Рішення № 31599814, 26.04.2013, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/411/2013

130/1025/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2013 р. Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Камінського В.П.,

при секретарі - Гудзь К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач зазначив те, що 12.03.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 427-0021006/ФК-08, згідно з умовами якого Банк надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 7 600 гривень з розрахунку 19,50% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 12.03.2008 року по 11.03.2010 року на споживчі потреби.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, а відповідач всупереч умов Кредитного договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання.

30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта Банк» та національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк», відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях та має право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором № 427-0021006/ФК-08 від 12 березня 2008 року.

Станом на 22.02.2013 року відповідачем допущена заборгованість в сумі 5 206,64 грн., яка складається з наступного: тіло кредиту - 3 006,03 грн., відсотки - 2 200,61 грн..

В зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в сумі 5 206,64 грн., а також стягнути з відповідача судовий збір в сумі 229,40 грн..

В судове засідання представник позивача Кушнаренко М.М. не з'явилася, але в позовній заяві зазначено, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу без її участі.

В судове засідання відповідач не з'явилася, але є письмова заява проте, що позов вона визнає у повному обсязі, просить розглянути справу без її участі.

Відповідно до змісту ст.174 ЦПК України - у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, так як згідно положень ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 1048 ЦК України - позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України - якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 ЦК України, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України - особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач уклали кредитний договір № 427-0021006/ФК-08 від 12 березня 2008 року, що підтверджується ксерокопією останнього (а.с.5-10), за умовами якого позивачем надано відповідачу кредит в розмірі 7 600 грн.; станом на 22.02.2013 року відповідачка допустила заборгованість по кредиту в розмірі 5 206,64 грн. (а.с.18).

Судові витрати, з урахуванням задоволення позовних вимог, слід також стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 5, 8, 10, 60, 174, 209, 210, 212- 214 ЦПК України, ст. 610-612, 614, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133 м. Київ вул. Щорса 36-Б, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) заборгованість за кредитним договором в сумі 5 206 (п'ять тисяч двісті шість) гривень 64 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133 м. Київ вул. Щорса 36-Б, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області шляхом подання через Жмеринський міськрайонний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.П. Камінський