування майном визначається на основі залишкової балансової вартості майна, з урахуванням індексу інфляції.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість Відповідача перед державним бюджетом по Договору за період з червня 2008 року по вересень 2008 року становить 2 256 (дві тисячі двісті п’ятдесят шість) грн 51 коп., в той час, коли в силу дії пункту 1.4 Договору мав сплатити визначені суми:

· за червень місяць 2008 року в сумі 564 (п’ятсот шістдесят чотири) грн. 98 коп. до 15 липня 2008 року;

· за липень місяць 2008 року в сумі 562 (п’ятсот шістдесят два) грн. 16 коп. до 15 серпня 2008 року;

· за серпень місяць 2008 року в сумі 561 (п’ятсот шістдесят одна) грн. 60 коп. до 15 вересня 2008 року;

· за вересень місяць 2008 року в сумі 567 (п’ятсот шістдесят сім) грн. 77 коп. до 15 жовтня 2008 року.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України: підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено абзацом 1 статті 530 Цивільного кодексу України: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу дії статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Водночас, в силу дії частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу дії даних норм, Відповідач, порушивши строки погашення заборгованості по Договору, вчинив порушення зобов’язання перед державним бюджетом по Договору.

Відповідач не надав суду доказ сплати даної заборгованості.

Таким чином, станом на 3 березня 2009 року заборгованість Відповідача перед державним бюджетом за період з червня 2008 року по вересень 2008 року становить 2 256 (дві тисячі двісті п’ятдесят шість) грн 51 коп..

На основі статтей 11, 509, 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача 2 256 (дві тисячі двісті п’ятдесят шість) грн 51 коп. заборгованості ґрунтуються на Договорі та Законі та підлягають задоволенню.

У відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно до розрахунку розміру штрафних санкцій (а.с. 8), сума річних складає 38 (тридцять вісім) грн. 09 коп..

Згідно до розрахунку розміру штрафних санкцій (а.с. 8), сума інфляційних складає 81 (вісімдесят одна) грн. 13 коп..

У відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь державного бюджету трьох процентів річних від простроченої суми в сумі 38 (тридцять вісім) грн. 09 коп. та 81 (вісімдесят одна) грн. 13 коп. інфляційних.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що: учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно пункту 1.6 Договору: у разі невиконання або неповного виконання зобов’язань за Договором, сторони несуть відповідальність у відповідності до статті 231 Господарського кодексу України.

Згідно до розрахунку розміру штрафних санкцій (а.с. 8), сума пені складає 304 (триста чотири) грн. 71 коп..

Враховуючи усе вищевказане, на основі пункту 1.6 Договору, статтей 231, 232 Господарського кодексу України та статтей 546-551, 611 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги про стягнення з Відповідача на користь державного бюджету пені в сумі 304 (триста чотири) грн. 71 коп..

На основі статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі суд покладає на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіант», 34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, вул. Нова, 77, код 32631025 на користь державного бюджету (стягувач –Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, 33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 77, код 13989432) –2 256 (дві тисячі двісті п’ятдесят шість) грн 51 коп. заборгованості, 304 (триста чотири) грн. 71 коп. пені, 38 (тридцять вісім) грн. 09 коп. річних, 81 (вісімдесят одна) грн. 13 коп. інфляційних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по держмиту та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 10.03.2009р.

Суддя