Ухвала суду № 31601571, 27.05.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1915/18996/2012Головуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/789/587/13 Доповідач - Бахметова В.Х.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Бахметової В.Х.

суддів - Ткач О. І., Гірського Б. О.,

при секретарі - Майка Р.Ю.

з участю представника Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 березня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21 березня 2013 року позов задоволено частково:

стягнуто солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 Інд. н. НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2 Інд.н. НОМЕР_2) в користь Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (р/р 37397840000001, МФО 300614, код за ЄДРПОУ 14361575) заборгованість за кредитним договором №0001-а від 08.01.2009 року в сумі 80569 грн. 82 коп. та 805 грн. судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ "Креді Агріколь Банк" в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянти зазначають, що всупереч вимогам ст. 530 ЦК України до них з боку позивача не було пред'явлено жодних вимог щодо сплати заборгованості за кредитним договором у повному обсязі та нарахованих штрафних санкцій, а тому у них не виникло грошового зобов'язання стосовно негайного виконання умов вищевказаного кредитного договору.

Представник ПАТ "Креді Агріколь Банк" не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, відповідає матеріалам справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПАТ "Креді Агріколь Банк", перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3 до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.

В листопаді 2012 року ПАТ "Креді Агріколь Банк" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на те, що 08.01.2009 року між ОСОБА_2 та ПAT "Індустріально-експортний Банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк", укладено кредитний договір №0001-а на суму 83 000,00 грн. на придбання автомобіля. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 умов договору, утворилася заборгованість в розмірі 80 569,82 грн., яку позивач просив суд стягнути солідарно із боржника та його поручителя за договором поруки від 08.01.2009 року №0002-а - ОСОБА_3 Враховуючи те, що за договором застави від 08.01.2009 року ОСОБА_2 передав в заставу AT "Індустріально-експортний Банк" легковий автомобіль марки SSANG YONG, моделі ACTYON, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_3, позивач просив суд звернути стягнення на предмет застави шляхом реалізації даного автомобіля на аукціоні у порядку виконавчого провадження.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором - несвоєчасна оплата суми кредиту та відсотків, у ОСОБА_2 виникла заборгованість перед банком, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 та його поручителя ОСОБА_3 солідарно, з врахуванням штрафних санкцій.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.01.2009 року між AT "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк", та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 0001-а, у відповідності до умов якого банк зобов'язався надати ОСОБА_2 кредит в сумі 83 000,00 грн. на придбання автомобіля, а відповідач ОСОБА_2 зобов'язався повернути кредит до 07.01.2016 року щомісячними платежами згідно з графіком погашені заборгованості та сплатою щомісячної винагороди у розмірі 24 % річних.

Згідно п.п. 3.2.5, 3.2.6 кредитного договору, у разі несплати позичальником заборгованості за кредитом (частиною кредиту) згідно з п. 1.1 цього договору або процентів за користування кредитом згідно з п.2.4 цього договору протягом 30 днів, банк направляє позичальнику письмове повідомлення про наявність простроченої заборгованості, в якому вказується розмір заборгованості з врахуванням належних до сплати процентів та штрафних санкцій. Невиконання зобов'язання по повному погашенню простроченої заборгованості в строк до 30 днів з дати направлення повідомлення, дає право банку вимагати дострокового погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів за користування кредитом, штрафів та пені.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 08.01.2009 року між сторонами укладено договір застави, за яким ОСОБА_2 передав в заставу AT "Індустріально-експортний Банк" легковий автомобіль марки SSANG YONG, моделі ACTYON, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_3.

08.01.2009 року між AT "Індустріально-експортний банк" та ОСОБА_3 був кладений договір поруки № 0002-а, за умовами якого ОСОБА_3 зобов'язалася відповідати по зобов'язаннях боржника ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору 0001-а від 08.01.2009 року в повному обсязі.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника проценти від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 ЦК України визначений обов'язок позичальника повернути позику. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до положень ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору утворилася заборгованість, яка згідно представленого позивачем розрахунку заборгованості станом на 30.10.2012 року становить 80 569,82 грн., з яких: 55 099,16 грн. - поточна заборгованість по кредиту, 13 521,67 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 1189,43 грн. - нараховані проценти, 10 062,12 грн. - прострочені проценти, 697,44 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків.

Посилання апелянта на те, що позивачем всупереч вимогам чинного законодавства не було пред'явлено жодних вимог щодо сплати заборгованості за кредитним договором в повному обсязі, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки ПАТ "Креді Агріколь Банк" 13.03.2012 року направляв відповідачам листи з вимогами про повернення боргу, які були особисто отримані ОСОБА_3 20.03.2012 року (а.с.161-162).

Безпідставними є також посилання апелянтів на те, що суд першої інстанції в порушення вимог чинного законодавства ухвалив рішення без належного аналізу та експертного дослідження розрахунку заборгованості проведеного банком, оскільки під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачі не ставили питання про проведення експертного дослідження розрахунку заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позову шляхом стягнення солідарно з боржника ОСОБА_4 та його поручителя - ОСОБА_3 всієї суми заборгованості за договором кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, вірно застосував норми матеріального права, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, тому рішення є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 307, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Х. Бахметова