Постанова № 31610157, 31.05.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3584/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) Міхно В.М.

представника відповідача (за довіреністю) Покотило Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман - Автоцентр» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 14 лютого 2013 року № 0000112202, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 114991,00 грн. (у тому числі: 101 719,00 грн. - за основним платежем та 13 272,00 грн. - штрафні санкції) повністю;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 14 лютого 2013 року № 0000022234, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 91 994,00 грн. (у тому числі: 81 376,00 грн. - за основним платежем та 10618,00 грн. - штрафні санкції) повністю.

В обґрунтування своєї правової позиції він зазначив, що податковим органом незаконно та необгрунтовано донараховано ТОВ «Джерман-Автоцентр» суму основного платежу по податку на додану вартість у розмірі 81 376,00 грн. та суму основного платежу з податку на прибуток у розмірі 101 720,00 грн., і як наслідок незаконним нарахування позивачеві штрафних санкцій на суму 13 272,00 грн., що визначено в податковому повідомленні-рішенні від 14.02.2013 року № 00001212202 та штрафних санкцій на суму 10 618,00 грн., що визначено в податковому повідомленні-рішенні від 14.02.2013 року № 0000022234.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000112202 від 14.02.2013 року та податкове повідомлення - рішення № 0000022234 від 14.02.2013 року.

Представник відповідача (ДПІ у Київському районі м. Одеси) проти заявленого адміністративного позову заперечував, в обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що висновки, відображені податковим органом у Акті перевірки № 233/23-34/26054401/6 від 31.01.2013 р. і винесені на їх підставі податкові повідомлення - рішення відповідають приписам чинного податкового законодавства та винесені в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно із п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, Лещук Н. П., головним державним податковим інспектором відділу спеціальних, особливо важливих перевірок та зустрічних звірок ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС, Лук'яновою І. О., головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби проведена документальна невиїзна перевірка TOB «Джерман - Автоцентр» (код ЄДРПОУ 26054401) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з TOB «PMA «Монамі» (код 36375673) за період: вересень 2010р. - грудень 2010р., січень - лютий 2011р.

Повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки від 23.01.2013р. №12/22-34 та копія наказу від 23.01.2013 р. № 41- п ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС надіслано 23.01.2013р., рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Перевірку проведено на підставі завірених копій первинних документів, наданих TOB «Джерман - Автоцентр», даних АІС РПП, Бест-Звіт ДПІ у Київському районі м.Одеси Одеської області ДПС інформаційно-аналітичних довідок та іншої податкової інформації, наявної в ДПІ в Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС станом на момент реєстрації акту перевірки.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За результатами перевірки було складено акт № 233/23-34/26054401/6 від 31.01.2013 р. яким встановлено порушення:

1) п.5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» та ст.. 134, п.п.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.144.1 ст. 144 ПК України, в результаті чого ТОВ «Джерман- Автоцентр» занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню у сумі 101720грн., у т.ч. по періодах: 3 квартали 2010р. у сумі 14583грн., у т.ч. 3 квартал 2010 poкy у сумі 14583грн., за 2010рік у 53084грн., у т.ч.4 квартал у сумі 38501грн., 1 квартал 2011 року у сумі 48635 грн.

2) п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3, п. 4.1 ст.4, п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п. п. 7.2.6 п.7.2,п.п. 7.4.1. та пп.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 ст. 198, ст. 200 Податкового Кодексу України, внаслідок чого перевіркою встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду всього у сумі 81376грн., у т.ч.: вересень 2010р. у сумі 11667 грн., жовтень 2010р. у сумі 5000грн., листопад 2010р. у сумі 11450грн., грудень у сумі 14351 грн., січень 2011р. у сумі 14455грн., лютий 2011р. у сумі 24453грн.

3) Проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення фінансово - господарських операцій TOB «Джерман- Автоцентр» (код ЄДРПОУ 26054401) з суб'єктом господарювання: TOB «PMA «Монамі» (код 36375673) за період: вересень 2010р. - грудень 2010р.,січень - лютий 2011р. (а/с.26-40).

На підставі акту перевірки від 31.01.2013 р. № 233/23-34/26054401/6 ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийняті податкові повідомлення - рішення № 00001212202 та № 0000022234від 14.02.2013 р. (а/с. 44-45).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків податкових повідомлень рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Податковий орган у акті перевірки встановив, що в ході перевірки повноти визначення валових витрат встановлено їх завищення TOB «Джерман Автоцентр» всього у сумі 406878 грн., у т.ч. по періодах: за 3 квартали 2010р. у сумі 58333 грн., у т. квартал 2010 року усумі 58333 грн.,за 2010рікусумі 212337 грн., у т.ч. 4 квартал у сумі 154003 грн. 1 квартал 2011 року у сумі 194542 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий період встановлено його завищення TOB «Джерман-Автоцентр» всього на суму 81376 грн., у і вересень 2010р. у сумі 11667 грн., жовтень 2010р. у сумі 5000 грн., листопад 2010р. у сумі 11450 г грудень у сумі 14351 грн., січень 2011 p. у сумі 14455 грн., лютий 2011р. у сумі 24453 грн.

Так, в акті перевірки зазначено, що згідно наданих до перевірки документів TOB «Джерм Автоцентр» у перевіряємому періоді мало фінансово-господарські взаємовідносини з TOB «PI «Монамі» (код 36375673).

Перевіркою зафіксовано, що TOB «Джерман-Автоцентр» вартість товарів (робіт, послуг) отриманих від TOB «PMA «Монамі», віднесено до складу валових витрат відповідно податкових декларацій з податку на прибуток за 3 квартали 2010р. у сумі 58333 грн., у т.ч. 3 квартал 2010 року у с 58333 грн., за 2010 рік у сумі 212337 грн., у т.ч. 4 квартал у сумі 154003 грн., за 1 квартал 2011 рок сумі 194542 грн.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від TOB «PMA «Монамі», включено TOB «Джерман-Автоцентр» до складу податкового кредиту з ПДВ на загалі суму 81376 грн., у т.ч.: вересень 2010р. у сумі 11667 грн., жовтень 2010р. у сумі 5000 грн., листої 2010р. у сумі 11450 грн., грудень у сумі 14351 грн., січень 2011 p. у сумі 14455 грн., лютий 2011р. у с; 24453 грн. та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за відповідні пери податкової звітності.

Крім того, актом перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 29.10.12 №833/3-22-80-36375 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків-покупцями з червня 2009 року по грудень 2011 року» встановлено, що відповідно постанови старшого слідчого з ОВС Головного слідчого управління ДПС України - ОСОБА_5 про порушення кримінальної справи 10.04.2012 відносно директора TOB «Євро класс трейд» ОСОБА_6 порушена кримінальна справа за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України.

Згідно Постанови, встановлено, що протягом 2008-2012 років на території м. Києва та Київської області група осіб, яка згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам - користувачам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету. А саме, зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на «підставних» осіб, в більшості, громадян інших держав,зокрема, і TOB «PMA «Монамі», через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності у готівку.

Використовуючи реквізити та банківські рахунки зазначених підприємств, група осіб документально оформлювали неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно-матеріальних цінності надання послуг, виконання робіт, після чого, вказані завідомо підроблені документи передавали замовникам «послуг» із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення бухгалтерському і податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.

Проведеними слідчими діями встановлено, що згідно ст. 111 КПК України проведення досудового слідства по даній категорії справ є обов'язковим, в зв'язку із чим відповідно ст.4, 26, 94, 95, 97, 98, 111--113 КПК України порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва-створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: TOB «PMA «Монамі» з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою невстановленою групою осіб, скоєного повторно, за ознаками складу злочину, передбаченого ст..28 ч.2 ,ст.205 ч.2 КК України.

Крім того, актом зафіксовано, що :

- стан платника 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням;

- відповідно запиту ГУПМ України від 22.02.2012 №3224/6/07-6115 до Київського міського центру зайнятості отримано відповідь від 02.03.2012 №141787 про те, що (директор та головний бухгалтер в одній особі) ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) не отримувала дозволів на використання праці іноземних громадян на підприємствах, установах та організаціях міста Києва;

- листом Державної міграційної служби України від 17.05.2012 №49/8-8331 повідомлено, що за обліками громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ОСОБА_7 не значиться;

- відповідно листа Державної прикордонної служби України від 19.12.2011 №4539/5/07-6016 ОСОБА_7 (громадянка Білорусії) за період 2009-2011 p.p. не перетинала кордон України.

Відповідно висновку ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 25.10.2012 №2478/07-1/52/1 по підприємству TOB «PMA «Монамі» наявні ознаки «фіктивності» та відсутність факту реального здійснення господарської діяльності.

Таким чином, податковий орган вказує на встановлення неможливості фактичного здійснення TOB «PMA «Монамі» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу та відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

01.09.2010 року був укладений договір про надання рекламно - маркетингових послуг між ТОВ «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі»(Виконавець) і ТОВ «Джерман - Автоцентр» (Замовник). Згідно п. 1.1 договору, виконавець зобов'язується на свій ризик, своїми силами надати Замовнику наступні маркетингові та рекламні послуги: пошук об'єктів для розміщення реклами; адресні розсилки; підготовка матеріалів для розміщення в Інтернеті; розміщення реклами в Інтернеті; поклейка постерів; розробка та виготовлення поліграфічної продукції (буклети, флаєра та т.п.) (а/с. 41-43). В підтвердження здійснення господарської операції за зазначеним договором позивач надав такі первинні документи: податкові накладні (а/с. 46-50), акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) (а/с. 51-55).

Також, 01.01.2011 року був укладений договір про надання рекламно - маркетингових послуг між ТОВ «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі»(Виконавець) і ТОВ «Джерман - Автоцентр» (Замовник). Згідно п. 1.1 договору, виконавець зобов'язується на свій ризик, своїми силами надати Замовнику наступні маркетингові та рекламні послуги: пошук об'єктів для розміщення реклами; адресні розсилки; підготовка матеріалів для розміщення в Інтернеті; розміщення реклами в Інтернеті; поклейка постерів; розробка та виготовлення поліграфічної продукції (буклети, флаєра та т.п.) (а/с. 56-58). В підтвердження здійснення господарської операції за зазначеним договором позивач надав такі первинні документи: податкові накладні (а/с. 61-62), акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) (а/с. 59-60).

Суд при вирішенні питання щодо належного відображення у бухгалтерському обліку здійснення між ТОВ «Джерман - Автоцентр» та ТОВ «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі» господарських операцій щодо надання рекламно - маркетингових послуг виходив з такого.

Відповідно до Закону України «Про рекламу», учасниками такого процесу є: рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами; виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами.

Відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Згідно зі ст. 2 цього Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Для реклами в засобах масової інформації підприємству необхідно здійснити такі господарські операції: розробку рекламного продукту (макета, тексту рекламного оголошення, відеоролика тощо) та фактичне розміщення такого рекламного продукту в засобах масової інформації (на радіо або телебаченні, на сторінках друкованих видань).

Відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами між рекламодавцем та розповсюджувачем (виробником) реклами регулюються Законом України «Про рекламу» і здійснюються на договірній основі. Право на макет або відеоролик залежно від умов договору залишається за рекламодавцем або розповсюджувачем (виробником).

Якщо за умовами договору рекламодавець отримує у власність створений рекламний продукт, який можна використовувати в подальшому в інших розповсюджувачів, то згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженим наказом Мінфіну України від 18.10.99 р. № 242 (зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 750/4043, зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО 8), такий продукт вважається нематеріальним активом.

Визнання об'єкта нематеріальним активом здійснюється на підставі оформленого первинного документа, що містить його найменування, характеристику (опис), порядок і строк його корисного використання, первісну вартість, дату придбання, підписи осіб, що прийняли об'єкт нематеріального активу, які повинні перевірити обґрунтованість оприбуткування нематеріального активу, тобто наявність документів (довідок), що описують сам об'єкт нематеріального активу або порядок його використання (письмовий опис з формулами, кресленнями, схемами, зразками тощо).

При ідентифікації об'єктів нематеріальних активів комісія підприємства, до складу якої повинні входити компетентні фахівці з питань інтелектуальної власності, перевіряє наявність та чинність документів, які є підставою для оприбуткування об'єкта нематеріального активу, документів, які засвідчують правомірне набуття права авторства, права власності, права на використання об'єкта нематеріального активу, а саме: свідоцтв, ліцензій (ліцензійних договорів, авторських договорів); договорів про передачу права власності на об'єкт нематеріального активу; виписок з відповідних державних реєстрів, які підтверджують право на об'єкт нематеріального активу; актів приймання-передачі прав на об'єкти нематеріального активу; інші документи, пов'язані з ідентифікацією прав на об'єкти нематеріального активу.

Комісією підприємства на підставі зазначених документів приймається рішення щодо відповідності придбаних активів критеріям, встановленим ПБО 8 для зарахування (оприбуткування) їх до складу нематеріальних активів, що зазначається в Акті введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (ф. № НА-1), затвердженому наказом Мінфіну України від 22.11.2004 р. № 732 «Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» (зареєстровано в Мін'юсті України 14.12.2004 р. за № 1580/10179).

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, затвердженою наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291 (зареєстровано в Мін'юсті України 21.12.99 р. за № 893/4186, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 291), у бухгалтерському обліку рекламодавця відеоролики, кліпи або макети, строк корисного використання яких більше одного року, відображаються на рахунку 125 «Авторське право та суміжні з ним права». Однак, у випадку коли такий рекламний продукт використовується менше року, то витрати на його створення обліковуються на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» з подальшим списанням до складу витрат того періоду, в якому їх фактично здійснено.

Слід звернути увагу на те, що витрати підприємства на фактичне розміщення реклами відповідно до п. 9 ПБО 8 не визнаються активами й підлягають відображенню у складі витрат звітного періоду.

Отже, витрати, сплачені розповсюджувачу за розміщення реклами, вважаються згідно з п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318 (зареєстровано в Мін'юсті України 19.01.2000 р. за № 27/4248, зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО 16), витратами на збут та відповідно до Інструкції № 291 обліковуються на рахунку 93 «Витрати на збут». Фактичне здійснення таких витрат підтверджується договорами з розповсюджувачами реклами та актами виконаних робіт.

Крім того, амортизація ролика, кліпу, макета як суміжних прав також включається до складу витрат на збут.

Також слід зазначити, що враховуючи різноманітність об'єктів досліджень у маркетингу особливе місце займають такі об'єкти, як товарний ринок у цілому, його окремі компоненти і параметри (покупці, конкуренти, постачальники, посередники, ціни, динаміка розвитку, структура, географічне розташування тощо).

Договір на надання маркетингових послуг має містити досить докладний опис проведених досліджень, що дає змогу визначити їх характер, відповідно до чого вони можуть розділятися на:

- витрати на поточні маркетингові дослідження;

- витрати на стратегічне дослідження кон'юнктури ринку.

Це важливо при відображенні операцій у бухгалтерському обліку.

Результат проведених досліджень має оформлятися у вигляді звіту. Звіт може складатися з таких розділів:

- мета і предмет договору, які передбачають здійснення аналізу основних характеристик і оцінки перспектив розвитку існуючого виробництва (асортименту товарів), проведення фінансово-економічного розрахунку та визначення доцільності вкладення коштів у його розширення або створення нового;

- аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому та роздрібному ринку продажу і оцінка рівня конкуренції;

- основні тенденції розвитку ринку, динаміка зміни цін, асортимент продукції (товару);

- політика ціноутворення;

- аналіз імпорту та експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок;

- опис потенційних споживачів і кількісних показників (місткість ринку) планованого продажу;

- план продажу;

- оцінка ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проекту;

- прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проекту;

- висновки за проведеними дослідженнями.

І після цього, для підтвердження самого факту здійснення господарської операції складається акт здачі прийняття робіт.

В судовому засіданні представником позивача були надані зразки поліграфічної продукції, які мають реквізити 2012 року, а отже не стосуються договірних відносин, які було предметом перевірки.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити, яким чином здійснювалось виконання договорів про надання рекламно - маркетингових послуг між ТОВ «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі»(Виконавець) і ТОВ «Джерман - Автоцентр» (Замовник).

Так, в судовому засіданні на запитання суду представник відповідача, не надав відповіді яким чином здійснювався пошук об'єктів для розміщення реклами; адресні розсилки; підготовка матеріалів для розміщення в Інтернеті; розміщення реклами в Інтернеті; поклейка постерів; розробка та виготовлення поліграфічної продукції (буклети, флаєра та т.п.).

Тоді як, наприклад директ-мейл (від англ. - direct-mail) - розповсюдження рекламних матеріалів (комерційних пропозицій, зразків товарів, каталогів, буклетів, запрошень на презентації, інших рекламних матеріалів) шляхом їх безпосередньої розсилки потенційним покупцям за адресами зі списків з використанням засобів зв'язку. Директ-мейл звичайно включає: вибір цільової групи, визначення адрес вибраних потенційних покупців, формування рекламного звернення, його тиражування та надсилання по пошті (факсом, електронною поштою, системі Інтернет), обробку результатів відгуків і відповідей на можливі питання, повторну розсилку, оформлення замовлень. Використовуються такі схеми розповсюдження реклами прямого відгуку: адресне розповсюдження; безадресне поширення; поєднання безадресного і адресного поширення.

Отже, для здійснення адресної розсилки у підприємства повинні бути список осіб із зазначенням адреси направлення, договір із поштою або інше.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів на підставі дозволів, що надаються державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою Автономної Республіки Крим, в порядку встановленому цими органами на підставі Типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Отже, для поклейки постерів у підприємства повинен бути такий дозвіл.

Відсутність вказаних документів вказує на те, що TOB «Джерман - Автоцентр» неналежно здійснювало бухгалтерський облік у спірних господарських операціях.

Також суд вважає за необхідне наголосити, що інформація, яка міститься у листі Державної прикордонної служби України, від 19.12.2011 №4539/5/07-6016 про те, що ОСОБА_7 (громадянка Білорусії) за період 2009-2011 p.p. не перетинала кордон України, вказує на факт неможливості особистого підписання договорів від 01.09.2010 р. та 01.01.2011 р. ОСОБА_7

В ході офіційного з'ясування по справі суд прийшов до висновку про правомірність прийнятого податковим органом рішення з огляду на наступне.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансова звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються наданих бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Українівстановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового облік). Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю га впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Суд, дослідивши в судовому засіданні письмові докази, надані позивачем в підтвердження господарських операцій, не приймає данні докази як належні, оскільки вони не відображають в повному обсязі виконання договорів про надання рекламно - маркетингових послуг.

З урахуванням викладених обставин суд прийшов до висновку, що в судовому засіданні не підтверджено реальне здійснення господарських операцій за вказаними договорами, оскільки позивачем не надано доказів в підтвердження виконання надання рекламно - маркетингових послуг, а саме: пошук об'єктів для розміщення реклами; адресні розсилки; підготовка матеріалів для розміщення в Інтернеті; розміщення реклами в Інтернеті; поклейка постерів; розробка та виготовлення поліграфічної продукції (буклети, флаєра та т.п.).

Отже, відповідачем було доведено законність його дій з приводу прийняття за наслідками перевірки оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були винесені відповідачем із дотриманням усіх зазначених принципів, а тому вони є законним і не підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

31 травня 2013 року.