Постанова № 31598773, 03.06.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.06.2013 р. справа №5009/4880/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.,суддівКолядко Т.М., Принцевської Н.М.за участю представників сторін: від від позивача:не з'явився, від відповідача:не з'явився,розглянувши апеляційну скаргу комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради м.Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької областівід26.02.2013 рокуу справі№5009/4880/12 (суддя Азізбекян Т.А.)за позовомкомунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня "Запорізької обласної ради м.Запоріжжя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Запоріжжя про стягнення 6 082,36 грн.Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.02.2013 року у справі №5009/4880/12 у задоволенні позову комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня "Запорізької обласної ради м.Запоріжжя про стягнення штрафу у розмірі 6 082,36 грн. - відмовлено.

Позивач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання та наявність правових підстав для стягнення штрафу, передбаченого умовами спірного договору.

У зв'язку з необхідністю витребування від позивача додаткових документів розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався (ухвали від 17.04.2013 року, 22.05.2013 року).

Крім того, строк розгляду апеляційної скарги, за клопотанням представника позивача, продовжено на 15 днів відповідно до ст.69 ГПК України (ухвала від 22.05.2013 року).

Відповідач не скористався наданим йому правом щодо участі в судовому засіданні, незважаючи на його належне повідомлення, та відзиву на апеляційну скаргу суду не надав.

На виконання вимог апеляційного суду позивачем надано довідку про стан заборгованості відповідача перед позивачем, яка підлягає долученню до матеріалів справи, а також заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних ухвалою від 17.04.2013 року документів (акти оцінки нерухомого майна та приймання-передачі від 01.03.2009 року, Додаток №1 до договору оренди нерухомого майна №13-О/09 від 01.03.2009 року, рахунок №2/ш від 08.06.2010 року, акт звірки взаєморозрахунків на 20.05.2013 року, розпорядження голови облради №42-св від 27.03.2009 року). Вказане клопотання судовою колегією відхиляється, оскільки надані представником позивача копії документів не відповідають вимогам ст.36 ГПК України, а акт звірки взаємних розрахунків апеляційний суд у позивача не витребовував, до того ж останній не містить підпису відповідача, а тому не має значення для справи. В зв"язку з цим вказані докмументи підлягають поверненню заявникові за відповідним супровідним листом.

Сторони не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні, хоча про час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Тому судова колегія дійшла висновку, що відсутність вищевказаних учасників судового процесу не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75, 99, 102 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції встановив, що 01.03.2009р. між КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня" (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 13-О/09 спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходиться на балансі КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня", відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке знаходиться на балансі КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня" вартість якого визначена відповідно до Акта оцінки вартості нерухомого майна і становить 101 976,00грн. за станом на 01.03.2009р.

Приміщення загальною площею 52 кв.м розташоване на другому поверсі головного корпусу лікарні (вестибюль) (п. 1.2.). Призначення приміщення: розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи (п. 1.3.).

Згідно п. 3.1. договору, Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішеннями сесії Запорізької обласної ради № 34 від 06.06.2008р. та № 30 від 06.11.2008р.

Місячна орендна плата без ПДВ за перший місяць оренди (лютий) складає 1500,00грн. згідно результатів конкурсу.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2.). Орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця (р/р № НОМЕР_2 в УДК Запорізької області) щомісячно до 20 числа, наступного за тим, що підлягає оплаті (п. 3.3.).

Пунктом 5.2. договору передбачено, що Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.5.16. договору, у разі, якщо Орендарем не сплачується орендна плата за орендоване майно в повному обсязі протягом 3-х місяців підряд, Орендар сплачує штраф в розмірі 200 відсотків місячної орендної плати (за останній місяць оренди).

Цей договір діє з 01 березня 2009 р. по 27 лютого 2012року включно (п. 10.1.).

З огляду на ст.174 ГК України, ст.ст.11, 629 ЦК України, укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у їх сторін прав та обов'язків, визначених ними, та є обов'язковим для виконання.

Невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо сплати у повному обсязі орендної плати за користування об'єктами оренди стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення штрафу, нарахованого на підставі п.5.16 договору оренди, розмір якого, згідно розрахунку (а.с.35), становить 6082,36 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів несплати відповідачем орендної плати протягом липня-грудня 2009 року, не представлено документального підтвердження значного перевищення трьохмісячного терміну оплати за орендоване майно та того, що за останній місяць оренди плата становила саме такий розмір, який вказано в розрахунку до позову.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає вищевказаний висновок місцевого господарського суду передчасним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, з врахуванням наступного.

В силу ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, згідно ч.6 ст.283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до частини 1 ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині нарахування штрафу, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № 13-О/09 від 01.03.2009 року в частині здійснення орендних платежів за період з липня по грудень 2009 року та умови даного договору, які передбачають відповідальність орендаря у вигляді штрафу у розмірі 200% місячної орендної плати (за останній місяць оренди).

В силу вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що за вимогами ст. 33 ГПК України відповідач мав спростувати доводи позивача щодо наявності заборгованості у спірний період та довести факт здійснення орендних платежів за договором оренди нерухомого майна №13-О/09 від 01.03.2009 року на підставі відповідних платіжних документів. Однак, відповідач не спростував жодним належним допустимим доказом наявність допущення ним порушень умов вказаного договору.

Пунктом 5.16 договору передбачена відповідальність відповідача, зокрема, у разі, якщо орендарем не сплачується орендна плата за орендоване майно в повному обсязі протягом 3-х місяців підряд, Орендар сплачує штраф в розмірі 200 відсотків місячної орендної плати (за останній місяць оренди).

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог законності та справедливості.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.6 ЦК України сторони мають право врегулювати в договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Враховуючи встановлений судом апеляційної інстанції факт порушення відповідачем свого зобов'язання за договором оренди, що відповідачем не спростовано, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача штрафу в розмірі 6082,36 грн. та задоволення позову комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради м.Запоріжжя.

На підставі вищевикладеного, Донецький апеляційний господарський суд скасовує рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2013 року у справі №5009/4880/12 як таке, що винесено з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні істотних обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради м.Запоріжжя - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2013 року у справі №5009/4880/12 - скасувати.

Позов комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради м.Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради (69600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 02006716) штраф у розмірі 6 082,36 грн., судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1609,50 грн. та за подання апеляційної скарги в сумі 860,25 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 5 прим.:

1. позивачу;2. відповідачу;3. у справу; 4 ДАГС; 5.ГСЗО.