Постанова № 31607902, 27.05.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/2229/13-а

Провадження № 2-а/116/188/13

27.05.2013 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючої судді Пакули М.Р.

при секретарі Єрмакової Г.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та спонукання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернувся до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та спонукання вчинити певні дії. Позовні вимоги мотивовані тим, що він на підставі посвідчення серія НОМЕР_1, виданого Радою Міністрів Автономної Республіки Крим 15 травня 2006 року, та відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, третьої категорії, у зв'язку з чим в силу ст. 48 зазначеного Закону має право на щорічну допомогу на оздоровлення. Однак у 2012 році Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим відмовило йому у виплаті допомоги, що є порушенням ст. ст. 19, 22, 64 Конституції України, ст. ст. 48, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». На підставі викладеного в уточненій позовній заяві просить визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим відносно відмовити у призначенні та виплаті йому за 2012 рік щорічної допомоги на оздоровлення згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі, встановленому діючим законодавством на момент її виплати; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим призначити, нарахувати та виплатити йому недоотриману у 2012 році щорічну допомогу на оздоровлення згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі, встановленому діючим законодавством на момент її виплати (а.с. 19-20).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав у повному об'ємі.

Представник позивача Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим позов не визнала, зазначивши, що дія ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не розповсюджується на ОСОБА_1, оскільки він не приймав участі у ліквідації зазначеної аварії, а з 1960 року по 1962 та з 1963 по 1966 роки працював на регламентних роботах по обслуговуванню ядерних боєприпасів, їх зберіганню та транспортуванню. Окрім цього відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» у 2012 році норми та положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи із фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік. Урядом були гарантовані виплати окремих видів компенсацій, доплат та допомоги, у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорія була визначена у розмірі 75 гривень.

Вислухавши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в силу наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 3 категорія, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 (а.с. 10).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудову діяльність на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок «Чорнобильської катастрофи».

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року, прийнятою за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2011 року, були визнані протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації щодо відмови у призначенні та виплаті у 2011 році ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 3 мінімальних заробітних плат, згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації було зобов'язано призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у 2011 році не отриману щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 3 мінімальних заробітних плат згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У задоволенні вимог щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення з січня 2010 року довічно, виходячи з положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, ОСОБА_1 було відмовлено.

На звернення ОСОБА_1 від 8 січня 2013 року щодо виплати допомоги на оздоровлення за 2012 рік у листі від 17 січня 2013 року № 01-02/249 Управління праці та соціального захисту населення повідомило йому, посилаючись на те, що постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року стосується нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік, а в частині вимог щодо виплати зазначеної допомоги за 2012 рік та у майбутньому було відмовлено.

Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок «Чорнобильської катастрофи» визначено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок

Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення одноразова компенсація виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

В силу ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування розходів, пов'язаних з реалізацією вказаного закону, здійсняється за рахунок Державного бюджету. Виконання цього Закону залежить від фінансових ресурсів доходної частини Державного бюджету України.

Згідно з п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» у 2012 році норми і положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Ст. 8 Конституції України проголошено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

В силу ст. ст. 22, 64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує соціальну спрямованість економіки, що є основою для реалізації соціальних прав громадян, зокрема соціальний захист та достатній життєвий рівень.

Право на соціальний захист громадян гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення (ст. 46 Конституції України). Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 розмірі соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

Такий принцип, закладений також в Загальній декларації прав людини 1948 року, за якою кожна людина як член суспільства має право на соціальне забезпечення та на здійснення необхідних для підтримання її гідності та для вільного розвитку її особистості прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і рексурсів кожної держави (ст. 22). Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 року встановлює загальний обов'язок держав забезпечити здійснення прав, що передбачені цим пактом у максимальних межах наявних ресурсів (п.1 ст. 2).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» також констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Відповідно до роз'яснень Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Так, на 2012 рік і на сьогоднішній день відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2010 року є чинною постанова Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12 липня 2005 року № 562, якою регламентовано, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 75 гривень. В установленому законом порядку ці положення неконституційними визнані не були.

В силу ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 кодексу, за якою обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкту владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездітності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, приймаючи до уваги вище викладене, дії Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим щодо відмови позивачу ОСОБА_1 у призначенні та виплаті за 2012 рік щорічної допомоги на оздоровлення згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи» належить визнати протиправними, зобов'язавши Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим призначити, нарахувати на виплатити позивачу ОСОБА_1 за 2012 рік зазначену допомогу у порядку та розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету шляхом безспірного списання з рахунку Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 34 гривень 41 копійки.

У задоволенні решта вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 71, 94, 159, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та спонукання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим щодо відмови у призначенні та виплаті за 2012 рік ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим призначити, нарахувати на виплатити ОСОБА_1 за 2012 рік не отриману щорічну допомогу на оздоровлення згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у порядку та розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з Державного бюджету шляхом безспірного списання з рахунку Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 34 гривень 41 копійок.

У задоволенні решта вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлена та підписана 3 червня 2013 року.

Суддя М.Р. Пакула