Рішення № 31612828, 04.06.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 223/2573/2012 Провадження № 22-ц/772/1023/2013Головуючий в суді першої інстанції:Мазурчак А.Г.Категорія: 27 Доповідач: Чорний В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Чорного В.І.

Суддів: Медвецького С.К., Камзалова В.В.

при секретарі : Богацькій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 28 лютого 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2012 року ПАТ «Дельта Банк» (надалі - Банк) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, мотивуючи позовні вимоги тим, що між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній було надано кредитні кошти у розмірі 88 800 грн. з розрахунку 18,5% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 29.09.2005 року по 28.09.2015 року. Відповідно до укладеного між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та НБУ договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на корись АТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Оскільки відповідач належним чином зобов'язання не виконував, з урахуванням уточнених позовних вимог, станом на 26.02.2013 року утворилася заборгованість у сумі 39 081,14 грн. У зв'язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь зазначену суму заборгованості, а також 839,24 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 28.02.2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 39 081,14 грн. та судові витрати на загальну суму 839,24 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким ПАТ «Дельта Банк» відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Встановлено, що 29.09.2005 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 88 800 грн. з процентною ставкою за користування кредитом 18,5% річних терміном на 120 місяців з датою повернення кредиту 28.09.2015 року.

30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк» відповідно до п.4.1. якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передає (відступає) «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2. внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник належним чином не виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості за договором, а саме: 39 081,14 грн. - сума заборгованості за кредитом.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов'язання, згідно ст.526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги Банку в частині стягнення з відповідача суми кредитної заборгованості суд правомірно виходив з того, що відповідно до умов кредитного договору, викладених в п. 2,4,2.5. позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту щомісячно частками у розмірі не менш як 740 грн. до 10-го числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту щляхом перерахування коштів на позичковий рахунок позичальника та/або шляхом внесення готівки до каси банку.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає його таким, що відповідає фактичним обставинам справи щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно із умовами кредитного договору, та з цих підстав суд обгрунтовано стягнув на користь Банку суму заборгованості по кредиту на загальну суму 39 081,14 грн.

В ході судових засідань відповідач ОСОБА_2 не надала суду доказів, а саме своїх розрахунків заборгованості за кредитним договором, які могли б вплинути на вірність висновків суду.

Твердження апелянта про безпідставність вимоги про дострокове погашення кредиту не грунтується на законі та спростовується зобов'язанням за кредитним договором, відповідно до якого Банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів за фактичний термін користування ним та штрафних санкцій у випадку невиконання позичальником зобов'язань.

Однак, вирішуючи питання про судові витрати, суд припустився помилки та прийняв з цього приводу неправильне та невідповідне закону рішення. При зверненні до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в сумі 839,24 грн. виходячи з ціни позову, яка становила 83 924,11 грн. В подальшому, розмір позовних вимог позивачем було зменшено до 39 081,14 грн., у звязку з чим судовий збір в розмірі переплаченої суми підлягав поверненню за ухвалою суду відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Як вбачається з оскаржуваного судового рішення суд, задовольняючи позовні вимоги стягнув з відповідача на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору на суму 839,24 грн. чим порушив вищезазначену норму закону.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та зміни судового рішення в частині стягнення судових витрат.

Інші доводи, які містяться в апеляційній скарзі не належать до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування оскаржуваного рішення та задоволення цих доводів апеляційної скарги в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 28 лютого 2013 року в частині стягнення судових витрат змінити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір в сумі 390 грн.81 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: В.І.Чорний

С.К.Медвецький

В.В.Камзалов

З оригіналом вірно: