Постанова № 31602533, 23.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2013 р.

Справа №801/228/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторгпром"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про скасування,

за участю представників сторін:

від позивача – не з'явився;

від відповідача – не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Югторгпром" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004741503 від 29.05.2012 року на суму 78,43; рішення ДПІ у м.Сімферополі, оформлене податковою вимогою від 18 червня 2012 року №1811.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2013 року позовну заяву залишено без руху та надано строк до 10.02.2013 року для усунення вказаних недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.02.2013 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.02.2013 року закінчено підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду та витребувані докази у сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2013 року витребувані докази у сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.04.2013 року повторно витребувані докази та зобов’язано у строк до 15:20 год. 18.04.2013 року надати витребувані докази до суду.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про відкладення розгляду справи (а.с.61), надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.72).

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить звіт про відправку електронною поштою (а.с.65), клопотань, заперечень на позов не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Югторгпром» зареєстроване у якості юридичної особи 22.04.2003 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.14).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту –ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку з 01.01.2012р. регламентуються Главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, який набрав чинності 1 січня 2012 року.

Пунктом 291.2. ст. 291 встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового Кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п.п. 293.1. п. 293.2 ст. 293 Податкового Кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Підпунктом 293.3.1 п. 293.3. ст. 293 Податкового кодексу України встановлено, що відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі для третьої і четвертої груп платників єдиного податку:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Згідно з п. 296.3. ст. .296 Податкового кодексу України платники єдиного податку другої - шостої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

В силу п. 76.1 ст. 76 даного Кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим з 28.05.2012 року по 28.05.2012 року проведена камеральна перевірка своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань єдиного податку до бюджету, а саме за 1 квартал 2012 року, за результатами якої відповідачем складено акт №2047/1503/32468088 від 28.05.2012 року (а.с.70).

У висновку акту зазначено про несвоєчасність сплати узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку з кількістю днів затримки – 1 день (а.с.70).

Як свідчить облікова картка платника податків, позивачем до ДПІ в м. Сімферополі було подано декларацію №9016691555 від 04.04.2012 року в якій визначено суму грошового зобов’язання у розмірі 1376,00грн з терміном сплати 20.05.2012 року (а.с.67).

Фактично суму грошового зобов’язання позивачем було сплачено 21.05.2012 року , що підтверджується обліковою карткою платника податків (а.с.67).

Згідно з підпунктом 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми.

На підставі акту перевірки №2047/1503/32468088 від 28.05.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004741503 від 29.05.2012 року на суму 78,43грн (затримка сплати грошового зобов’язання 1 день – 10%) (а.с.71), яке направлено позивачу та отримано останнім 30.05.2012 року відповідно до підпису на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с.71). У встановлені строки заборгованість позивачем сплачено не було.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

"Податкова вимога" - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення–рішення згідно з п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.

Матеріали справи свідчать про те, що ДПІ у м. Сімферополі АР Крим на адресу позивача було направлено податкову вимогу від 18.06.2012 року №1811 на загальну суму 78,43грн (а.с.6).

Відповідно до ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Судом встановлено, що заборгованість позивача зі сплати штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з єдиного податку з юридичних осіб сплачена ним у повному обсязі у сумі 90,00грн, переплата позивача становить 11,51грн, про що свідчить платіжне доручення №163 від 21.06.2012 року, що підтверджується обліковою карткою платника податків (а.с.68).

Згідно з приписами ст. 70 КАС України докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що дії щодо направлення позивачу податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги вчинені відповідачем в межах його повноважень.

Приймаючи до уваги вищевикладене, вивчивши надані позивачем та відповідачем документи, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення №0004741503 від 29.05.2013 року та податкова вимога №1811 від 18.06.2012 року є таким що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, у зв’язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Петренко