Рішення № 3161064, 10.03.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2009 р. Справа № 20/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу

за позовом Державного підприємства «Ровенькиантрацит»

до відповідача Малого приватного підприємства «Радивилівська торгово-фінансова група»

про стягнення в сумі 1 955 грн. 35 коп.

за участю представників сторін:

позивача: не з’явився;

відповідача: не з’явився.

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Ровенькиантрацит»»(надалі –Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовною заявою в якій просить стягнути з Малого приватного підприємства «Радивилівська торгово-фінансова група»(надалі –Відповідач) на свою користь заборгованість за поставлене Відповідачу вугілля, в сумі 1 955 (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 35 коп..

Представник Позивача в судове засідання не з’явився. 24 лютого 2009 року в господарський суд надійшло клопотання Позивача (а.с. 44) з додатками, в якому Позивач просить провести розгляд справи без участі представника Позивача за наявними у справі матеріалами.

Представник Відповідача в судове засідання двічі не з’явився. Відповідач відзиву на позов не подав. Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 39, 42). Відповідач не повідомив суд про причини неявки свого повноважного представника.

Враховуючи усе вищевказане, та те, що Відповідачу надавалося достатньо часу для подачі своїх міркувань та заперечень з приводу позову, господарський суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними матеріалами.

Оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому господарський суд Рівненської області виходив з такого.

Судом встановлено, що 5 березня 2001 року Відповідачу подана заявка (а.с. 46) на поставку вугілля.

На виконання даної заявки Державна холдингова компанія «Ровенькиантрацит» поставила Відповідачу вугілля марки АС на загальну суму 119 098 (сто дев’ятнадцять тисяч дев’яносто вісім) грн. 24 коп., що підтверджується квитанціями про прийом вантажу № 48859410 від 13 березня 2001 року (а.с. 18), № 48859411 від 13 березня 2001 року (а.с. 17), № 48859431 від 14 березня 2001 року (а.с. 16), № 48859512 від 20 березня 2001 року (а.с. 13), № 48859513 від 20 березня 2001 року (а.с. 14), № 48899829 від 16 травня 2001 року (а.с. 10), № 48899830 від 16 травня 2001 року (а.с. 12), № 48899831 від 16 травня 2001 року (а.с. 15), № 48899832 від 16 травня 2001 року (а.с. 9) та № 48899862 від 17 травня 2001 року (а.с. 11).

Наказом Міністерства палива та енергетики України № 158 від 31 березня 2003 року (а.с. 31-33) Державну холдингову компанію «Ровенькиантрацит»було реорганізовано в Позивача. Відповідно, Позивач є правонаступником Державної холдингової компанії «Ровенькиантрацит».

Водночас, станом на 30 вересня 2003 року у Позивача перед Відповідачем існувала кредиторська заборгованість за поставлений амоніт у розмірі 117 142 (сто сімнадцять тисяч сто сорок два) грн. 89 коп.. Між сторонами було проведено взаєморозрахунок на суму поставки амоніту, внаслідок чого заборгованість Відповідача перед Позивачем склала 1 955 (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 35 коп..

Позивач надсилав на адресу Відповідача вимогу № 1996 від 9 жовтня 2008 року (а.с. 24, доказ направлення Відповідачу –а.с. 25), в якій Позивач просив Відповідача перерахувати заборгованість в сумі 1 955 (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 35 коп.. Відповіді на вимогу Позивачем отримано не було.

Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Семиденний строк після пред’явлення вимоги, передбачений статтею 530 Цивільного кодексу України, закінчився 16 жовтня 2008 року. Отже, з 17 жовтня 2008 року Позивач мав право вимагати від Відповідача сплати заборгованості.

Доказів погашення боргу Відповідач суду не представив.

Таким чином станом на 3 березня 2009 року заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 1 955 (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 35 коп..

Враховуючи усе вищевказане, на основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача 1 955 (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 35 коп. заборгованості ґрунтуються на законі та підлягають до задоволення.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Радивилівська торгово-фінансова група», 35500, Рівненська область, м. Радивилів, вул. Кременецька, код 25321194 на користь Державного підприємства «Ровенькиантрацит», 94700, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, р/р 2600301004637 у філії ВАТ «Укрексімбанк»м. Луганськ, МФО 304289, код 32320704 –1 955 (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 35 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по держмиту та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 10.03.2009р.

Суддя