Рішення № 31612455, 04.06.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 2/200/2154/13

КОПІЯ: Справа № 403/4403/12

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Бібіка М.М.,

при секретарі - Шаткій К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Державна реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції; про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2013 року ПАТ «АктаБанк» звернулися із позовом до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, у відповідності до останніх уточнень зазначило відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та третіми особами вказали: Жовтневий ВДВС Дніпропетровського МУЮ, Державна реєстраційна служба України; про звернення стягнення на предмет іпотеки. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 04 березня 2011 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 02-0029/Т/СПЗ, згідно з яким позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 800 000 гривень 00 копійок, з виплатою процентної ставки 24% річних. ОСОБА_1 зобов'язалася своєчасно повертати кредит та відсотки за ним у відповідності із графіком. В якості забезпечення виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за договором іпотечного кредиту № 02-0029/Т/СПЗ, між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № 02-0029/Т/СПЗ/2 від 04 березня 2011 року, предметом якого стало нерухоме майно, а саме: будівля магазину, загальною площею 98, 3 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Дотепер відповідачі свої обов'язки виконують неналежно, у зв'язку з чим станом на 04 березня 2013 року у них утворилася заборгованість в сумі 1 158 666 гривень 65 копійок, що явилося причиною звернення позивача до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ «Актабанк» права власності на будівлю магазину, загальною площею 98,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, будівля магазину літ. А - 1, загальною площею 98,3 м2, у тому числі прибудови літ. А - 1 , А' - 1, А'' - 1, ганок з козирком літ. А, навіс літ. Б (тим час.) № 1 - 5, І - огорожа мостіння; звільнення з - під арешту вищезазначеного нерухомого майна; зобов'язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні спірним нерухомим майном, а також просив зобов'язати Державну реєстраційну службу України, зареєструвати за ПАТ «Актабанк» право власності на нерухоме майно, а саме будівлю магазину, загальною площею 98,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, будівля магазину літ. А - 1, загальною площею 98,3 м2, у тому числі прибудови літ. А - 1, А - 1, А - 1, ганок з козирком літ. А, навіс літ. Б (тимч.) № 1 - 5, І - огорожа мостіння, та стягнути з відповідачів судові витрати (а.с. а.с. 64 - 68).

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 105).

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи, повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, тому суд відповідно до ст. ст. 169, 224, 225 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи (а.с. а.с. 95, 96, 97, 101, 102).

Представники третіх особ у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки до суду не повідомили (а.с. а.с. 103, 104).

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 04 березня 2011 року між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 02 - 0029/Т/СПЗ, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 800 000 гривень 00 копійок, з виплатою процентної ставки 24 % річних, строком користування до 03 березня 2015 року (а.с. а.с. 7 - 9).

Того ж дня відповідач фактично отримала кредитні кошти (а.с. 13).

Одночасно з укладенням договору іпотечного кредиту № 02 - 0029/Т/СПЗ від 04 березня 2011 року між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № 02 - 0029/Т/СПЗ/ 2 від 04 березня 2011 року, у відповідності до якого ОСОБА_2 передав в іпотеку ПАТ «АктаБанк» належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: будівлю магазину літ. А - 1, загальною площею 98, 3 м2; що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. а.с. 14 - 17).

Дотепер відповідачі не виконують свої зобов'язання з повернення кредиту та відсотків за ним, й у них перед позивачем утворилася заборгованість станом на 04 березня 2013 року в сумі 1 158 666 гривень 65 копійок з урахуванням відсотків та пені, відповідно до доданих позивачем розрахунків, а саме:

- прострочена заборгованість за кредитом - 222 222 гривень 20 копійок;

- прострочена заборгованість по відсоткам на прострочений кредит - 8 153 гривні 38 копійок;

- прострочена заборгованість по відсоткам на прострочений кредит - 28 429 гривень 29 копійок;

- прострочена заборгованість по відсоткам на прострочений кредит - 94 047 гривень 16 копійок;

- пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредиту - 511 593 гривень 84 копійок.

18 червня 2012 року ПАТ «Акта Банк» на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було направлено повідомлення - вимогу щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 02 - 0029/Т/СПЗ від 04 березня 2011 року та попередження про звернення стягнення на майно, де зазначалося, що боржникам протягом 30 календарних днів з дня отримання даного повідомлення - вимоги, необхідно здійснити погашення заборгованості за кредитним договором № 02 - 0029/Т/СПЗ від 04 березня 2011 року. У разі невиконання вимоги ПАТ «Акта Банк» буде вимушене звернути стягнення на предмет іпотеки (а.с. а.с. 37 - 38).

Як вбачається з договору купівлі - продажу нерухомого майна від 30 вересня 2009 року, який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, експертна вартість будівлі магазину літ. А - 1, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, складає 189 600 гривень 00 копійок (а.с. а.с. 33 - 34).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», кредитним договором № 02 - 0029/Т/СПЗ від 04 березня 2011 року, іпотечним договором № 02 - 0029/Т/СПЗ/ 2 від 04 березня 2011 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 576 ЦК України, предметом застави може бути будь - яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Частинами 1, 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в розмірі, коли зобов'язання не буду виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку», іпотекою забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і звернення стягнення на предмет іпотеки; сплату процентів і неустойки (пені, штрафу); сплату основної суми боргу.

Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частина 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Також ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» вказує, що звернення стягнення на предмет іпотеки, окрім іншого, здійснюється на підставі рішення суду.

Частинами 1 та 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що строни іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачити передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателю на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду

У відповідності до п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

Таким чином, з урахуванням приведених норм закону та встановлених обставин справи, а також зважаючи на те, що відповідачі по справі не виконують взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 02 - 0029/Т/СПЗ від 04 березня 2011 року та іпотечним договором № 02 - 0029/Т/СПЗ/ 2 від 04 березня 2011 року, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 1 158 666 гривень 65 копійок, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги ПАТ «АктаБанк» необхідно частково задовольнити, та звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за ПАТ «АктаБанк» права власності на будівлю магазину, загальною площею 98,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, будівля магазину літ. А - 1, загальною площею 98,3 м2, у тому числі прибудови літ. А - 1 , А' - 1, А'' - 1, ганок з козирком літ. А, навіс літ. Б (тим час.), № 1 - 5, І - огорожа мостіння, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1, ОСОБА_2 за кредитним договором № 02 - 0029/Т/СПЗ від 04 березня 2011 року в сумі 1 158 666 гривень 65 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки вони є передчасними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки на момент розгляду цивільної справи, ПАТ «АктаБанк» не є власником спірного майна.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України, з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача також слід стягнути судовий збір в сумі 3 441 гривня 40 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 536, 546, 572, 575, 576, 590, 610, 1050, 1054 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. 109 Житлового кодексу України, ст. ст. 1, 7, 12, 33, 36, 37, 40 Закону України «Про іпотеку», п. п. 39, 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» ст. ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 79, 88, 169, 197, 208, 209, 212 - 215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Акта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Державна реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції; про звернення стягнення на предмет іпотеки - частково задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариство «Акта Банк» (ЄДРПОУ 35863708) право власності на будівлю магазину, загальною площею 98,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, будівля магазину літ. А - 1, загальною площею 98,3 м2, у тому числі прибудови літ. А - 1 , А' - 1, А'' - 1, ганок з козирком літ. А, навіс літ. Б (тим час.), № 1 - 5, І - огорожа мостіння, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) за кредитним договором № 02 - 0029/Т/СПЗ від 04 березня 2011 року в сумі: прострочена заборгованість за кредитом - 222 222 гривень 20 копійок; прострочена заборгованість по відсоткам на прострочений кредит - 8 153 гривні 38 копійок; прострочена заборгованість по відсоткам на прострочений кредит - 28 429 гривень 29 копійок; прострочена заборгованість по відсоткам на прострочений кредит - 94 047 гривень 16 копійок; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредиту - 511 593 гривень 84 копійок, разом 1 158 666 гривень 65 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Акта Банк» (ЄДРПОУ 35863708), судовий збір в сумі 3 441 гривня 40 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя (підпис) М.М.Бібік

З оригіналом згідно: К.Ю. Шатка

Голова Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська Л.О.Татарчук