Постанова № 31606855, 21.05.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2013 р. (11:52) Справа №2а-5619/09/5/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю представників:

позивача - Данілко І.А., ліквідатор, паспорт НОМЕР_1, виданий 04.03.2012 року,

відповідача - Чекамова О.А., довіреність № 2/10/10 від 03.01.2013 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Красноперекопське»

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про спонукання до виконання певних дій,

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Красноперекопське» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про зобов'язання здійснити списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 402213,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 402213,23 грн. виник за результатами проведеної відповідачем перевірки на стадії провадження у справі про банкрутство ВАТ «Красноперекопське». В ході перевірки були встановлені порушення, вчинені при укладенні та виконанні договору обміну товарів. За наслідками перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000112602 від 10.07.2003 року на суму 402213,23 грн. Проте, 15.11.2005 року Господарським судом АР Крим названий договір обміну товарів визнано недійсним. Також, позивач вказав на те, що згідно із положеннями п.п.15.2.1 п.15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплинув строк давності щодо сплати податкового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню №0000112602 від 10.07.2003 року. Враховуючи зазначене, на думку позивача, податковий борг в розмірі 402213,23 грн. підлягає списанню як безнадійний у відповідності до положень п.п.18.2.1 п.18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.04.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Заявою від 20.10.2009 року позивач уточнив позовні вимоги, а саме підстави позовних вимог. В заяві позивач вказав на те, що згідно з преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» цей закон не застосовується до підприємств-банкротів. Відтак, виявлення та існування податкового боргу на підставі норм цього Закону неможливо по відношенню до підприємства-банкрута ВАТ «Красноперекопське».

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.11.2009 року провадження по справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 2-17/17196.1-2007 в частині розгляду скарги Красноперекопської ОДПІ в АР Крим на дії ліквідатора про включення до реєстру грошових вимог у розмірі 402213,42 грн.

Названа ухвала була оскаржена ліквідатором ВАТ «Красноперекопське» в апеляційному та касаційному порядку. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010 року ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.11.2009 року залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.03.2013 року касаційне провадження за касаційною скаргою ВАТ «Красноперекопське» закрито у зв'язку з відмовою заявника від касаційної скарги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.09.2012 року провадження по справі поновлено з 11.10.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.10.2012 року провадження у справі зупинялось до 06.11.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.11.2012 року первинного відповідача у справі замінено на його правонаступника - Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.11.2012 року провадження у справі зупинялось до 06.12.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.12.2012 року провадження по справі зупинено до повернення матеріалів адміністративної справи №2а-5619/09/5/0170 з Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.04.2013 року провадження по справі поновлено з 30.04.2013 року.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 21.05.2013 року, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що податкове повідомлення-рішення №0000112602 від 10.07.2003 року, на підставі якого за позивачем виник податковий борг в сумі 402213,23 грн., недійсним не визнавалось, сума за цим податковим повідомленням-рішенням є узгодженою та обов'язковою до сплати. Крім того, відповідачем було зазначено про те, що позивач у порядку п.18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не звертався до податкового органу із заявою щодо списання безнадійного податкового органу. На підставі зазначеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинному на момент виникнення спірних правовідносин та звернення позивача до суду) було передбачено, що до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» було визначено, що основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду АР Крим від 24.10.2002 року по справі №2-16/2207-2002 (т.І а.с.30-31) Відкрите акціонерне товариство «Красноперекопське» визнано банкрутом та до боржника застосовано судову процедуру банкрутства - ліквідацію банкрута та відкриття ліквідаційної процедури у відповідності із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Посадовими особами Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим у період з 06.05.2003 року по 26.06.2003 року було проведено позапланову тематичну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ВАТ «Красноперекопське».

За результатами перевірки складено акт №34/26-20/33/04368470 від 07.07.2003 року (т.І а.с.5-12), в якому зафіксовано порушення ВАТ «Красноперекопське» п.1.4 ст.1, п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3, п.4.2, п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виявилось у:

- заниженні бази оподаткування податком на додану вартість, не нарахування та не сплати до бюджету у грудні 2001 року податку на додану вартість в сумі 374277,28 грн.,

- не включенні до декларації з ПДВ, наданій у липні 2002 року до Красноперекопської ОДПІ, обсягів по безкоштовно переданим основним фондам на баланс Орловської сільської ради у сумі 139680,20 грн., згідно з цим донараховано ПДВ у сумі 27936,04 грн.

Висновок перевірки обґрунтований, зокрема тим, що ВАТ «Красноперекопське», активи якого знаходяться у податковій заставі, у грудні 2001 року було здійснено відчуження активів без одержання попередньої згоди податкового органу на суму 1913239,73 грн.

Враховуючи те, що операції з продажу основних фондів є об'єктом оподаткування податку на додану вартість, податковим органом зроблено висновок про заниження ВАТ «Красноперекопське» податку на суму 374277,28 грн.

За результатами перевірки податковим органом складено податкове повідомлення-рішення №0000112602/0 від 10.07.2003 року. За наслідками розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення №0000112602/0, податковим органом 05.08.2003 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000112602/1, яким збільшено суму податкового зобов'язання ВАТ «Красноперекопське» з податку на додану вартість на суму 422213,32 грн.

Вважаючи, що строк погашення заборгованості в сумі 402213,32 грн. по податковому повідомленню-рішенню №0000112602/1 від 05.08.2003 року минув та вона підлягає списанню як безнадійна, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Під час розгляду справи судом перевірено наявність підстав для списання заборгованості ВАТ «Красноперекопське» з податку на додану вартість в сумі 402213,23 грн. як безнадійної та встановлено наступне.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В період виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011 року порядок списання безнадійного податкового боргу було визначено нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту - Закону № 2181).

Абзацом третім преамбули Закону № 2181 було встановлено, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Посилаючись на зазначену норму закону, позивач наполягав на тому, що виявлення та існування податкового боргу на підставі норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» по відношенню до підприємства-банкрута ВАТ «Красноперекопське» є неможливим.

Проте, суд не може погодитися з такою позицією позивача з огляду на те, що положення абзацу третього преамбули Закону № 2181 поширюються тільки на питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу. При цьому, заборона застосування норм цього Закону на порядок виявлення заниження податкових зобов'язань, а також на порядок узгодження податкового зобов'язання не діє.

Зазначаючи про причину несплати податкового зобов'язання в сумі 402213,32 грн., позивач вказав на те, що підстави для погашення податкового боргу відсутні, оскільки:

по-перше, податкове зобов'язання визначено на підставі угоди обміну товарами від 23.08.2001 року, укладеної з ПП «Самсун», проте рішенням Господарського суду АР Крим від 15.11.2005 року по справі №2-20/1848.2-2005, яке набрало законної сили, цей правочин визнано недійсним,

по-друге, у відповідності до положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строк сплати податкового зобов'язання минув, у зв'язку з чим підлягає списанню як безнадійний.

Розглянувши позицію позивача, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Статтею 5 Закону № 2181 було визначено порядок самостійного узгодження податкового зобов'язання платником податків та апеляційного узгодження податкового зобов'язання.

Так, згідно із п.5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону № 2181).

Згідно з п.п 5.2.2. п.5.2 ст. 5 Закону № 2181 у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Під час розгляду справи судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0000112602/1 від 05.08.2003 року, яким визначено суму податку на додану вартість у розмірі 402213,32 грн., позивачем до контролюючого органу, а також у судовому порядку не оскаржувалось. Даний факт не заперечується сторонами у справі, а отже, у відповідності до ч.3 ст. 72 КАС України може не доказуватися у суді.

Таким чином, податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 402213,32 грн. є узгодженим.

При цьому, суд зазначає, що предметом розгляду у даній справі є наявність підстав для списання безнадійного боргу. Правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення №0000112602/1 від 05.08.2003 року у справі не оцінюється, оскільки не є предметом заявлених позивачем вимог. Відтак, посилання позивача на визнання недійсною угоди обміну товарами від 23.08.2001 року, укладеної з ПП «Самсун», не може вплинути на розмір податкового боргу ВАТ «Красноперекопське» з податку на додану вартість.

До того ж, суд звертає увагу на те, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 402213,32 грн. донараховано позивачу на підставі даних перевірки, якою встановлено не тільки факт заниження податку по правочину з ПП «Самсун», а й факт заниження податкового зобов'язання по правочину з передачі активів підприємства на баланс Орловської сільської ради.

Відносно позиції ВАТ «Красноперекопське» щодо строків давності погашення податкового зобов'язання, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 22.05.2007 року на адресу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції було направлено лист №87 про надання документів (рішення ГС АРК від 15.11.2005 року по справі №2-20/1848.2-2005, постанови ВГСУ від 05.04.2006 року по справі №2-20/1848-2005та постанови САГС від 19.04.2007 року по справі №2-13/1590.3-2007) з метою розгляду питання про списання заборгованості ВАТ «Красноперекопське».

Позивач 24.02.2009 року звертався із запитом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції № 50 від 24.02.2009 року про надання інформації щодо результатів розгляду питання про списання заборгованості ВАТ «Красноперекопське».

Податковим органом 26.05.2009 року було надано відповідб на запит позивача, в якій зазначено про те, що провести списання боргу по ВАТ «Красноперекопське» не виявляється можливими у зв'язку з відсутністю підстав.

Відмова відповідача у списанні податкового боргу в сумі 402213,32 грн. з ВАТ «Красноперекопське» й стало підставою для звернення позивача до суду.

На час звернення ВАТ «Красноперекопське» до контролюючого органу із проханням списати борг, порядок списання заборгованості було визначено положеннями Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.п.18.2.1 п.18. 2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підлягав списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Підпунктом «в» п.п.18.2.1 п.18.2 ст. 18 Закону № 2181 визначалось, що під терміном «безнадійний» слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Строк позовної давності було визначено нормами статті 15 Закону України № 2181.

Відповідно до п.п.15.2.1 п.15.2 ст. 15 Закону України № 2181 у разі, коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.

З метою забезпечення практичного провадження пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 року № 103 було затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 року №16/6304 (далі по тексту - Наказ №103).

Згідно з п.4.2 Наказу № 103 днем виникнення безнадійного податкового боргу юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк давності, вважається дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

Відповідно до п.5.1 Наказу № 103 у випадку виникнення безнадійного податкового боргу юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк давності, платник податків звертається до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу або за місцем своєї реєстрації (якщо контролюючим є податковий орган) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, інших платежів, які просить списати.

За результатами розгляду документів, наданих контролюючим органом або безпосередньо платником податків, керівник (його заступник) органу державної податкової служби приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу (п.5.3 Наказу № 103).

Порядок списання безнадійного податкового боргу на час розгляду та вирішення справи визначений положеннями Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.101.1 ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно пп.101.2.3 п.101.2 вказаної норми під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Міністерством фінансів України Наказом від 14.12.2012 року №1329, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.01.2013 року за №75/22607, затверджений Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок №1329), що розроблено відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

Дія цього Порядку поширюється на фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з Кодексом.

Відповідно до п.2.1.3 Розділу ІІ Порядку №1329 під терміном «безнадійний» податковий борг слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.

Згідно з п.3.2 Порядку № 1329 днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається у випадку, визначеному в підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

Пунктом 4.4. Порядку № 1329 встановлено, що у випадках, передбачених підпунктами 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.1.5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган державної податкової служби здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пунктів 4.2, 4.3 цього розділу.

Згідно з п.4.3 Порядку № 1329 за результатами розгляду документів, наданих контролюючим органом та/або безпосередньо платником податків, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу.

Таким чином, у відповідності до зазначених вище норм порядок списання податкового боргу, стосовно якого минув строк позовної давності, передбачає обов'язкове звернення платника податку до податкового органу із заявою, в якій мають бути зазначені суми податків, зборів, інших платежів, що підлягають списанню за строками давності. За результатами розгляду цих документів контролюючим органом приймається рішення про списання безнадійного боргу.

Проте, як свідчать матеріали справи, позивачем заява про списання безнадійного податкового боргу, стосовно якого минув строк позовної давності, до контролюючого органу не подавалась.

Так, надані позивачем документи, які направлялись до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції, не містять прохання про списання безнадійного боргу щодо якого минув строк давності.

Отже, приймаючи до уваги, що позивачем не було дотримано порядку, встановленого законом, підстави для списання безнадійного боргу відсутні.

На відсутність підстав для списання боргу позивача з податку на додану вартість у сумі 402213,32 грн. вказує також наступне.

Як зазначалось судом вище, згідно із постановою Господарського суду АР Крим від 24.10.2002 року по справі №2-16/2207-2002 ВАТ «Красноперекопське» визнано банкрутом та до боржника застосовано судову процедуру банкрутства - ліквідацію банкрута.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року №2343-XII (далі по тексту - Закон №2343).

Частиною 1 ст. 23 Закону № 2343 передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

На підставі зазначеного вище, у зв'язку з несплатою позивачем у визначені строки суми податкового зобов'язання згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000112602/1 від 05.08.2003 року , Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція 15.12.2003 року звернулась до ліквідатора ВАТ «Красноперекопське» із заявою № 2314/10-0 про визнання податкового боргу в сумі 402213,32 грн., який виник в період ліквідаційної процедури.

Враховуючи відмову ліквідатора у визнанні заявлених кредиторських вимог, Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція 08.12.2004 року звернулась до Господарського суду АР Крим в рамках господарської справи №2-8/683-2004 (2-16/2207-2002) із заявою №4418/10/100 про зобов'язання ліквідатора ВАТ «Красноперекопське» включити до поточних кредиторських вимог Красноперекопської ОДПІ в сумі 402213,32 грн. до реєстру вимог кредиторів. На момент розгляду та вирішення справи скарга Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції на дії ліквідатора ВАТ «Красноперекопське» Господарським судом не розглянута.

Отже, підсумовуючи обставини, встановлені вище, суд дійшов висновку, що на момент звернення податкового органу до позивача із заявою про визнання податкового боргу в сумі 402213,32 грн. та включення його до реєстру кредиторських вимог, строк давності щодо сплати податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення №0000112602/1 від 05.08.2003 року та відповідно, строк стягнення контролюючим органом цієї заборгованості, не минув.

У зв'язку з чим, вимоги позивача щодо списання податкового боргу в сумі 402213,32 грн. на підставі п.п.18.2.1 п.18. 2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні, яке відбулось 21.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 23.05.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.