Ухвала суду № 31604274, 29.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/808/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Транспортник» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2013 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби до закритого акціонерного товариства «Транспортник» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ЗАТ «Транспортник» про стягнення заборгованості в розмірі 2 224 174,28 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ЗАТ «Транспортник» подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати орендної плати з юридичних осіб в розмірі 2 224 174,28 грн., що підтверджується самостійно поданими деклараціями за період з грудня 2011 року по жовтень 2012 року.

Згідно акту від 06.08.2012 року № 191/15-9 про результати перевірки дотримання відповідачем вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку на сплату орендної плати за земельні ділянки, встановлено порушення пп.287.3, 287.4 ст. 287 ПК України та винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 06.08.2012 року № 4369/15-90, яким ЗАТ «Транспортник» нараховано штрафні санкції в розмірі 52 000,00 грн..

За пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.14.1.156 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 ПК України).

Виходячи з положень п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до положень п.58.3. ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобов'язання, які фактично узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, зобов'язання відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнаються також податковим боргом.

В зв'язку з тим, що відповідачем самостійно не сплачено визначені суми зобов'язань за минулі періоди, податковим органом в 2010 році сформовано податкові вимоги № 1/783 та № 2/2077, які отримано відповідачем.

Оскільки податковий борг відповідача до цього часу не переривався та його не погашено в повному обсязі, то нові вимоги прийняттю не підлягали.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що оскільки відповідачем не відреаговано на вищезазначені вимоги та не погашено заборгованість перед бюджетом, то останній погоджується з наявною у нього заборгованістю зі сплати податків та зборів.

Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 №1037, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1432/18727 передбачено направлення платнику лише першої податкової вимоги при наявності у нього податкового боргу.

Згідно п.6.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 №1037, якщо сума податкового боргу збільшується внаслідок його адміністративного оскарження, раніше надіслана податкова вимога не відкликається. На суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Що стосується посилань апелянта на ухвалу Господарського суду м. Києва по справі № 5011-28/16878-2012 про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Транспортник», в п. 4 якої зазначено: з моменту порушення провадження у справі ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, відповідно до ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; зупинити виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до введення мораторію; зупинити заходи спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

За ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій.

Отже, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, поточні ж вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. Жодних доказів віднесення вимог щодо сплати заборгованості до конкурсних матеріали справи не містять, що свідчить про правомірність віднесення судом першої інстанції даних вимог до поточних. Податковий борг відповідача не переривався, а тому дані правовідносини відносяться до триваючих, до дня введення мораторію термін виконання зобов'язань щодо сплати боргу не настав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Транспортник» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.