Постанова № 31612126, 04.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 р. Справа № 804/5457/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби у Дніпропетровській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу в розмірі 1700,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби у Дніпропетровській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Позов мотивовано несплатою ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього рішенням про застосування фінансових санкцій від 31.01.2013 року № 040189 за порушення ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до позовної заяви, позивач просить розглянути справу без участі його представника.

Відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, надав до суду клопотання, в якому просив здійснити розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, та оцінивши їх у сукупності суд зазначає наступне.

Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Дніпропетровській області відповідно до його Положення, затвердженого 23 лютого 2012 року, діє як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі державної податкової служби у Дніпропетровській області. Основним завдання Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Дніпропетровській області є реалізація державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Дніпропетровській області. Регіональне управління Департаменту у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України видає акти організаційного-розпорядчого характеру, а також ліцензії, довідки, рішення про застосування фінансових санкцій та інші документи, які підписуються начальником регіонального управління Департаменту.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючим органом є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Враховуючи ту обставину, що відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України, та Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Дніпропетровській області відповідно до свого Положення наділений відповідними повноваженнями контролю в зазначеній сфері, вказане регіональне управління є контролюючим органом в розумінні Податкового кодексу України та на нього розповсюджуються правила, визначені Податковим кодексом України.

04.02.2012 року посадовими особами Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби у Дніпропетровській області згідно до наказу № 19-П від 03.02.2012 року та направлення № 19 від 03.02.2012 року проведено перевірку магазину за адресою: АДРЕСА_1, який орендується ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 04.02.2012 року № 19/32/НОМЕР_1, яким встановлено порушення вимог ст. 11 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Вказаною перевіркою виявлено факт реалізації алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку з ознаками підробки.

Факт виготовлення підробки марок акцизного податку також підтверджено висновком судово-технічної експертизи документів № 2505-12 від 02.07.2012 року.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP.

Статтею 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Оскільки фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було допущено правопорушення, передбачене ст. 11 Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до нього, згідно рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 31.01.2013 року № 040189 застосована фінансова санкція згідно абз. 13 ч.2 ст. 17 Закону в розмірі 1700,00 грн.

Відповідно до наданої позивачем копії поштового повідомлення, вказане рішення отримане відповідачем поштою 02.02.2013 року.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок накладення штрафних (фінансових) санкцій регулюється главою 11 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.113.3 ст.113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Відповідно до п.114.1 ст.144 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 116.1 ст.116 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

З наведеного положення випливає, що рішення про застосування фінансових санкцій повинні бути викладені у формі податкових повідомлень-рішень, будь-яка інша форма рішення забороняється.

Враховуючи те, що регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби у Дніпропетровській області діє у складі Державної податкової служби України і є контролюючим органом в розумінні Податкового кодексу України, і вказаний кодекс також регулює діяльність вказаного управління, його рішення, яке прийняті ним в результаті своєї діяльності, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Кодексом.

Отже, рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби у Дніпропетровській області про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій повинно мати форму податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи ту обставину, що податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків за наявності податкового боргу (п.п. 20.1.18. ПК України), і несплачена вчасно штрафна (фінансова) санкція є таким податковим боргом (п.п. 14.1.39 та 14.1.175 ПК України), та наявність вказаного податкового боргу повинна бути підтверджена відповідним рішенням (податковим повідомленням-рішенням), проте вказане податкове повідомлення-рішення не було надано до суду, суд вважає вимогу позивача про стягнення з ФОП ОСОБА_1 фінансової санкції у вигляді штрафу безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

Окремо суд зазначає, що відповідно до п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань (до якого також відноситься несплачена штрафна санкція) платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Оскільки з моменту вчинення відповідного порушення податкового законодавства з боку ФОП ОСОБА_1 не минуло 1095 днів позивач не позбавлений права прийняти відповідне рішення про визначення відповідачу грошового зобов'язання та звернутися з відповідним позовом до суду у випадку його не погашення.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби у Дніпропетровській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу в розмірі 1700,00 грн. - відмовити.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили станом на 04.06.2013 року СуддяВ.В. Горбалінський В.В. Горбалінський