Ухвала суду № 31603057, 28.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 р.Справа № 1570/5757/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріКапустинська А.М.

за участю сторін: ДПІТрусов А.С. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року по справі за позовом приватного підприємства „Євроімекс" до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000812334; 0000822334 від 28.08.2012 р., -

встановиЛА:

Позивач, приватне підприємство „Євроімекс", звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000812334; 0000822334 від 28.08.2012 р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року адміністративний позов приватного підприємства „Євроімекс" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби №№ 0000812334; 0000822334 від 28.08.2012 р.

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Крім того, позивач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що На підставі наказу №370-п від 27.07.2012р. та відповідно п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України посадовими особами ДПІ у Київському районі міста Одеси Одеської області ДПС проведено документальну невиїзну перевірку приватного підприємства «Євроімекс» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ПП «Арикон» в червні, ПП «Інтенція» за період з 01.06.2011 року по 31.08.2011 року.

За наслідками перевірки складено акт «Про результати позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Євроімекс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Арикон», ПП «Інтенція» за період з 01.06.2011 року по 31.08.2011 року №1044/22-34/37169054/57 від 10.08.2012 року, відповідно до висновків якого встановлено відсутність у ПП «Євроімекс» об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 134, 185, 188, 200 Податкового Кодексу України за червень, липень 2011 року з відповідними додатками не підтверджують реальність здійснення фінансово - господарських операцій з ПП «Арикон», ПП «Інтенція»; порушення ст.185, п. 188.1 ст.188, п. 198.2 ст.198, ст.200 Податкового Кодексу України, що привело до заниження ПП «Євроімекс» суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість, в тому числі за рахунок завищення податкового кредиту, на загальну суму 306380,84 грн., в тому числі: за червень 2011 р. у сумі 97451,41 грн.; за липень 2011р. у сумі 174489,76 грн.; за серпень 2011р. у сумі 34439,62 грн.; порушення п.138.2 ст.138, п. 138.8 ст.138 Податкового Кодексу України, ПП «Євроімекс» в результаті була занижена сума податку на прибуток на 352338 грн., в тому числі: 2 квартал 2011 р. - 112069 грн., 3 квартал 2011р.- 240269 грн. (Т.1, а.с.9-28).

На підставі зазначеного Акту перевірки, 17 травня 2012 р. ДПІ у Київському районі міста Одеси Одеської обласної ДПС було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000822334, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 352339,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000812334, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 358614,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, серед іншого, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000812334 від 28.08.2012р. є порушення позивачем п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п 14.1.36 п. 14. 1 ст. 14 ПКУ).

Згідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до пп. а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Перевіркою встановлено, що податковий кредит за перевіряємий період складають суми ПДВ по витратам на придбання ПП «Євроімекс» у постачальників овочів та фруктів в асортименті згідно укладених договорів. Судом першої інстанції встановлено, що в перевіряємому періоді ПП «Євроімекс» мало взаємовідносини з ПП «Арикон» в червні 2011р. на загальну суму податкового кредиту 98748,84 грн. відповідно (близько 100,0% загальної суми податкового кредиту червня 2011 р.), з ПП «Інтенція» - в липні 2011 року на загальну суму податкового кредиту 207632,00 грн. відповідно (близько 61,83% загальної суми податкового кредиту липня 2011 р.).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, -покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.7 вказаної статті податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

ПП «Євроімпекс» включило суми ПДВ за зазначеними податковими накладними до податкового кредиту, що відображено у декларації з ПДВ за червень-липень 2011 року.

Щодо господарських операцій ПП «Євроімекс» (Покупець) з ПП «Арикон» (Продавець), судом першої інстанції встановлено, що 30 травня 2011 року укладено договір поставки № 3005, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари (овочі, фрукти) в асортименті згідно накладних, в яких фіксується кількість та ціна товару (Т.1,а.с.60).

Факт виконання робіт за зазначеним договором підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: податковими накладними № 402 від 21.06.2011 року, №401 від 20.06.2011 року, №403 від 21.06.2011 року, №400 від 18.06.2011 року, №399 від 18.06.2011 року, №398 від 17.06.2011 року, №396 від 16.06.2011 року, №397 від 17.06.2011 року, №404 від 21.06.2011 року, №405 від 22.06.2011 року, №406 від 25.06.2011 року, №407 від 25.06.2011 року, №408 від 25.06.2011 року, №409 від 27.06.2011 року, №410 від 28.06.2011, №411 від 28.06.2011 року, №414 від 30.06.2011 року та видатковими накладними №№РН-404, 405 від 21.06.2011 року, №РН-403 від 20.06.2011 року, №РН-402 від 18.06.2011 року, №РН-401 від 18.06.2011 року, №РН-400 від 17.06.2011 року, №РН-398 від 16.06.2011 року, №РН-399 від 17.06.2011 року, №РН-406 від 21.06.2011 року, №РН-407 від 22.06.2011 року, №РН-408 від 25.06.2011 року, №РН-409 від 25.06.2011 року, №РН-410 від 25.06.2011 року, №РН-411 від 27.06.2011 року, №РН-412 від 28.06.2011 року, №РН-413 від 28.06.2011 року, №РН-416 від 30.06.2011 року (Т.1 а.с.100-133).

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Позивачем з ПП «Інтенція» укладено договір поставки № 296 від 29.06.2911 року, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та оплатити товари (овочі, фрукти) в асортименті згідно накладних, в яких фіксується кількість та ціна товару (Т.1 а.с.61).

На виконання зазначених договорів позивач отримав податкові накладні №776 від 28.07.2011 року, № 740 від 14.07.2011 року, №743 від 15.07.2011 року, №754 від 20.07.2011 року, №762 від 22.07.2011 року, №771 від 26.07.2011 року, №772 від 27.07.2011 року, №459 від 09.07.2011 року, №735 від 12.07.2011 року, №737 від 13.07.2011 року, №398 від 01.07.2011 року, №399 від 01.07.2011 року №407 від 01.07.2011 року, №439 від 02.07.2011 року, №443 від 04.07.2011 року, №446 від 05.07.2011 року, №448 від 06.07.2011 року, №453 від 07.07.2011 року, №455 від 08.07.2011 року ). Зазначені суми ПДВ позивачем включено до податкового кредиту липень 2011 року, всього в розмірі 207632,00 грн. Окрім того, на виконання зазначених договорів надано видаткові накладні (Т.1 а.с.62-99).

В підтвердження факту оплати за зазначеними договорами позивач надав банківські виписки (Т.2,а.с.109-112).

В акті перевірки зазначено, що на кінець періоду, що перевірявся дебіторська/кредиторська заборгованість за відвантажений товар (надані роботи, послуги) за розрахунками з ПП «Арикон», ПП «Інтенція» відсутня.

На підтвердження використання товарів отриманих за договорами поставки №296 від 29.06.2911 року, №3005 від 30 травня 2011 року у господарській діяльності, позивач надав договори, а саме: договір поставки з ТОВ «Експансія» № 181 від 05.06.2011 року, договір №МП004782 від 01.06.2011 року з ДП «Маркет-Плазо», договір поставки №302853 з Підприємством з 100% іноземними інвестиціями «Білла-Україна», договір поставки товарів та надання послуг №24972 від 20.06.2011 року з ТОВ «Реал» Гіпермаркет Україна» та оформлені на виконання зазначених договорів первинні документи, а саме податкові накладні, видаткові накладні, товарні накладні (Т.2 а.с.78-250, Т.3 а.с.1-35).

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, позивачем було виконано всі зобов'язання за договорами, а саме: отримано товар та сплачено грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, отже договори укладені позивачем з метою використання зазначених товарів, робіт у власній господарській діяльності, а податкові накладні, виписані ПП «Арикон», ПП «Інтенція» містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підписані директорами підприємств, які на той час мали всі повноваження, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1, 201.7 ст. 201 Кодексу. Вищевикладене свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначених договорів.

Відповідно до вимог ст. 526 та ст. 545 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За встановлених обставин у судовому засіданні не знайшли підтвердження висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України, тому податок на додану вартість за вищевказаними податковими накладними в сумі 306380 грн. правомірно віднесений до складу податкового кредиту за червень, липень, серпень 2011 року.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, виконання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відтак, доказуванню підлягають обставини щодо здійснення конкретної господарської операції з постачання послуг чи її відсутності.

Відсутність фактичного виконання робіт за договорами, укладеними з ПП «Арикон», ПП «Інтенція», відповідач обґрунтовує, посилаючись на акти Алчевської ОДПІ № 321/231/37156804 від 10.02.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Інтенція» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року», яким встановлено, що у зв'язку з тим, що посадовими особами ПП «Інтенція» не надано документи, які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності з ПДВ, підприємством завищено суму податкових зобов'язань з ПДВ всього у сумі 51634813 грн. та суму податкового кредиту на 47645313 грн. та акт № 324/236-37156815 від 10.02.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Арикон» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року», яким встановлено, що у зв'язку з тим, що посадовими особами ПП «Арикон» не надано документи, які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності з ПДВ, підприємством завищено суму податкових зобов'язань з ПДВ всього у сумі 66195914 грн. та суму податкового кредиту на 61136485 грн. Окрім того, в актах перевірки зазначено, що перевіркою встановлено відсутність у підприємств необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ПП «Арикон» та ПП «Інтенція» адміністративно-господарських можливостей на виконання спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Господарські операції між ПП «Арикон», ПП «Інтенція» та контрагентами не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів (Т.1, а.с.168-186).

Згідно із п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 р. "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, викладені в акті перевірки №1044/22-34/37169054/57 від 10.08.2012 р. судження відповідача про нікчемність правочинів є помилковими, оскільки базуються лише на припущеннях та на даних АІС РПП податкового органу, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, зміст акту перевірки не містить викладення належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень положень п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України при справлянні податків, судження суб'єкта владних повноважень про наявність порушення мотивовано виключно посиланням на нікчемність правочину без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

Окрім того, доказів, які б підтверджували викладені в акті висновки, відповідачем не надано.

Отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або висновки про відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, так як ані акт податкової перевірки, ані довідка зустрічної звірки не мають преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно засвідчують обставини фактичної дійсності.

Не було також надано копій податкових повідомлень-рішень, винесених відносно контрагента позивача із доказами узгодження вміщених у них податкових зобов'язань. Посилання відповідача на те, що порушення, вчинені контрагентом позивача тягнуть за собою як наслідок порушення з боку позивача, не відповідають нормам чинного законодавства.

Крім того, дії щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Арикон» та ПП «Інтенція», за результатами яких Алчевською ОДПІ складено акти №321/231/37156804; №324/236-37156815 від 10.02.2012 року оскаржено до суду.

Згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2012р. по справі № 2а-11182/11/1270 адміністративний позов Приватного підприємства «Арикон» до Алчевської об'єднаної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправними дій, недійсним наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки задоволено частково, визнано дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення перевірки та складання акту № 1812/236-37156815 від 14.11.2011р. «Про результати проведення документальної невиїздної перевірки Приватного підприємства «Арикон», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011» протиправними та зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі на рівні ДПА» відомості щодо задекларованих приватним підприємством «Арикон» за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 66195914,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 61136485,00 грн.

Згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 10.02.2012 року по справі №2а-11321/11/1270 адміністративний позов Приватного підприємства «Інтенція» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області про визнання дій протиправними, визнання недійсним та скасування наказу про проведення перевірки від 10.11.2011 року №760 задоволено частково, визнано дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області щодо проведення перевірки та складання акту № 1807/231/37156804 від 11.11.2011р. «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Інтенція», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011» протиправними та зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА" відомості щодо задекларованих приватним підприємством ПП «Інтенція» за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 51634813,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 47645313,00 грн.

Зазначені постанови набрали законної сили.

Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 1044/22-34/37169054/57 від 10.08.2012 року, в основу якого покладені акти № 1812/236-37156815 від 14.11.2011р.; №1807/231/37156804 від 11.11.2011 р. безпідставні та спростовуються документально.

Згідно із ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Щодо посилання відповідача на нікчемність правочину, з зазначеними висновками суд не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним:

1) невідповідністю його змісту вимогам закону;

2) наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства;

3) укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

До оспорюваних правочинів належить, зокрема, фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України, у разі недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Недійсність договорів, а також податкових накладних, підписаних від імені однієї із сторін, прямо законом не встановлена, а тому зазначений правочин є оспорюваним.

Відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку вищезазначених договорів. Зобов'язання за договорами між Позивачем та ПП «Інтенція», ПП «Арикон» виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, копії яких приєднано до матеріалів справи, окрім того Податковий кодекс України не містить норми, яка б передбачала коригування податкових зобов'язань чи податкового кредиту у разі визнання правочину нікчемним, тому посилання на нікчемність правочину є необґрунтованим.

Положеннями Податкового кодексу України не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів недійсними податковим органом.

Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

При цьому, позивач та його контрагенти на час спірних правовідносин були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ.

ДПІ у Київському районі міста Одеси Одеської області ДПС не надано доказів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000812334 від 17.05.2012 року, не доведено суду фіктивність господарських операцій позивача з його контрагентами, наявність порушень порядку формування податкового кредиту, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ПП «Євроімекс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000812334 від 17.05.2012 року.

Враховуючи те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит у червні, липні, серпні 2011 року за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, виписаним ПП «Арикон» та ПП «Інтенція» всього на суму ПДВ в розмірі 306380, 84грн., суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем, у зв'язку з придбанням зазначених товарів з метою подальшого використання їх у господарській діяльності, правомірно сформовані валові витрати, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000822334 від 17,05.2012 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 352339,00 грн. є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (т. 1 а.с. 161), були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеса Одеської області Державної податкової служби, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року по справі № 1570/5757/2012, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 29 травня 2013 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль