Рішення № 31608919, 30.05.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

30 травня 2013 року Справа № 913/1040/13

Провадження №11/913/1040/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ

до Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» в особі Відокремленого підрозділу «Світлічанське управління», м. Луганськ

про стягнення 15 125 грн. 10 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - Смірнов К.М., довіреність № 607 від 01.10.2012;

від відповідача - Булана О.С., довіреність № 495 від 23.04.2012;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу по оплаті за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 5710 грн. 62 коп., пені у розмірі 7372 грн. 86 коп., 3 % річних у сумі 1481 грн. 71 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 559 грн. 91 коп. за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії № 81 від 01.08.2008.

Письмовою заявою від 19.04.2013, наданою у судовому засіданні 22.04.2013, позивачем «уточнено» (фактично збільшено) розмір позовних вимог та до стягнення з відповідача заявлено пеню у розмірі 7523 грн. 23 коп., 3 % річних у сумі 1511 грн. 80 коп., інфляційні нарахування в сумі 582 грн. 75 коп., а також повідомлено про повне погашення відповідачем суми боргу за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 5710 грн. 62 коп.

Відповідач письмовим відзивом № 20/1040 від 14.05.2013 на позовну заяву проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві.

Відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.05.2013 було оголошено перерву до 30.05.2013 до 10-30 год.

Після перерви у судове засідання прибули повноважні представники сторін.

В судовому засіданні 30.05.2013 відповідачем надано контррозрахунок позовних вимог у частині сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань на суму заборгованості.

Також відповідачем з посиланням на важке фінансове становище підприємства внаслідок великої кредиторської та дебіторської заборгованості заявлене письмове клопотання від 30.05.2013 про зменшення на 50 % розміру пені на підставі приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, вислухавши присутніх у судовому засіданні повноважних представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

01.12.2008 між сторонами у справі було укладено договір про постачання електричної енергії № 81 (далі за текстом - договір) (а.с. 10-14), за умовами пункту 1.1 якого Постачальник (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання з постачання електричної енергії Споживачу (відповідачу у справі) для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною приєднаною потужністю 7840 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно додатків до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача» та «Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача», а останній, в свою чергу зобов'язався оплачувати позивачеві вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з умовами пункту 2.3 договору для визначення величини спожитої електричної енергії щомісячно 1-го числа відповідач зобов'язаний згідно з Додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» знімати покази розрахункових засобів обліку електричної енергії, оформляти результати відповідно до Додатку «Форма «Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» та направляти уповноваженого представника до відділу збуту Постачальника для подання Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором.

Нарахування коштів, які мав сплатити відповідач, здійснювалось на підставі вимог «Правил користування електричною енергією» (далі за текстом - ПКЕЕ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (зі змінами та доповненнями) та вимог договору про постачання електричної енергії, Додатку «Порядок розрахунків» до договору.

У відповідності з пунктом 6.4 ПКЕЕ плата за перетікання реактивної електричної енергії, за передачу (транспортування) електричної енергії, яка постачається постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом, плата за надання споживачу додаткових послуг, плата у рахунок відшкодування завданих збитків, суми штрафних санкцій зараховуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або електропередавальної організації відповідно до умов укладеного договору.

Позивач свої зобов'язання щодо постачання електричної енергії, передбачені договором, виконав у повному обсязі.

Про факт надання позивачем обумовлених договором послуг свідчать наявні у матеріалах справи звіти про використану електричну енергію (активну, реактивну), складені, підписані та засвідчені відповідачем у справі (а.с. 18, 21, 25, 29, 33, 37, 41, 44, 47).

На виконання умов договору у період з 01.04.2012 по 01.03.2013 позивачем відповідачеві надавалися рахунки для оплати послуги з перетікань реактивної електричної № 81.ЛИС/4/3 від 02.05.2012 на суму 3602,83 грн., № 81.ЛИС/5/3 від 01.06.2012 на суму 4427,34 грн., № 81.ЛИС/6/3 від 02.07.2012 на суму 5710,62 грн., № 81.ЛИС/7/3 від 02.08.2012 на суму 5089,25 грн., № 81.ЛИС/8/3 від 04.09.2012 на суму 28114,94 грн., № 81.ЛИС/9/3 від 02.10.2012 на суму 4397,69 грн., № 81.ЛИС/10/3 від 01.11.2012 на суму 3173,46 грн., № 81.ЛИС/1/3 від 01.02.2013 на суму 6971,70 грн., № 81.ЛИС/2/3 від 01.03.2013 на суму 5198,72 грн. (а.с. 17, 20, 23, 27, 31, 35, 39, 49, 51).

Під час судового розгляду справи факт отримання від позивача вказаних рахунків відповідачем не спростований.

Згідно пункту 9 додатку до договору «Порядок розрахунків» остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач повинен здійснювати на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 10-ти (десяти) операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Виставлені позивачем рахунки відповідачем своєчасно та у повному обсязі сплачені не були, у зв'язку з чим за відповідачем за період з 01.04.2012 по 01.03.2013 утворилася заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 5710 грн. 62 коп., що заявлені до стягнення позивачем за даним позовом.

У відповідності з умовами пункту 4.4.1 договору у разі порушення Споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 7523 грн. 23 коп. за період з 18.05.2012 по 17.04.2013 відповідно до розрахунку, наявного у матеріалах справи (а.с. 53-54, 100-101).

На суму нарахованої пені позивачем відповідачеві були надані окремі рахунки (а.с. 24, 28, 32, 36, 40, 43, 46).

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 582 грн. 75 коп. та 3 % річних у розмірі 1511 грн. 80 коп. за період з 18.05.2012 по 17.04.2013 (розрахунок нарахувань а.с. 97, 102-105).

Відповідач письмовим відзивом № 20/1040 від 14.05.2013 на позовну заяву проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві, та в подальшому надав контррозрахунок суми пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, відповідно до якого сума належної до стягнення пені за зазначений позивачем період заборгованості складає 6832 грн. 99 коп., 3% річних - 1366 грн. 60 коп., інфляційні нарахування відсутні у зв'язку з деінфляцією у січні-березні 2013 року.

Після порушення провадження у даній справі, а саме 17.04.2013 заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 5710 грн. 62 коп. відповідачем сплачена.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт виконання позивачем умов укладеного сторонами у справі договору з постачання електричної енергії та наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 5710 грн. 62 коп.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 5710 грн. 62 коп. є обґрунтованою.

В процесі судового розгляду даної справи заявлена позивачем до стягнення заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 5710 грн. 62 коп. відповідачем сплачена у повному обсязі.

За таких обставин провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5710 грн. 62 коп. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з покладенням судових витрат в цій частині на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1366 грн. 60 коп.

В решті позовних вимог про стягнення 3% річних слід відмовити за необґрунтованістю, оскільки наданий позивачем розрахунок здійснений без урахування дат часткових оплат та вихідних днів, на які приходилися останні дні строку оплати поставленої електричної енергії. Вірним є розрахунок, наданий відповідачем в судовому засіданні 30.05.2013.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та листа Верховного суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 № 62-97р. сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Аналогічну правову позицію викладено в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права».

Як випливає з наданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань за період з квітня 2012 року по березень 2013 року (а.с. 104-105), позивачем у вказаному періоді прострочення взагалі не враховано дефляцію (те, що більшість місяців у вказаному періоді індекс інфляції становив менше 1).

За таких обставин є вірним, та таким, що відповідає фактичним обставинам справи, розрахунок інфляційних нарахувань, наданий відповідачем.

Таким чином, у задоволенні позовної вимоги про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 559 грн. 91 коп. слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідачем заявлене письмове клопотання щодо зменшення розміру пені на 50 % на підставі приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями ст. 3. ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов'язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

До стягнення з відповідача позивачем заявлено пеню за прострочення оплати за фактично спожиту активну електричну енергію у розмірі 6786 грн. 00 коп. (за період з 18.05.2012 по 28.02.2013) та пеню за порушення строків оплати вартості перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 737 грн. 23 коп. (за період з 18.05.2012 по 17.04.2013), а всього 7523 грн. 23 коп.

З урахуванням фактичних обставин справи, зазначених положень закону суд вважає за доцільне зменшити розмір належної до стягнення з відповідача суми пені до 5000 грн. 00 коп.

Задовольняючи клопотання відповідача щодо зменшення суми пені, суд виходить з того, що відповідач згідно концесійного договору № 4 від 21.03.2008 надає послуги з водопостачання та водовідведення фізичним та юридичним особам міста Луганська та Луганської області, має велику кредиторську та дебіторську заборгованість. Стягнення значного розміру санкцій у вигляді пені суттєво погіршить фінансовий стан підприємства, призведе до штучного зростання заборгованості, що відобразиться на якості послуг з водопостачання та водовідведення, що надаються відповідачем споживачам, в тому числі населенню.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами та підлягають задоволенню частково, а саме у частині вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 5000 грн. 00 коп. та 3 % річних у сумі 1366 грн. 60 коп.

В решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому судові витрати у частині вимог про стягнення суми пені покладаються на відповідача, в частині необґрунтовано заявлених вимог про стягнення 582 грн. 75 коп. інфляційних нарахувань та 145 грн. 20 коп. 3% річних покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», кв. Пролетаріату Донбасу, 166, м. Луганськ, код 35554719, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання», кв. Гайового, 35а, м. Луганськ, код 31443937, пеню у розмірі 5000 грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі 1366 грн. 60 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1638 грн. 79 коп. на п/р № 2600518818 в ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5710 грн. 62 коп. провадження у справі припинити.

4. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 30.05.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 04.06.2013.

Суддя М.О. Москаленко