415/3067/13-к
1-КП/415/272/13
ВИРОК
Іменем України
27.05.2013 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Грибанової Л.О.
за участю:
секретаря Демченко Е.Є.,
прокурора Сохікян С.Ш.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 27 вересня 1994 року Лисичанським міським судом Луганської області по ст.81 ч.4, ст.140 ч.2, ст.42 КК України (1960 року) до 5 років 06 місяців позбавлення волі, 26 лютого 1998 року Лисичанським міським судом по ст.101 ч.1, ст.43 КК України (1960 року) до 4 років позбавлення волі, 30 жовтня 2001 року Лисичанським міським судом по ст.101 ч.1, ст.206 ч.3, ст.42 КК України (1960 року) до 6 років позбавлення волі, 02 липня 2008 року Лисичанським міським судом по ст.187 ч.3, ст.69, ст.296 ч.3, ст.70 ч.1 КК України (2001 року) до 5 років позбавлення волі, 07 березня 2013 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1,
у вчиненні злочинів, передбачених ст.125 ч.1, ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, -
встановив:
14 березня 2013 роки, в нічний час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до приміщення сараю, на подвір'ї АДРЕСА_2, повторно, таємно викрав - 3 півня, вагою по 4 кг кожен, на суму 720 гривень, та 1 курку, вагою 3 кг, вартістю 150 гривень, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 870 гривень.
15 березня 2013 року, приблизно о 17 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи, у стані алкогольного сп'яніння, в будинку по АДРЕСА_3, та, маючи умисел на заподіяння легких тілесних ушкоджень, умисно, наніс потерпілій ОСОБА_4 - 5 ударів кулаками по обличчю, штовхнувши останню, від чого та впала на підлогу, заподіяши тілесні ушкодження у вигляді - параорбітальної гематоми з правого боку, інфікованої забитої рани області обличчя, підшкірної гематоми обох нижніх, верхніх кінцівок, грудної клітини, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №169 від 15 квітня 2013 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень
18 березня 2013 роки, в нічний час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до приміщення сараю, на подвір'ї АДРЕСА_2, повторно, таємно викрав - 2 півня, вагою по 4 кг кожен, на суму 480 гривень, та 2 курок, вагою по 3 кг кожна, на суму 300 гривень, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 780 гривень.
22 березня 2013 роки, в нічний час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до приміщення сараю, на подвір'ї АДРЕСА_2, повторно, таємно викрав - 2 півня, вагою по 4 кг кожен, на суму 480 гривень, та 3 курки, вагою по 3 кг кожна, на суму 450 гривень, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 930 гривень.
Крім того, 07 квітня 2013 роки, приблизно о 12 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись у будинку №8 по АДРЕСА_3, та, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, відкрито викрав - мобільний телефон марки «Nokia-3410», НОМЕР_1, вартістю 80 гривень, з грошима на рахунку сим-картки стартового пакету оператора мобільного зв'язку «МТС», у сумі 40 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму в розмірі 120 гривень.
Допитаний у судовому засіданні, відповідая на питання, обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст.125 ч.1, ст.185 ч.3 та ст.186 ч.2 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, пояснивши, що події, час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Матеріальна шкода потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відшкодована в повному обсязі, потерпілим ОСОБА_3 і ОСОБА_5 - шляхом повернення викраденого.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду зазначеного кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
На підставі викладеного, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2, та, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні умисного легкого тілесного ушкодження, у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, поєднаного з проникненням в інше приміщення, а також, у скоєнні відкритого викрадення чужого майна (грабіжу), повторно, доведено, та кваліфікує дії останнього за ст.125 ч.1, ст.185 ч.3 та ст.186 ч.2 КК України, відповідно.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальні правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості (ст.125 ч.1 КК України), та тяжких (ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України), обвинувачений ОСОБА_2 не працює, за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.156), у скоєному - щиро розкаявся.
В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочинів.
В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, а також, приймаючи до уваги вищенаведене, данні про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, та обставину, що обтяжує покарання, і, разом з тим, враховуючи суспільну небезпеку злочинних діянь, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання - у виді штрафу, в межах, передбачених санкцією ст.125 ч.1 КК України, а також, - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ст.185 ч.3 та ст.186 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисні злочини, крім того, частина епізодів з яких, є корисливими та, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, у з'язку з чим, на переконання суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі, що, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.
При цьому, беручи до уваги щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2, який в судовому засіданні вибачався за скоєне, активну поведінку останнього щодо розкриття злочинів, обставини, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного та відшкодування заподіяної шкоди, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_2 мінімальне покарання, передбачене санкціями ст.185 ч.3 та ст.186 ч.2 КК України.
Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст.75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає.
Так як обвинувачений ОСОБА_2 скоїв більш одного злочину, при призначенні остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
У зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи за №223-78/7 від 17 квітня 2013 року (а.с.42-46), витрати у сумі 489 гривень 44 копійки на залучення експертів (а.с.47), підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).
Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з позовом у порядку цивільного судочинства.
Речовий доказ по справі:
мобільний телефон марки «Nokia-3410», НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 (а.с.48-49),
- підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_5
Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.125 ч.1, ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, та призначити йому покарання:
за ст.125 ч.1 КК України - у виді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень,
за ст.185 ч.3 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки,
за ст.186 ч.2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Запобіжний захід ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, - у вигляді тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 11 квітня 2013 року.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:
(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)
489 (чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 44 копійки за проведення судової товарознавчої експертизи.
Речовий доказ по справі:
мобільний телефон марки «Nokia-3410», НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5,
- повернути потерпілому ОСОБА_5
На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.
Суддя:
Судове рішення № 31610484, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 27.05.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 415/3067/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: