Рішення № 31604962, 22.05.2013, Київський районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 123/1886/13-ц Номер провадження 2/123/1499/2013

22.05.2013 року Київський районний суд м. Сімферополя у складі:

головуючого судді - Тонкоголосюка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Селезньовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ частки домоволодіння в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування якого зазначає, що йому на праві власності належить ? частка житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право особистої власності на будівлю від 11.12.1963 року, виданого виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради депутатів трудящих.

Відповідачам, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 належить на праві власності по ? частки вказаного житлового будинку з надвірними будівлями на підставі договору дарування від 09.03.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округа ОСОБА_4 за реєстровим номером 255.

Рішенням виконкому Сімферопольській міської ради від 26.12.1997 року №2136 позивачу ОСОБА_1 та колишньому власнику ? частки вказаного житлового будинку - ОСОБА_5 була передана в сумісну часткову власність земельна ділянка площею 451 кв.м. по АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями.

Посилаючись на положення ст.ст. 356, 358, 364, 367 ЦК України, ст. 88 ЗК України, позивач просив виділити в натурі належну йому ? частку домоволодіння по АДРЕСА_1 та визначити порядок користування земельною ділянкою на якій він розташований, виділивши йому в користування її частку пропорційну частки у спільному частковому майні.

Сторони в судове засідання не явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Представник позивача просив розглянути справу за його та позивача відсутності, ухвалити рішення на підставі наданих доказів та висновку експертизи.

Відповідачі надали на адресу суду заяви із проханням розглянути справу за їх відсутності, по наявним матеріалам справи, з висновками експертизи ознайомлені.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на праві власності належить ? частка житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право особистої власності на будівлю від 11.12.1963 року, виданого виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради депутатів трудящих ( ас. 22).

Відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить по ? частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних побудов на підставі договору дарування від 09.03.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округа ОСОБА_4 за реєстровим номером 255.

Домоволодіння АДРЕСА_1, складається з житлового літера «А», житловою площею 77,4 м2, загальною площею 127,3 м2, літної кухні літер «Б», літної кухні літер «В», сараю літер «Ж», навісу літер «З», тамбура літер «в», житлового будинку літер «И», споруд.

Рішенням виконкому Сімферопольській міської ради від 26.12.1997 року №2136 позивачу ОСОБА_1 та колишньому власнику ? частки вказаного житлового будинку - ОСОБА_5 була передана в сумісну часткову власність земельна ділянка площею 451 кв.м. по АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями.

На сьогодні позивач звернувся до суду із цим позовом з метою виділу в натурі належної йому ? частки зазначеного домоволодіння та виділу в користування відповідної частки земельної ділянки.

На підставі ухвали суду від 19.03.2013 року по справі було призначене судову будівельно-технічну експертизу, за висновками якої виділити в натурі частку позивача із спільної часткової власності можливо.

Так, згідно до висновку експерта № 19/13 від 12.04.2013року, між співвласниками домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 мається сформований порядок користування житловим будинком літер «А», що складається з двох відокремлених квартир, з відповідною часткою надвірних будівель. Фактично домоволодіння розділене на дві відособлені частини. Квартири № 1 і № 2 житлового будинку обладнані окремими системами та вузлами обліку водопостачання та каналізації, опалення, електропостачання, газопостачання. Є два окремі входи на земельну ділянку домоволодіння.

Квартири АДРЕСА_1 відповідають будівельним нормам і правилам з цільовим призначенням - житлові будівлі, які регламентовані ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки».

На підставі зазначених норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки» можливо виділити із житлового будинку літер «А» з прибудовами літер «А1», «А2» і тамбурами літер «а», «а1» дві відокремлені квартири з господарськими будівлями. Таким чином, мається технічна можливість виділу в натурі ? частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель по АДРЕСА_1, які належать на праві власності ОСОБА_1

Також експертом зазначене, що можливий варіант порядку користування земельною ділянкою, площею 451 кв.м. між його співвласниками з урахуванням порядку користування домоволодінням , який склався фактично і наведений у додатку № 1 до висновку експерта.

Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Ст. 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. При неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У відповідності зі ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності.

Ст. 367 ЦК України визначено, що майно, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками. При розділі спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1992 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, яке регулюють права особистої власності на житловий будинок» при вирішенні справ про виділ у натурі часток житлового будинку, якій знаходиться у спільної часткової власності, слід виходити з того, що це уявляється можливим, якщо кожен з сторін може бути виділена відособлена частка дома с самостійним виходом.

Згідно до ст. 88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію. При пред'явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Таким чином, суд вважає заявлені ОСОБА_1 вимоги такими, що підлягають задоволенню, оскільки суду було надано достатньо доказів можливість виділу позивачу належної йому частки домоволодіння в натурі із визначення порядку користування відповідною часткою земельної ділянки.

На підставі викладеного ст. 358, 364,367 ЦК України, ст.. 88 ЗК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України суд ,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 у цілому на праві власності у житловому будинку літер «А» з прибудовою літер «А1» та тамбуром літер «а1» приміщення - № 1-1 - коридор, площею 4,2 кв.м., № 1 -2 - кухня, площею 5,2 кв.м., № 1-3 - житлова кімната, площею 8,7 кв.м., № 1-4 - житлова кімната, площею 13,1 кв.м., № 1 -5 - житлова кімната, площею 16,6 кв.м., № 1-6 - коридор, площею 5,4 кв.м., № 1-7 - передпокій, площею 3,8 кв.м., № 1 - 8 - ванна, площею 3,5 кв.м., № 1-9 - туалет, площею 1,3 кв.м., літню кухню літер «В»; тамбур до літньої кухні літер «в», навіс літер «З», розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які складають ? частку домоволодіння.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 на житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

Визначити порядок користування земельною ділянкою площею 451 м2 по АДРЕСА_1, виділивши із її складу в користування ОСОБА_1 земельну ділянку, що у відповідності до висновку експерта № 19/13 від 12 квітня 2013 року ( додаток №1) зафарбована жовтим кольором.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м. Сімферополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Тонкоголосюк О. В.