Рішення № 3161073, 03.03.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2009 р. Справа № 3/24/09

За позовом : Приватного підприємства «Добрий Пан»

м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Миколаївмолпром»,

м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 101

Про: стягнення суми боргу в розмірі 10443,20 грн. та пені в розмірі 2493,32 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Ткаченко В.В. - директор;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні присутні:

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 10443,20 грн. та пені в розмірі 2493,32 грн. за договором № 14 від 14.01.2008 р.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив по суті позовної заяви не надав, вимоги ухвал суду від 26.01.2009р. не виконав.

Проте 03.03.2009 р. до господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення судового засідання, оскільки представник знаходиться у відряджені до м. Києва.

Назване клопотання визнано суддею необґрунтованим та відхилено з огляду на те, що вказана позивачем у клопотанні причина про перенесення судового засідання не є достатньою, оскільки представництво інтересів позивача може здійснюватися також любою іншою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності. Поважною причиною перенесення судового засідання може вважатися та, існування якої зумовлено факторами об’єктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті, а таких причин, у даному випадку, немає.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

14 січня 2008 р між сторонами було укладено договір за № 14 на постачання товару. Згідно умов даного договору позивач зобов’язався передати у власність відповідачу товар у визначеному асортименті, кількості та за погодженою ціною, що визначена у накладній на товар, а відповідач зобов’язався прийняти товар, що підтверджується підписами представників відповідача в видаткових накладних позивача та довіреностями відповідача на отримання запчастин.

Відповідно до п.3.1. укладеного договору, оплата продукції повинна здійснюватися на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту поставки товару. Згідно договору оплата за отриману продукцію мала проводиться шляхом перераховування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 13543,20грн., про що свідчать наступні видаткові накладні: № РН-0000051 від 14.01.08 р. на суму 5189,00 грн.; № РН-0000052 від 15.01.08 р. на суму 3405,70 грн.; № РН-0000053 від 15.01.08 р. на суму 1590,00 грн.; № РН-0000054 від 15.01.08 р. на суму 3358,50 грн.

Відповідач розрахувався за надану продукцію позивачем частково згідно банківських виписок від 20.02.2007 р. та від 30.05.2008 р. на суму 3100,00 грн.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно до вимог чинного законодавства України у встановлений строк, передбачений п. 6.3 договору № 14 від 14.01.08р. відповідачеві нарахована пеня в розмірі 2493,32 грн.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання за договором поставки, загальна заборгованість правомірно склала 12936,52 грн.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв’язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Миколаївмолпром», (м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 101, код ЄДРПОУ 05409745) на користь Приватного підприємства «Добрий Пан»(м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25, код ЄДРПОУ 34034137) –10443,20 грн. основного боргу, пеню в сумі 2493,32 грн. 129,37 грн. держмита та 118грн. витрат на ІТЗ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя О.Г. Смородінова