Постанова № 31598149, 03.06.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2013 р. № 2а-13275/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд в особі судді Самойлової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Іпотекс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ТОВ "Іпотекс" звернулося до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 22.11.2012 року №0009402305, №0009412305, прийняті щодо нього

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, згідно до вимог ст. 35 КАСУ, в судове засідання повторно не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, також представником відповідача були надані письмові заперечення на адміністративний позов, в яких він посилається на законність та обгрунтованість оскаржуваних рішень.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаних осіб на підставі наявних в ній доказів у письмовому провадженні, згідно до приписів ч. 6 ст. 128 КАСУ.

Оглянувши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Іпотекс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2012 р., повноти декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню за період з 01.10.2009 р. по 23.10.2012 р., за результатами якої 08.11.2012 р. було складено акт перевірки № 5039/2305/34954102, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп.11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 14.1.27, 14.1.257 п. 14.1.ст. 14, п. 135.1 ст.135, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.1 ст. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 736472 грн.;

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пп. 189.1, пп. 189.9 ст. 189, п. 198.2, п. 198.3 п., 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 427457 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.11.2012 року №0009402305 на загальну суму податкового зобов'язання 817207,75 грн. та №0009412305 на загальну суму податкового зобов'язання 604703,50 грн.

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд погоджується, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та його контрагентом ТОВ "ДОМОСТРОЙ" 01.06.2010 року був укладений договір підряду № 06-10.

Згідно пп. 1.1 даного договору ТОВ "ДОМОСТРОЙ" зобов'язується виконати роботи по утепленню і опорядженню фасаду будівлі, а ТОВ "Іпотекс" прийняти та оплатити вказану роботу.

Також, 01.07.2010 року між зазначеними сторонами був укладений договір підряду № 08-10. Згідно пп. 1.1 цього договору ТОВ "ДОМОСТРОЙ" зобов'язується виконати роботи по утепленню і опорядженню фасаду будівлі, а ТОВ "Іпотекс" прийняти та оплатити вказану роботу.

Як свідчать докази у справі, на виконання умов вказаних договорів в червні-липні 2010 року ТОВ "ДОМОСТРОЙ" здійснило будівельні роботи на замовлення ТОВ "Іпотекс", що підтверджується актом б/н за червень, всього на суму 61985,20 грн., сума без ПДВ - 51654,33 грн., ПДВ - 10330,87 грн., актом № 1 за липень всього на суму 80758,74 грн., сума без ПДВ - 67298.95 грн., ПДВ-13459,79 грн.

Також, ТОВ "ДОМОСТРОЙ" на адресу позивача були виписані податкові накладні до договору підряду № 06-10 № 140602 від 14.06.2010 р. всього на суму 61985,20 грн., сума без ПДВ - 51654,33 грн., ПДВ - 10330,87 грн., до підряду № 08-10 № 300745 від 30.07.2010 р., всього на суму 80758,74 грн. сума без ПДВ - 67298,95 грн., ПДВ - 13459,79 грн.

При вирішені зазначеного спору суд враховує наступні нормативні положення.

Так, у п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Про фактичне виконання робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

Суд звертає увагу, що відповідно до договору підряду № 06-10 від 01 червня 2012 року, укладеного сторонами, про утеплення і опорядження фасаду житлового будинку за адресою м. Балаклея, вул. Алієва 70-а та відповідно до акту б/н приймання виконаних будівельних робіт за червень 2010 року (типова форма №КВ-2в) замовник (позивач) прийняв 14.06.2010 року, а здав його субпідрядник - ТОВ "Домострой" - не відомо коли, оскільки в акті відсутня дата та рік його складання, не відомий шлях отримання генпідрядником будівельних матеріалів - пенополістерольними плитами, декоративного розчину "Церезит", а сама процедура закріплення пенополістерольних плит передбачає використання крепіжних матеріалів, якими ці плити кріпляться до стін, та використання спеціальної сітки, яка клеїться на пенополістерольні плити перед оздобленням декоративним розчином, посилання на використання цих матеріалів відсутнє у вищевказаному акті.

Щодо договору підряду № 08-10 від 01 липня 2012 року про утеплення і опорядження фасаду житлового будинку за адресою м. Балаклея, вул. Алієва 70-а та відповідно до акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2010 року (типова форма №КВ-2в), субпідрядник - ТОВ "Домострой" взагалі підписав вищевказаний акт як замовник, а також відсутні дата та рік складання цього акту, як це передбачено типовою формою №КВ-2в.

Податкова накладна №140602 від 14.06.2012 року від ТОВ "Домострой" заповнена в порушення Наказу ДПА України №165 від 30 травня 1997 року (зі змінами у редакції наказу ДПА України від 08.10.98 р. № 469), а саме: відсутнє прізвище особи, яка склала податкову накладну, що унеможливлює ідентифікувати її особу, та встановити чи мала вона її право підписувати.

Таким чином, зазначені первині документи не відповідають вимогам ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки не містять достовірних відомостей про господарську операцію та не можуть свідчити про факт її здійснення, а тому суд не може вважати їх належними доказами у розумінні положень ст. 70 ч. 1 КАСУ.

Також, суд звертає увагу на відсутність в матеріалах доказів розрахунків між сторонами по вказаним правочинам, що дає підстави суду піддавати сумніву реальність вчинення останніх.

Водночас, суд зазначає про наявність обставини, яка зафіксована в акті перевірки від 08.11.2012 р. № 5039/2305/34954102, а саме: згідно до висновку, складеного ДПІ у Київському районі м. Харкова від 19.05.12 року № 289/22-4/32031160 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Домострой" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за липень-грудень 2010 року", у ТОВ "Домострой" відсутній факт реального вчинення господарських операцій за даний період часу, що дає суду підстави погоджуватися з висновками податкового органу про порушення з боку позивача вимог податкового законодавства.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При вищезазначених обставинах, суд приходить висновку, що відповідна сторона дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення як суб'єкта владних повноважень є правомірними, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для захисту прав та інтересів позивача в розумінні положень ст. 2 КАСУ, а тому в задоволені адміністративного позову відмовляє.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

постановив:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Іпотекс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Суддя Самойлова В.В.