Рішення № 31613772, 28.05.2013, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 1505/9543/2012

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

28 травня 2013 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - одноособово судді Боярського О.О.,

при секретарі - Рачицькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з квартири, зняття з реєстраційного обліку та стягнення майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення з квартири, зняття з реєстраційного обліку та стягнення майнової шкоди.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні з позовом не згоден, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, ретельно дослідивши докази, суд прийшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 09.01.1982 р. ОСОБА_1 уклала шлюб з гр. ОСОБА_2, однак 30.10.1997 року шлюб розірвано. Після розірвання шлюбу сторони мешкали в одній квартирі за адресою АДРЕСА_1, вели окреме господарство, чоловік сплачував аліменти.

У липні 2003 року сторони поновили подружні стосунки, мешкали громадянським шлюбом. Вдруге уклали шлюб 04.03.2009 року. Мешкали за вищевказаною адресою разом з донькою, її чоловіком та двома дітьми та з сином.

З 1984 року позивач перебувала на черзі у виконавчому комітеті на отримання житла.

27 травня 2009 року, виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради на ім'я ОСОБА_1, як працівника виконавчого комітету (відділ освіти) було видано ордер № 943 серія НФ на двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Підставою видачі ордера на дану квартиру є рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 21 травня 2009 року за № 370. На час отримання квартири синові сторін по справі виповнилося 15 років.

09.06.2009 року, позивач, відповідач їх син, ОСОБА_3, були зареєстровані у вищезазначеній квартирі.

Квартира була надана позивачу після 25 років перебування на черзі, житло було не облаштоване та не придатне для нормального проживання, тому чоловік, син та позивач продовжили мешкати в двокімнатній квартирі за адресою АДРЕСА_1 що належить дочці сторін по справі, її чоловіку та їхнім двом дітям.

11.02.2011року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано (рішення суду від 11.02.2011 року, справа № 2-2070, 2011 рік) яке набрало чинності 22.02.2011 року.

Позивач вказує, що внаслідок постійних конфліктів з відповідачем, вона 21 лютого 2011 року потрапила до кардіологічного відділення міської лікарні, де перебувала на стаціонарному лікуванні до 13 березня 2011 року. У період перебування в стаціонарі зять позивача, не витримуючи поведінки відповідача, запропонував йому звільнити житло за адресою: АДРЕСА_1. З цього періоду відповідач заселився в необлаштовану квартиру по АДРЕСА_2, а позивач з сином залишилися жити з родиною дочки до жовтня 2011 року.

З червня 2011 року позивач з сином почали робити ремонт, однак відповідач перешкоджав його проведенню, змінив замки. Після проведеної дільничним міліціонером ОСОБА_4 бесіди позивач змогла потрапити в квартиру, однак відповідач протягом проведення ремонту продовжував чинити перешкоди.

З жовтня 2011 року позивач і її син вселилися в квартиру.

Весь ремонт (будівельні матеріали, робота будівельників, меблі) оплачені позивачем особисто.

Квартира належить державі, не перебуває у приватній власності, колишній чоловік позивача в ній тільки зареєстрований.

З моменту вселення та до теперішнього часу позивач змушена звертатися за захистом своїх прав до органів внутрішніх справ в зв'язку з тим, що протягом усього періоду відповідач у стані алкогольного сп'яніння щоденно чинить психологічне насильство шляхом словесних погроз, залякування, що призвело до емоційної невпевненості її неповнолітнього сина.

На звернення позивача до Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області вона отримала відповіді про те, що відповідачу винесено два офіційних попередження про недопустимість здійснення протиправних дій відносно неї та притягнуто до адміністративної відповідальності по ст.17З-2 КУпАП України, однак це на подіяло та змусило позивача 10 жовтня 2012 року письмово звернутися по допомогу до Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області.

Відповідач гр. ОСОБА_2 до цього часу мешкає в вищевказаній квартирі, проте не сплачує кошти за комунальні послуги, нічого не зробив для її поліпшення. За період з 10.01.2010 року по 25.10.2012 року позивачем сплачено 8894,04 грн., за комунальні послуги. Окрім цього відповідач перешкоджає користуватися гаражем (не дає ключі), який придбано позивачем за кошти від спадщини її матері.

Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 (донька), ОСОБА_6 (зять), ОСОБА_3 (син) підтвердили, що відповідач своїми діями робить спільне проживання у вищевказаній квартирі неможливим, постійно влаштовує сварки.

Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення згідно ст. 61 ЖК України. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Також незаконними діями відповідача позивачу завдана також майнова шкода, яка полягає в тому, що відповідач не сплачує комунальні послуги. Згідно ст. 64 ЖК України обов'язок по сплаті полягає на мешканців, які користуються житлом, тому сума боргу яку позивач повинен був сплатити є майновою шкодою, оскільки враховуючи все вищевикладене, він житловою площею користується та комунальні послуги отримує, проте тільки позивач регулярно та одноосібно їх оплачує. Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ст. 88 ЦПК України, підлягають присудженню понесені та документально підтверджені судові витрати позивача: судовий збір в сумі 215.00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 9, 64, 116 ЖК України, ст.ст. 11, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з квартири, зняття з реєстраційного обліку та стягнення майнової шкоди - задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення та зняти його з реєстраційного обліку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду внаслідок несплати комунальних послуг у розмірі 4 447 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений за позовну заяву судовий збір у розмірі 215 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: