Постанова № 31613502, 29.05.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2013 року Справа № 812/4188/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: Саліхової В.Б. (довіреність № 1956/10-010/93 від 03.08.2012),

відповідача: Рогожкіної І.О. (довіреність № 1946 від 08.06.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради про стягнення податкового боргу по податку на прибуток у розмірі 51154,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради про стягнення податкового боргу по податку на прибуток у розмірі 51154,80 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.

Комунальне підприємство «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради є юридичною особою, створеною рішенням Первомайської міської ради № 5/18 від 28.08.2002 та підзвітне і підконтрольне міській раді та її виконкому. Зареєстровано виконкомом Первомайської міської ради 04.09.2002 за № 13881070005000124. Відповідач перебуває на податковому обліку як платник податків у Первомайській ОДПІ з 20.09.2002 за № 853.

Відповідач станом на 29.04.2013 має податкову заборгованість по пені з податку на прибуток в сумі 51154,80 грн., яка виникла у зв'язку з несвоєчасністю сплати податкового зобов'язання по податку на прибуток, відповідно до ст.129 ПК України. Вказаний податковий борг виник за період з 06.04.2011 по 03.04.2013, у зв'язку з порушенням відповідачем положень п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України.

Так, відповідачем 08.11.2010 до Первомайської ОДПІ надано декларацію з податку на прибуток підприємства № 9004866521 з розрахованим до сплати податковим зобов'язанням в сумі 877033,00 грн. Граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання - 19.11.2010. У зв'язку з тим, що відповідачем податкове зобов'язання не було сплачено у встановлений діючим законодавством термін, прокурором м. Первомайська в листопаді 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду було спрямовано позовну заяву в інтересах держави в особі ДПІ в м. Первомайську про стягнення податкового боргу з боржника в сумі 877033,00 грн. Постановою суду від 19.01.2011 у справі № 2а-9881/10/1270 позовні вимоги задоволені в повному обсязі, встановлено порядок та спосіб виконання судового рішення шляхом розстрочення.

На виконання постанови суду підприємством у періоді з квітня 2011 року по квітень 2013 року щомісячно перераховувалась заборгованість в рахунок погашення податкового боргу. На суму податкового боргу, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання, розпочалося нарахування пені.

Таким чином, в результаті часткового погашення заборгованості по податку на прибуток в сумі 302150,00 грн., підприємству, відповідно до вимог ст.129 ПК України, нарахована пеня в сумі 51154,80 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 07 травня 2013 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення проти позову (а.с.19-21, 86-88), у яких зазначив таке.

Згідно декларації з податку на прибуток від 08.11.2010 № 9004866521, підприємством визначено податкові зобов'язання в сумі 877033,00 грн. Підприємство податкові зобов'язання у визначений законодавством строк не сплатило, у зв'язку з чим прокурор м. Первомайська в листопаді 2010 року звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах держави в особі ДПІ в м. Первомайську про стягнення з КП «Первомайськтеплокомуненерго» податкового боргу у сумі 877033,00 грн. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.01.2011 у справі № 2а-9881/10/1270 позовні вимоги задоволені у повному обсязі, встановлено порядок та строк виконання рішення суду, шляхом розстрочення КП «Первомайськтеплокомуненерго» сплату податкового боргу строком на сім років до 30.12.2017, з терміном сплати до 30 числа щомісячно, починаючи з 01.02.2011 відповідно до графіка. 23.03.2011 заступником начальника ВДВС Первомайського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. На виконання постанови суду підприємством щомісячно, згідно графіка, перераховується заборгованість в рахунок погашення податкового боргу, заборгованості по сплаті за цією постановою у підприємства немає. Так, підприємство за період з квітня 2011 року по квітень 2013 року мало перерахувати заборгованості в рахунок погашення податкового боргу у сумі 271000,00 грн., натомість фактично перерахувало - 302150,00 грн.

Крім того, представник відповідача, з посиланням на п.114.1 ст.144, п.102.1 ст.102 ПК України, зазначає, що позивачем штрафні санкції по цьому податку нараховані неправомірно та не підлягають сплаті у сумі 51154,80 грн.

Також, представником відповідача зазначено, що у період виникнення заборгованості по вказаному податку (листопад 2010 року) нарахування пені визначалося ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а відтак дія ст.129 ПК України, що набрала чинності з 01.01.2011, не може бути застосована в частині нарахування пені, оскільки за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України. Прикінцевими положеннями ПК України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2011 року. При цьому його норми, за загальним правилом, застосовуються до тих правовідносин, що виникли після набрання ним чинності. Позивачем здійснено нарахування пені на підставі п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України, тобто на підставі норми права, яка почала діяти лише 01.01.2011 та не діяла на час виникнення зазначених спірних правовідносин.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що комунальне підприємство «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради є юридичною особою, створеною рішенням Первомайської міської ради № 5/18 від 28.08.2002 та підзвітне і підконтрольне міській раді та її виконкому. Зареєстровано виконкомом Первомайської міської ради 04.09.2002 за № 13881070005000124 (а.с.9-12).

Відповідач перебуває на податковому обліку як платник податків у Первомайській ОДПІ з 20.09.2002 за № 853, що підтверджено довідкою про взяття не облік платника податків (а.с.13).

З облікової картки платника податку на прибуток (а.с.31-78) вбачається, що станом на 29.04.2013 за відповідачем обліковується податковий борг по пені з податку на прибуток в сумі 51154,80 грн. зазначений податковий борг виник за період з 06.04.2011 по 03.04.2011, що підтверджено розрахунком пені (а.с.30).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Згідно із п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

У відповідності із пунктом 11.1 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинним до 01 квітня 2011 року) для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Судом встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток від 08.11.2010 № 9004866521 КП «Первомайськтеплокомуненерго», наданої до ДПІ у м. Первомайську, відповідачем визначено податкові зобов'язання в сумі 877033,00 грн.

З огляду на положення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181, граничний строк сплати податкового зобов'язання за декларацією від 08.11.2010 № 9004866521 - 19 листопада 2010 року.

У зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 877033,00 грн. за декларацією від 08.11.2010 № 9004866521, прокурор м. Первомайська звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області до комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» про стягнення податкового боргу.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року у справі № 2а-9881/10/1270 адміністративний позов прокурора м. Первомайська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області до комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» про стягнення податкового боргу, - задоволено в повному обсязі. Стягнуто з комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» на користь Державного бюджету України суму податкового боргу в розмірі 877033,00 грн. Встановлено порядок та строк виконання рішення шляхом розстрочення комунальному підприємству «Первомайськтеплокомуненерго» сплати податкового боргу строком на сім років до 30.12.2017 в сумі 877033,00 грн. з терміном сплати до 30 числа щомісячно, починаючи з 01.02.2011 відповідно до встановленого судом графіку (а.с.22-24).

З розрахунку пені по комунальному підприємству «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради, нарахованої по податку на прибуток за період з 01.04.2011 по 04.04.2013 (а.с.30) та виписки з рахунків за період з квітня 2011 року по квітень 2013 року (а.с.6-7) вбачається, що частина стягнутого постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року у справі № 2а-9881/10/1270 податкового боргу по податку на прибуток за декларацією від 08.11.2010 № 9004866521, з граничним терміном сплати узгодженого податкового зобов'язання - 19.11.2010, фактично сплачена відповідачем у період з 06.04.2011 по 03.04.2013.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01 січня 2011 року регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1);

- погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (підпункт 14.1.152 пункту 14.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.п.«а» п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України пеня, визначена п.п.129.1.1 п.129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Що стосується посилань відповідача на те, що позивачем безпідставно застосовані положення Податкового кодексу України до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, ч.1 ст.58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

При цьому слід ураховувати, що відповідно до ч.2 ст.58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З викладеного випливає, що врегульоване законом правило поведінки визначається тим нормативно-правовим актом, який був чинним на час вчинення відповідної дії (бездіяльності).

Відповідно зміст правовідносин, зокрема прав та обов'язків особи, не може змінюватися разом із зміною законодавчих норм. Отже, склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинними на час вчинення відповідного правопорушення та не можуть бути змінені разом із зміною законодавчих норм (зокрема, в разі втрати чинності нормативно-правовим актом або набрання чинності новим нормативно-правовим актом, який регулює ті самі суспільні відносини).

Водночас зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовим актами.

Якщо ж новий нормативно-правовий акт не змінює закріплені у попередніх нормах правила поведінки (тобто попередній та новий нормативно-правові акти однаково визначають зміст прав та обов'язків суб'єктів відносин), зворотна дія нормативно-правового акта не має місця.

Зокрема, відсутня зворотна дія нормативно-правового акта в тому разі, якщо попередній та наступний нормативні акти місять тотожні склади правопорушення. При цьому кваліфікація дій порушника повинна відбуватися з посиланнями на норми того нормативного акта, який був чинним на момент вчинення відповідних дій.

Виходячи з викладеного, за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом, у тому разі, якщо їх склад є тотожним зі складом правопорушення, визначеним Податковим кодексом України.

Системним аналізом положень Закону № 2181 та Податкового кодексу України судом встановлено, що Податковий кодекс не змінив закріплені у Законі № 2181 правила поведінки платника податків щодо обов'язку сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань, зазначених у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

З урахуванням того, що погашення узгодженого податкового зобов'язання за декларацією від 08.11.2010 № 9004866521 з порушенням граничного строку сплати такого зобов'язання та нарахування пені відбувалося під час дії Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно при нарахуванні пені застосовані положення ст.129 ПК України.

Посилання відповідача щодо відсутності у позивача підстав для нарахування пені, оскільки погашення податкового боргу відбувалося згідно графіку розстрочення податкового боргу, встановленого постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року у справі № 2а-9881/10/1270, суд вважає також необґрунтованими.

Так, суд вважає за необхідне зазначити, що постанова Луганського окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року у справі № 2а-9881/10/1270 жодним чином не змінює встановлений п.57.1 ст.57 ПК України та п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181 граничний строк сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства за декларацією від 08.11.2010 № 9004866521, а встановлює порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення КП «Первомайськтеплокомуненерго» сплати стягнутого за судовим рішенням податкового боргу з податку на прибуток підприємства.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що сума податкового боргу по пені з податку на прибуток підприємства у розмірі 51154,80 грн. знайшла своє документальне підтвердження.

На час розгляду справи сума податкового боргу відповідачем у добровільному порядку не сплачена.

Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (п.п.20.1.27 п.20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.20.1.28 п.20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (п.п.20.1.18 п.20.1).

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п.95.2 та 95.3 ст.95 Податкового кодексу України).

Податковим органом, у відповідності до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181 відповідачу було вручено податкові вимоги № 1/103 від 20.11.2007 та № 2/115 від 26.12.2007 (а.с.8).

Оскільки податкові вимоги № 1/103 від 20.11.2007 та № 2/115 від 26.12.2007 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що КП «Первомайськтеплокомуненерго» на час розгляду адміністративної справи податковий борг по пені з податку на прибуток підприємства не сплачено, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 29 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 03 червня 2013 року, про що згідно вимог ч.4 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради про стягнення податкового боргу по податку на прибуток у розмірі 51154,80 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути кошти комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради (місцезнаходження: 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Куйбишева, 28, ідентифікаційний код 32082152) з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, за податковим боргом з податку на прибуток у розмірі 51154,80 грн. (п'ятдесят одна тисяча сто п'ятдесят чотири гривні вісімдесят копійок) на користь місцевого бюджету м. Первомайська на р/р 33217861700054, отримувач: ГУДКСУ у Луганській області, код бюджетної класифікації 11020200, МФО 804013, ОКПО 37736894.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 03 червня 2013 року.

Суддя К.О. Пляшкова