ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.05.13 Справа № 914/304/13-г
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», м.Київ
До відповідача-1: ТзОВ «Енергія -Новий Розділ», м.Новий Розділ
До відповідача-2 : ТзОВ «Енергія», с.Зубра
Про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 17784,79 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача: Марушко Н.В. - представник за дорученням
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: Нагірняк І.В., Луців О.М. представники за дорученням
Суддя Березяк Н.Є
Секретар судового засідання Торська І.В.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» до ТзОВ «Енергія -Новий Розділ» про стягнення в порядку регресу 17784,79 грн. та судові витрати .
Ухвалою суду від 11.03.2013 року до участі у справі в якості відповідача-2 було залучено ТзОВ «Енергія».
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.
17.05.2013 року позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог в якій він просить стягнути з ТзОВ «Енергія» в порядку регресу 17784,79 грн. та судові витрати.
Позивач позовні вимоги підтримує, просить задоволити позов з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судових засіданнях.
Відповідач-1 проти позову заперечує з підстав і мотивів, викладених у відзиві на позов. Крім того, відповідачем-1 було подано заяву про застосування строку позовної давності до даних правовідносин.
Представник відповідача-2 проти позову заперечив з тих підстав, що позивачем не надано доказів неповідомлення страховика про ДТП у строки , встановлені Законом, докази перерахування Васильосі О.Г. грошових коштів не можуть вважатися виплатою страхового відшкодування, оскільки здійснені з порушенням встановленого Законом порядку та строку здійснення такої виплати, а відтак просить в задоволенні позову відмовити.
28.05.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали документів та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:
13.12.2007 року на 586 км автомобільної дороги Київ-Чоп з вини водія забезпеченого транспортного засобу ГАЗ 3110 (д.н.з. 22879 ТА) Артимка Андрія Ігоровича внаслідок порушення п.п.12.1 Правил дорожнього руху трапилась дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП) внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Порш Кайон (д.н.з. ВС 2085 ВА), яким керувала Васильоха О.Г.
На підставі складеного позивачем страхового акту №1581 , полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/1337323 від 26.07.2007 року та Постанови Личаківського районного суду м.Львова від 21.01.2008 року та постанови Личаківського районного суду м.Львова від 08.04.2011 року, якою встановлено вину Артимка А.І.. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 17784,79 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 0006441 від 20.07.2011 р. та 6670 від 27.07.2011 року.
На момент ДТП майнові інтереси ТзОВ «Енергія» , пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки ГАЗ 3110 (д.н.з. 22879 ТА) були застраховані у ЗАТ «Паливно-енергетична страхова компанія» ( правонаступником всіх прав і обов'язків якої є ПрАТ «Страхова компанія «Нова») за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/1337323.
Як вбачається із матеріалів справи, Артимко Андрій Ігорович на момент здійснення ДТП працював водієм ЗАТ «Енергія-Новий Розділ», що підтверджується Наказами підприємства та подорожнім листом ( а.с.29-31).
В зв'язку із неповідомленням ні Страхувальником, ні водієм забезпеченого транспортного засобу про ДТП Страховика у встановлений Законом термін, ПрАТ «Страхова компанія «Нова» звернулася з регресними вимогами до ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» про відшкодування виплаченого страхового відшкодування у розмірі 17784,79 грн. (а.с.37-40), які залишені відповідачем-1 без задоволення, що стало підставою звернення про стягнення зазначеної суми в судовому порядку.
В ході розгляду справи, господарським судом було встановлено, що забезпечений транспортний засіб ГАЗ 3110 належить ТзОВ «Енергія», яке і було Страхувальником по полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/1337323, а відтак повинно відповідати за завдану шкоду.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
У відповідності до ст.355 ГК України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з ст.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальника.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодування особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з ст.27 Закону України "Про страхування " та ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Потерпіла Васильоха О.Г. використала своє право на звернення до позивача з вимогою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з укладенням останнім з ТзОВ «Енергія» Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/1337323 від 26.07.2007р.
Тобто, в розумінні положень ст.27 Закону України "Про страхування " та ст.993 Цивільного кодексу України позивач в порядку регресу набув право на виплату страхового відшкодування до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія, який керував автомобілем ГАЗ-3110, державний номерний знак 22879 ТА, підтверджується постановами Личаківського районного суду м.Львова від 21.01.2008 року та від 08.04.2011 року у справі №3-646/08.
Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну автомобілем ГАЗ-3110 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, була застрахована у відповідача 2 на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/1337323).
Відповідно до п.33.1.2 ст.33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " передбачено , що «водій транспортного засобу, причетний до ДТП… невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП зобов'язаний письмово надати Страховику , повідомлення про ДТП…».
Проте, як зазначає позивач, ні водій забезпеченого транспортного засобу, ні Страхувальник (ТзОВ «Енергія») взагалі не повідомили Страховика (позивача) про настання страхового випадку. Про настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу позивачу (Страховику) стало відомо лише в червні 2008 року , після звернення потерпілої від ДТП особи.
Пунктом 37.4 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " передбачено право страховика в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствами, установами та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, в зв'язку із допущеними помилками в документах при оформленні ДТП ( невірно зазначено призвіще водія забезпеченого транспортного засобу, з вини якого сталася ДТП), постановою Личаківського районного суду від 08.04.2011 року виправлено допущену помилку в призвіщі водія транспортного засобу ГАЗ д.н.з. 22879 ТА, притягнутого до адміністративної відповідальності . Після приведення у відповідність всіх документів, на підставі страхового Акту №1581 від 01.07.2011 року за справою №Д-00002552 від 05.06.2008 року позивачем здійснено виплату страхового відшкодування потерпілій в ДТП особі, що підтверджується платіжними дорученнями № 0006441 від 20.07.2011 р. та 6670 від 27.07.2011 року.
Згідно п.п. г п.38.1.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " , Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов … до Страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду… якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 ст.33 цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що на момент ДТП Артимко А.І. працював водієм ЗАТ «Енергія -Новий Розділ», проте власником забезпеченого транспортного засобу та Страхувальником по Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/1337323 від 26.07.2007р. було ТзОВ «Енергія», яке є відповідальною особою за завдані збитки в порядку регресу відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ".
Як вже зазначалося раніше, ні водій, ні Страхувальник не повідомив Страховика про настання страхового випадку по Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/1337323 від 26.07.2007р.
В обґрунтування своїх заперечень відповідачі також не подали жодних письмових доказів здійснення такого повідомлення.
Є необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи доводи відповідача-2 стосовно підстав для відмови у позові через відсутність оригіналу Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/1337323 від 26.07.2007р. Як вбачається із долучених позивачем до матеріалів справи документів, копія Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/1337323 від 26.07.2007р. завірену належним чином на предмет її відповідності оригіналу. Дійсність зазначеного Полісу підтверджується Витягом з централізованої бази даних МТСБУ ( належним чином завірена копія долучена до матеріалів справи). Неможливість позивача пред'явити оригінал Полісу підтверджується Актом ПрАТ «СК «Нова» від 17.08.2012 року про знищення документів, термін зберігання яких закінчився.
Таким чином, відсутність оригіналу Полісу не є підставою для відмови в задоволенні позову.
Що стосується доводів відповідача-2 щодо правомірності та строків здійснення виплати страхового відшкодування , то слід зазначити наступне:
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Згідно із звітом №346/3 визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу вартість відновлювального ремонту автомобіля Порше Кайон д.н.з.ВС 2085 ВА становить 21953,75 грн. ( без ПДВ 18294,79 грн.)
Відповідно до ч.16 ст.9 Закону України "Про страхування " страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Згідно з п. 3 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, прямі збитки - це поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості об'єкта оцінки, без урахування не отриманих майбутніх вигод.
Згідно з Положенням про порядок та умови проведення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. № 1175, страхувальником відшкодовується третій особі завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу саме пряма шкода, в якій враховується вартість пошкоджених деталей транспортного засобу на момент ДТП, а саме з урахуванням фізичного зношення транспортного засобу, а не вартість нових деталей. Матеріальна шкода визначена зважаючи на зазначений вище Звіт №346/3 від 11.06.2008 року і становить 18294,79 грн. без ПДВ.
Згідно з ч.18 ст.9 Закону України "Про страхування " франшизою є частина збитків, що не відшкодується страховиком згідно з договором страхування. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (п.12.1 ст.12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів "). Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/1337323 від 26.07.2007р. , в межах якого відповідач 2 є відповідальною особою за завдані збитки, розмір франшизи становить 510,00 грн., тобто відповідач несе цивільно-правову відповідальність за застрахованим автомобілем в розмірі вартості відновлювального ремонту, за винятком 510,00 грн. Таким чином, розмір цивільно-правової відповідальності відповідача 2 становить 17784,79 грн.
У статті 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " наведено вичерпний перелік випадків, коли страховик чи МТСБУ не відшкодовують шкоди. Проте, відповідачами не надано доказів наявності таких випадків.
Відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Згідно зі ст. 4-2 та 4-3 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено факти відшкодування позивачем страхувальнику розміру відновлювального ремонту та виникнення в нього права вимоги, яке страхувальник, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Крім того, підтверджено факт про те, що відповідач 2 є відповідальною особою за завдані збитки в межах, передбачених договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ст.1172 ЦК України.
З огляду на викладене, з врахуванням практики застосування законодавства вищою судовою інстанцією, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати слід віднести на відповідача -2.
Керуючись 3, 4, 41, 42, 43, 44; 45, 46, 12, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49,82, 84, 85,111-12 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Уточнені позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія» (81135, Львівська область, Пустомитівський район, с.Зубра, вул.. Б.Хмельницького,27, ідентифікаційний код 31961562) на користь Пиватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (04128, м.Київ вул.Туполєва,7-В, код ЄДРПОУ 31241449) - 17784,79 грн. відшкодування в порядку регресу, 1609,50 грн. судового збору.
3.Відмовити в позові щодо ТзОВ «Енергія- Новий Розділ».
4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.05.2013 року.
Суддя Березяк Н.Є.
Судове рішення № 31598825, Господарський суд Львівської області було прийнято 28.05.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/304/13-г. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: