Вирок № 31605208, 04.06.2013, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 224/1202/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Ставнійчука В.С. .

при секретарі Бойко Т.Є.

з участю прокурора Дацюка С.М.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Томашпіль справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і жительки АДРЕСА_1 українки, громадянки України, освіта середня, одруженої, маючої на утриманні одну малолітню дитину, працюючої членом буряківничої ланки ТОВ АК "Зелена долина", раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

26 січня 2012 року в нічний час ОСОБА_2 із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, проникла до приміщення курника домогосподарства ОСОБА_3, що розташоване по АДРЕСА_2, звідки таємно викрала 9 курок вартістю 28 грн. за одну, загальною сумою 252 грн. та одного півня вартістю 48 грн., після чого з місця події зникла, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 300 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому їй злочині не визнала, посилаючись на те, що її показання на досудовому слідстві, у яких вона визнавала свою вину є недопустимими доказами по справі, оскільки здобуті із застосуванням недозволених методів слідства.

По суті пред"явленого обвинувачення ОСОБА_2 суду пояснила, що пред"явлене їй органами досудового розслідування обвинувачення обгрунтовується показаннями даними її сином ОСОБА_4, з яким вона перебуває у неприязних стосунках і у такий спосіб він оговорив її, а показання інших свідків у справі, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_6 є похідними від показань її сина, який нібито розповідав вищевказаним свідкам, що крадіжку вчинила саме вона. Окрім того, будучи повторно допитаним в судовому засіданні в якості свідка, син підтвердив, що оговорив її, так як до нього застосовувалися недозволені методи слідства і на обгрунтування цього надіслав до суду заяву. Окрім того, докази у справі є сфальсифікованими, так як на момент розгляду справи відсутні речові докази у справі, а саме нібито добровільно видані нею "ботінки", які в різних процесуальних документах у справі називаються, "то черевики, то чоботи" і, які вона добровільно не видавала, а наказав їй це зробити оперуповноважений СКР Томашпільського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_7, який знайшов ці чоботи 13.03.2012 року під ліжком у її будинку, а оформив цю процесуальну дію протоколом добровільної видачі від цього же числа, згідно якого вона нібито о 19:30 год. вечора, з"явилася до Томашпільського РВ УМВС України у Вінницькій області. у вказаний час вона добровільно не могла з"явитися до райвіддвлу міліції, так як відстань між с. Стіна і смт. Томашпіль становить більше 20 км. Привезли її службовим автомобілем самі працівники міліції. Про те, які саме показання при її допиті як підозрюваної, відтворенні обстановки та обставин події, явці з повинною вона повинна була давати, їй повідомили працівники міліції і у такий спосіб вона оговорила себе.

Ці показання підсудної суд розцінює критично, як обраний спосіб захисту, намагання вигородити себе з метою уникнення відповідальності за вчинене, а тому не надає їм визначального значення як таким, що спростовуються сукупністю інших доказів у справі та перевірених судом, в т.ч. й показаннями на досудовому слідстві самої ОСОБА_2 при допиті в якості підозрюваної, своїй явці з повинною, при проведенні відтворення обстановки та обставин події.

Так, при допиті 11.04.2012 року як підозрюваної, ОСОБА_2 пояснювала, що в кінці січня 2012 року, точної дати не пам"ятає, вирішила викрасти кури з домогосподарства ОСОБА_3, яке розташоване за Стінянською сільською радою. Кури вирішила викрасти саме з її домогосподарства, так як раніше їх бачила та знала де знаходиться приміщення курника. Воно розташоване з тильної сторони будинку, а саме під муром даного домогосподарства. Вночі, точного часу сказати не може, взяла з дому дві господарських сумки і пішла в центр села, зайшла в домогосподарство ОСОБА_3, по кам"яних східцях пройшла повз туалети і підійшла до приміщення курника. Відкривши дверцята курника, пригнувшись, зайшла всередину та почала складати кури до сумок. Всього викрала 9 курок та одного півня, які були білого кольору. В курнику залишилося ще три курки, оскільки вона не змогла їх дістати. Після цього таким же чином як і зайшла, покинула домогосподарство ОСОБА_3 і пішла дорогою в с. Гнатків, так як хотіла продати там кури на ринку. Дорогою зупинила автомобіль, якої марки не знає і який їхав з боку с. Стіна, з метою під"їхати в с. Гнатків. В автомобілі знаходилися два невідомих їй чоловіки і в ході розмови з якими запропонувала їм купити у неї кури, на що вони погодилися. Продала вона їм сім курок та півня за 200 грн. Після цього повернулася додому і приготувала дві курки, які у неї залишилися (а.с.98).

Під час відтворення обстановки й обставин події ОСОБА_2 підтвердила зазначені показання та продемонструвала, яким чином проникла в приміщення курника, звідки викрала 9 курок та одного півня (а.с.107-110).

У своїй явці з повинною ОСОБА_2 підтвердила факт крадіжки 9 курей та одного півня з приміщення курника домогосподарства ОСОБА_3 (а.с.77).

Таким чином, в ході судового слідства не виявлено даних стосовно того, що під час збирання (формування) та процесуального закріплення доказів були допущені порушення вимог кримінально-процесуального закону та дані, котрі б давали підстави вважати недостовірними чи недопустимими зібрані у справі докази, не виявлено й таких порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно, всебічно розглянути справу й постановити законний та обґрунтований вирок.

Посилання ОСОБА_2 на те, що вона з'явилася з повинною і дала показання, в яких обмовила себе під впливом недозволених методів слідства, є безпідставними. У матеріалах справи немає даних, які б свідчили про використання незаконних засобів примусу з боку працівників міліції. Крім того, зазначені твердження ОСОБА_2 були предметом прокурорської перевірки і вони не знайшли свого підтвердження, що вбачається з постанови слідчого прокуратури Томашпільського району ОСОБА_8 від 30.05.2013 року про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за 42013010290000007 від 14.12.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України за відсутністю в діях працівників Томашпільського РВ УМВС України у Вінницькій області будь-якого складу злочину (а.с.199-205).

Тому, саме показання ОСОБА_2, дані на досудовому слідстві, суд визнає достовірними, адже вони узгоджуються з іншими об"єктивними доказами у справі.

Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що у її власності було 12 курок і один півень, які вона придбала на ринку в смт. Томашпіль. 25.01.2012 року біля 17 год. вона перерахувала кури, оскільки щовечора їх рахує, і нарахувала 12 курок та одного півня. Закрила двері курника на металеву клямку й пішла до будинку, де знаходилася до ранку наступного дня, тобто 26.01.2012 року. Цього дня біля 9 год. ранку відвела свою доньку в дитсадок, повернулася додому й почала поратися по господарству. Підійшовши до курника, побачила, що двері не закриті на металеву клямку і коли заглянула всередину, то виявила там лише три курки. Про крадіжку повідомила працівників міліції. Тієї ночі не чула, щоб гавкав її собака чи був ще якийсь шум. Конкретно в крадіжці нікого не підозрює, однак була присутньою при проведенні відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2 і при цьому остання пояснювала, що саме вона вчинила крадіжку, продемонструвала, яким чином проникла в курник. Будь-яких претензій матеріального і морального зхарактеру до ОСОБА_2 не має, якщо суд дійде висновку про винуватість ОСОБА_2, то просить суд суворо не карати її.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 суду пояснили, що 11.04.2012 року біля 17 год. були запрошені працівниками міліції в якості понятих під час проведення відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2 Перед проведенням слідчої дії ОСОБА_2 було роз"яснено, що вона має право відмовитися від проведення слідчої дії та поставлено питання чи згодна вона на проведення слідчої дії. На вказане запитання ОСОБА_2 відповіла, що згодна. Будь-якого тиску з боку працівників міліції на ОСОБА_2 не було. Вона особисто вказала на домогосподарство ОСОБА_3, повідомила, що в кінці січня 2012 року, точної дати не пам"ятає, проникла в приміщення курника домогосподарства потерпілої, звідки викрала 9 курок і одного півня, склавши їх у дві принесені з собою господарських сумки, як в подальшому дорогою до с. Гнатків, де мала намір на ринку даного села продати кури, зупинила автомобіль, марки не знає, у якому знаходилося два невідомих їй чоловіки, яким вона й продала 7 курок та півня за 200 грн., а дві курки залишила собі, які в подальшому приготувала у себе вдома. Також в ході слідчої дії ОСОБА_2 продемонструвала, яким чином проникла в курник та, зайшовши всередину, вказала на місце де знаходилися кури.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що приблизно в квітні 2012 року, більш точної дати не пам"ятає, він прийшов до ОСОБА_4 і в ході розмови між ними останній повідомив свідку, що кури у їх односельчанки ОСОБА_3 викрала його (ОСОБА_4) мати ОСОБА_2 Також у селі він чув, від кого саме не пам"ятає, що крадіжку вчинила ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що після відбуття адміністративного арешту, приблизно 18 чи 20 березня 2012 року, більш точної дати не пам"ятає, він разом із ОСОБА_4 поверталися з Томашполя додому в с. Стіну. Вийшовши за межі смт. Томашпіль, завели розмову між собою про крадіжку курей в ОСОБА_3 з приводу чого давали пояснення в райвідділі міліції. В ході даної розмови ОСОБА_4 сказав, що курей ніхто не знайде та додав "хіба колись вийде на чисту воду". З цього приводу свідок зрозумів, що ОСОБА_4 відомо про крадіжку, однак будь-яких запитань йому не ставив, оскільки подумав, що ОСОБА_4 йому б все рівно нічого не сказав.

Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_4 суду пояснив, що приблизно в лютому 2012 року, більш точної дати не пам"ятає, до нього додому прийшла його мати з якою вони проживають окремо і з якою він перебуває у неприязних відносинах в зв"язку з конфліктами з вітчимом. В ході розмови з матір"ю він запитав у неї чи правда те, що у селі говорять люди нібито кури у ОСОБА_3 викрала вона, на що вона відповіла, що дійсно кури викрала вона і в подальшому продала їх невідомим людям. При цьому попрохала його не повідомляти про цей факт нікому.

В подальшому, будучи додатково допитаним в судовому засіданні, ОСОБА_4 свої показання змінив, пояснив, що оговорив свою матір, так як перебуває з нею в неприязних відносинах, окрім цього, при допиті його в якості свідка на досудовому розслідуванні, з боку працівників міліції до нього застосовувалося фізичне насильство, а тому визнавальні показання він давав під примусом. Також надіслав до суду заяву в якій повідомляє, що оговорив свою матір. В дійсності вона не говорила йому, що крадіжку курей вчинила вона (а.с.225).

Змінені показання ОСОБА_4 суд розцінює критично, як дані з метою вигородити матір і у такий спосіб уникнення нею відповідальності за вчинене, а тому не надає їм визначального значення, а визнає достовірними його показання дані під час першого допиту в судовому засіданні та на досудовому слідстві при допиті в якості свідка (а.с. 122). Окрім того, у матеріалах справи немає даних, які б свідчили про використання незаконних засобів примусу з боку працівників міліції до свідка ОСОБА_4

Окрім цього, вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину стверджується: заявою потерпілої ОСОБА_3 про крадіжку (а.с.2); протоколом огляду домогосподарства ОСОБА_3 згідно даних якого зазначено місце вчинення злочину та зафіксовано фотографічним способом сліди взуття та додано фототаблиці до протоколу (а.с.3-7); висновком судово-трасологічної експертизи №9 від 01.02.2012 року, згідно якого слід взуття зафіксований фотографічним способом, виявлений під час огляду місця події в домогосподарстві ОСОБА_3 в с. Стіна Томашпільського району 26.01.2012 року, придатний для встановлення групової належності взуття, яким було залишено даний слід, за загальними ознаками (а.с.62-68); висновком судово-трасологічної експертизи №22 від 15.03.2012 року, згідно якого слід взуття зафіксований фотографічним способом, виявлений під час огляду місця події 26.01.2012 року в домогосподарстві ОСОБА_3 в АДРЕСА_2, залишений групою взуття, до якої належать чоботи, добровільно видані ОСОБА_2 (а.с.81-91); протоколом огляду речового доказу, яким є чоботи видані ОСОБА_2 (а.с.148) та іншими матеріалами справи.

При цьому, як убачається з довідки Томашпільського РВ УМВС України у Вінницькій області від 14.05.2013 року №3728, комісійним складом працівників останнього було проведено огляд камери зберігання речових доказів, під час чого було виявлене взуття вилучене у ОСОБА_2 в якості речового доказу, яке пошкоджене мишами, через що дане взуття стало непридатним, як речовий доказ та було знищене.

З приводу втрати в період судового слідства вищезазначеного речового доказу, суд уважає за необхідне відреагувати винесенням окремої постанови.

Заслухавши пояснення підсудної, потерпілої, свідків, дослідивши матеріали справи і давши оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності та взаємозв"язку, суд уважає, що вина ОСОБА_2. у вчиненні злочину доказана і її дії правильно кваліфіковано за ст. 185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в приміщення.

Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу підсудної, яка до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину, думку потерпілої. яка просить суд суворо не карати підсудну та не має до неї претензій матеріального і морального характеру, що суд визнає обставинами, які пом"якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, і вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливе в умовах застосування покарання у виді позбавлення волі із звільненням від його відбування з випробовуванням протягом іспитового строку на один рік.

Відповідно до ч.1 ст.93 КПК України, судові витрати покладаються на засуджених .

З матеріалів справи встановлено (а.с. 68,90), що вартість проведених по справі судово-трасологічних експертиз складає 460,32 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (Код ЄДРПОУ 24525055, ГУДКСУ у Вінницькій області , р/р 31250272210172, МФО 802015).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, п.11 Перехідних положень КПК України в редакції Закону України від 13 квітня 2012 року, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною за ст. 185 ч.3 КК України і призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання звільнити з випробовуванням протягом іспитового строку на один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:

· не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

· повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (Код ЄДРПОУ 24525055, ГУДКСУ у Вінницькій області , р/р 31250272210172, МФО 802015), 460,32 грн. судових витрат по справі.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з моменту проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.

Суддя: В. С. Ставнійчук