Рішення № 31613327, 04.06.2013, Київський районний суд м. Одеси

Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/4055/13-ц

Провадження № 2/520/3193/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину,

ВСТАНОВИВ:

29.03.2013 року позивач звернулась до суду з позовом та просила постановити рішення, відповідно до якого стягнути з відповідача, ОСОБА_2, на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 за минулий час за останні три роки із розрахунку 2 000 гривень щомісячно та стягувати подалі до досягнення ОСОБА_3 повноліття щомісячну суму аліментів в розмірі 2000 гривень. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму додаткових витрат, пов'язаних з вихованням та утриманням ОСОБА_3 в розмірі 151 343 гривень 33 копійок. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 5 000 гривень у якості компенсації витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги з зверненням до суду з позовом. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

В обґрунтування заявленого позову позивачка посилається на те, що з 11 березня 2005 року по 02 березня 2012 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2. Від даного шлюбу у них народилась донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач посилається на те, що спільне життя не склалося, у зв'язку з чим подружні стосунки не підтримують, донька залишилась проживати з позивачкою в м. Москва і знаходиться на її утриманні. Вказує, що їй матеріально важко утримувати дитину, вона потребує матеріальної допомоги, з урахуванням того, що необхідно оплачувати витрати на харчування, розвиток дитини, одяг та лікування. Позивач ОСОБА_1 стверджує, що відповідач працездатний, фізично здоровий і може за своїм матеріальним станом надавати дитині допомогу.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового засідання сповіщені належним чином у порядку ст.74,76,77 ЦПК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебувала у шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_2 з 11.03.2005 року, який 2 березня 2012 року було розірвано, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1 (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 від даного шлюбу народилась ОСОБА_3, про що свідчить Свідоцтво про народження, що наявне у матеріалах справи, де батьком дитини записаний відповідач - ОСОБА_2 (а.с. 4,5).

13 березня 2013 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, НОМЕР_2.

При вирішенні спору суд має виходити з положень ст. 8 Закону України „Про охорону дитинства", за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ст. 180, ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. .

Відповідно до ч.1 ст.184 Сімейного Кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Суд враховує положення закону про те, що позивач як і відповідач також має обов`язок утримувати неповнолітню доньку.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині стягнення аліментів за минулий час, так як позивачем не було надано суду доказів того, що він вживав заходів для одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати, частково задовольнивши позов про стягнення аліментів та стягувати з відповідача аліменти на утримання доньки у розмірі 700 гривень щомісячно.

Крім того, стосовно позовних вимог в частині стягнення додаткових витрат на утримання та лікування дитини суд приходить до висновку про те, що такі вимоги слід задовольнити частково у розмірі 15 000 гривень - витрати на обстеження та лікування дитини, відмовивши у задоволенні вимог в частині оплати за навчання, так як квитанції до приходно - касового ордеру, копії яких наявні на аркуші справи 12, та договір про прийом на роботу (а.с.14) виписані на ім`я ОСОБА_5

Крім того згідно ст.79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать в тому числі судовий збір та витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Враховуючи викладене, необхідно оплату на користь держави судових витрат в розмірі 214, 60 гривень покласти на відповідача - ОСОБА_2

Відповідно із ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно з ст. 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_6 укладено Згоду № 26/02-13 про надання правової допомоги від 27.03.2013 року (а.с. 18), згідно якої загальна сума витрат на правову допомогу складає 5000,00 грн. і саме таку суму вони просять врахувати під час вирішення питання розподілу судових витрат.

Визначаючи розмір, що підлягає стягненню, судом враховано, що адвокатом ОСОБА_7 в даній справі було проведено дії, необхідні для розгляду справи, в тому числі складено та подано позовну заяву, зібрано та долучено до матеріалів справи докази на підтвердження позиції по справі, а також взято участь у судових засіданнях.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що заявлений стороною позивача розмір витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 грн. не відповідає вимогам Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», а від так, на думку суду, необхідно стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 2000 гривень, так як ця сума є розумною та співмірною з кількістю вчинених адвокатом процесуальних дій та часу витраченого для підготовки документів по справі і участі в судових засіданнях. Вказана сума судових витрат згідно ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1.

Відповідно до ст.367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконаню в межах оплати платежу за один місяць.

Керуючись ст. 141, 180, 181, 182, 184,191,192 Сімейного Кодексу України. ст.ст. 60, 88, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 700 гривень щомісячно, починаючи з дня подачі позову - 29.03.2013 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання доньки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,у розмірі 15 000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 214 гривень 60 копійок на рахунок: 31218206700005; МФО-828011; отримувач - ГУДКСУ в Одеській області (Київський р-н м.Одеси) (код отримувача -37607526); код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ 02892928, код банку отримувача - 828011).

В решті позову - відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії даного заочного рішення.

Суддя Куриленко О. М.