Рішення № 31598123, 28.05.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р.Справа № 922/1680/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Семенівська мануфактура", м.Семенівка, Чернігівська область до Приватного підприємства "Виробник інтер плюс" м.Харків про стягнення 456022,05 гривень за участю :

Пердставник позивача - Бихно О.М. дов. б/н від 10.01.2013р.

Представник відповідача - Цимбал Г.О. дов. б/н від 29.10.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Семенівська мануфактура" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Виробник інтер плюс" про стягнення основної заборгованості у розмірі 456022,05 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за договором поставки №20/09 від 20.09.2010р.

Ухвалою суду від 22.04.13р. за позовною заявою було порушено провадження по справі № 922/1680/13 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28 травня 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Предстанвик відповідача в судовому засіданні та у відзиві, наданому через канцелярію суду (вх.№19159 від 28.05.13р.) позов ПП "Семенівська мануфактура" визнав та просив його задовольнити.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

Між Приватним підприємством "Семенівська мануфактура" - Постачальник (позивач у справі) та Приватним підприємством "Виробник інтер плюс" - Покупець (відповідач у справі) 20 вересня 2010 року було укладено договір поставки №20/09, у відповідності до якого Позивач зобов'язався в порядку та у строки, встановлені даним Договором, передати у власність відповідачу товар (взуття в асортименті), в кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а відповідач зобов"язався прийняти товар та сплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору, кількість та асортимент кожної партії товару, що поставляється вказуються в накладній, складеній на підставі замовлення відповідача, яка є невід"ємною частиною даного Договору. Накладні оформлюються на кожну партію товару та мають силу специфікацій до даного Договору.

Загальна кількість товару, що поставляється з даним Договором, визначається, як наростаюча кількість по всім поставкам, здійсненим відповідно оформленим накладним (п. 1.3 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору, ціна на товар, що поставляється , є договірною та вказується в накладних на кожну партію товару.

На виконання умов даного договору позивач здійснив поставку товару відповідачу, що підтверджується видатковими накладними №5 від 28.11.2011р. на 117742,68 грн., №4 01.11.2012р. на 9863,38 грн. та №29 від 28.02.2013р. на 328416,00 грн. (арк.с.15-17), скріпленими підписами та печатками відповідача, всього на суму 456022,05 грн..

За умовами п.3.3 укладеного Договору, зі змінами, внесеними додатковою угодою №1/1 від 20.09.2010 року до Договору поставки №20/09,відповідач здійснює оплату на умовах: на протязі 45 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивачаДатою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, наданими представниками сторін документами, та не заперечується відповідачем, за переданий по вказаним накладними товар він не розрахувався, таким чином, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед Приватним підприємством "Семенівська мануфактура"становить 456022,05 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зообов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що вказана сума боргу визнається відповідачем, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 456022,05 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, на підставі вищевикладеного суд вважає за необхідне сплату судового збору покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 626, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 44, 49, 65, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Виробник інтер плюс" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська 126/1, код ЄДРПОУ 36817605) на користь Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" (15400, Чернігівська обл., Семенівський р-н, м. Семенівка, вул. Червона Площа, б.20, код ЄДРПОУ 35821783) - суму боргу у розмірі 456022,05 грн. та суму судового збору у розмірі 9120,45 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.06.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.