Постанова № 31598824, 29.05.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2013 р.Справа № 5017/3826/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Жекова В.І., Сидоренка М.В.

при секретарі судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін:

від Саратської міжрайонної ДПІ Одеської області - не з'явився

від ОСОБА_1 - ОСОБА_2, довіреність №б/н від 17.01.2013 р.

від ТОВ "Транском 2012" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області

на постанову господарського суду Одеської області від 08.02.2013 р.

у справі №5017/3826/2012

за заявою ОСОБА_1

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Транском 2012"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про визнання банкрутом відсутнього боржника товариства з обмеженою відповідальністю „Транском 2012" (далі - ТОВ „Транском 2012") оскільки останній неспроможний виконати зобов'язання по сплаті заборгованості у сумі 474000 грн. та фактично припинив господарсько-фінансову діяльність.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.12.2012 р. порушено провадження у справі №5017/3826/2012 про визнання банкрутом ТОВ „Транском 2012" у порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Одеської області від 08.02.2013 р. у справі №5017/3826/2012 (суддя Грабован Л.І.) було визнано ОСОБА_1 кредитором ТОВ „Транском 2012" з грошовими вимогами в сумі 474000 грн., визнано банкрутом ТОВ „Транском 2012", відкрито відносно ТОВ „Транском 2012" ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ „Транском 2012" призначено ініціюючого кредитора ОСОБА_1.

Приймаючи постанову, суд першої інстанції виходив із доведеності обставин відсутності боржника за його місцезнаходженням та наявності заборгованості у сумі 474000 грн.

Не погоджуючись з цією постановою, Саратська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову господарського суду Одеської області від 08 лютого 2013 року у справі №5017/3826/2012 та поновити провадження у справі. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 33,34 ГПК України та ст. 1,7,14,40,52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". На думку скаржника, судом першої інстанції було зроблено хибний висновок про те, що про відсутність господарської діяльності боржника ґрунтуючись лише на наявності витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з якого вбачається, що внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи ТОВ „Транском 2012" за вказаною адресою, оскільки ТОВ „Транском 2012" постійно подавало декларації до Макіївської об'єднаної ДПІ, остання декларація з ПДВ була подана у грудні 2012 року в електронному вигляді. Не було з'ясовано рух матеріальних цінностей боржника (банківські рахунки, каса підприємства, інші активи), таким чином, скаржник вважає, що судом першої інстанції не було доведено факту відсутності підприємницької діяльності боржника.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що в провадженні Головного слідчого управління МВС України знаходиться кримінальне провадження №12012000000000485 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємство). В ході досудового слідства було встановлено, що приблизно у січні 2011 р. посадові особи ТОВ „НК Артеміда ЛТД" та ТОВ „НК порто ЛТД" з метою ухилення від сплати податків та завищення податкового кредиту діючи навмисно, повторно, з метою прикриття незаконної діяльності по переказу безготівкових коштів в готівку, для суб'єктів підприємницької діяльності та здобуття від такої діяльності доходу, придбали та створили на підставних осіб на території Донецької області суб'єкти підприємницької діяльності, а саме ТОВ „Транском 2012" та ТОВ „НВП „Крафт Ойл", таким чином, скаржник вважає, що на цей час є під сумнівом зобов'язання ТОВ „Транском 2012" адже вони могли бути наслідком нікчемного правочину.

Також на думку скаржника, незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.

15.04.2013 р. та 23.04.2013 р. до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду надійшли заперечення та додаткові заперечення на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 в якій зазначено, що ініціюючий кредитор вважає, що ані апелянт, ані інші державні органи не є кредитором по справі та їх права та обов'язки постанова від 08.02.2013 р. не порушує та не зачіпає, підстави апеляційної скарги основані на припущеннях та не підтверджуються матеріалами справи, а вимоги апеляційної скарги є безпідставними.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 р. було відкладено розгляд справи у зв'язку із не з'явленням учасників провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 р. за клопотанням представника Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області продовжено строку розгляду апеляційної скарги та відкладено розгляд справи.

Разом з тим, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 р. було зобов'язано Татарбунарську районну державну адміністрацію Одеської області в строк до 08.05.2013 р. надати до суду реєстраційну справу товариства з обмеженою відповідальністю "Транском 2012".

24.05.2013 р. реєстраційна справу товариства з обмеженою відповідальністю "Транском 2012" надійшла до Одеського апеляційного господарського суду.

У судове засідання представник скаржника не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими не погоджується з апеляційною скаргою Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області вважає, що її слід залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 08.02.2013 р. без змін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника ОСОБА_1 та перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1, 5 статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в разі, якщо громадянин - підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника. Тобто, ініціюючим кредитором має бути належним чином підтверджений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр).

Положеннями ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, ч. 3 ст. 18 цього Закону встановлено, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

У зв'язку з чим, при встановленні факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України, в постановах від 06.06.2006 р. у справі №Б48/12-05 та від 22.05.2007 р. у справі №21/19-06-518.

На підтвердження факту відсутності боржника та його керівних органів за юридичною адресою ОСОБА_1 надав до суду першої інстанції витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з якого вбачається, що внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю „Транском 2012" за вказаною адресою.

Однак, вказаний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не є належним доказом відсутності боржника за місцезнаходженням з огляду на таке.

Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Зокрема, ч. 11, ч. 12 названої статті встановлено, що юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (ч. 14 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців").

Законодавством не передбачено інших підстав, за яких державний реєстратор може вносити до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців №228622 від 11.12.2012 р. вбачається, державна реєстрація боржника відбулася 28.02.2012 р. При цьому, місцезнаходженням боржника вказано наступну адресу: 68142, Одеська обл., Татарбунарський район, село Приморське, вул. Радісна, буд. 71.

Тобто останній строк для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу наступає 28.03.2013 р.

У той час, як державним реєстратором 04.12.2012 р. було сформовано опис документів, що надаються юридичною особою для проведення реєстраційної дії „Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою" на підставі листа від 02.10.2012 р., який було повернуто за закінченням терміну зберігання.

Окрім того, з реєстраційної справи вбачається, що 03.07.2012 р. та 31.10.2012 р. боржником було надано державному реєстратору опис документів для проведення реєстраційної дії „Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах".

Таким чином, за заявою засновників боржника до Єдиного державного реєстру вносились зміни, що в свою чергу спростовує факт припинення господарської діяльності боржника.

Окрім того, відповідно ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" однією з умов порушення провадження у справі про банкрутство є неподання протягом року звітності до органів державної податкової служби податкової звітності.

Проте, судом першої інстанції не було взято до уваги того, що боржник постійно подавав декларації до Макіївської об'єднаної ДПІ, а остання декларація з ПДВ була подана у грудні 2012 р. в електронному вигляді.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Одеської області при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом належним чином не перевірив належність та допустимість доказів, які б підтверджували документально факт відсутності боржника за місцезнаходженням та припинення підприємницької діяльності.

Тобто, жодна з ознак, які є підставою в силу ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», отримання статусу суб'єкту як відсутнього боржника не підтверджено матеріалами справи та фактичними обставинами.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що справа про банкрутство ТОВ "Транском 2012" як відсутнього боржника, порушена безпідставно і у господарського суду першої інстанції не було правових підстав для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, в порядку ст. 52 Закону про банкрутство.

Відповідно до п.36 Постанови Пленуму "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. № 15 Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "Транском 2012" підлягає припиненню, а оскаржувана постанова скасуванню.

Апеляційна скарга Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області підлягає задоволенню частково, оскільки скаржник просив поновити провадження у справі, проте, така процесуальна дія не передбачена ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області задовольнити частково.

Постанову господарського суду Одеської області від 08.02.2013 р. у справі №5017/3826/2012 скасувати.

Провадження у справі №5017/3826/2012 про визнання банкрутом ТОВ „Транском 2012" за заявою ОСОБА_1 припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 03.06.2013 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Жеков В.І.

Суддя Сидоренко М.В.