Рішення № 31598039, 28.05.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.13 Справа № 914/1323/13

За позовом: Державного підприємства "Свеське лісове господарство", смт.Свеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансЕкоЗахід", м.Львів

про стягнення 23400грн. 00коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Бакаленко О.І., Штука Н.Д.

Представникам відповідача роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Державним підприємством "Свеське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансЕкоЗахід" про стягнення 23400грн. 00коп.

Ухвалою суду від 05.04.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.04.2013р. Ухвалою суду від 23.04.2013р. у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено на 21.05.2013р. Ухвалою суду від 21.05.2013р. за клопотанням відповідача, у зв'язку з можливістю мирного врегулювання даного спору, розгляд справи відкладено на 28.05.2013р.

В судове засідання 28.05.2013р. позивач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив.

Представники відповідача в судовому засіданні визнали позовні вимоги та заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з продовженням переговорів між сторонами щодо врегулювання спору мирним шляхом.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку відмовити в його задоволенні, оскільки сплив передбачений ст. 69 ГПК України строк вирішення спору, а клопотання про його продовження суду не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, суд встановив наступне:

23.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТрансЕкоЗахід" (постачальник, відповідач) та Державним підприємством "Свеське лісове господарство"(покупець, позивач) укладено договір поставки №19, відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснити поставку причіпа-розпуска лісовозного в кількості 1 шт. (далі - товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити даний товар.

Згідно п.2.1 договору, загальна сума договору на момент його укладення становить 46 800грн. 00коп. (з урахуванням ПДВ).

п.2.2 договору передбачено, що оплата товару, що поставляється за цим договором, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Поставка товару здійснюється зі складу постачальника згідно видаткових документів (видаткова накладна, податкова накладна). Датою поставки товару є дата, коли товар був переданий у власність покупцю, що підтверджується відповідними документами. Зобов'язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними з моменту своєчасної передачі покупцю у власність товару належної якості та комплектності (п. 2.3. договору).

У п.6.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору, але в будь-якому випадку до 31.12.2011р.

Як стверджує позивач в позовній заяві, для оплати товару відповідачем було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0023 від 23.09.2011р., відповідно до якого Державне підприємство "Свеське лісове господарство" платіжним дорученням №63 від 28.11.2011р. здійснило часткову оплату за товар в сумі 23400грн. 00коп.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, поставку товару позивачу не здійснив.

З метою повернення сплачених коштів позивачем надіслано відповідачеві претензію №302 від 31.05.2013р. з вимогою повернути часткову оплату в сумі 23400грн. 00коп. у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ТрансЕкоЗахід" залишило без відповіді та задоволення

Таким чином, станом на час звернення з позовом до суду, відповідачем товар позивачу не поставлено, кошти в розмірі 23400грн. 00коп. не повернено.

21.05.2013р. представником відповідача до матеріалів справи долучено платіжне доручення №169 від 20.05.2013р. про часткову оплату заборгованості в розмірі 5 000грн. 00коп.

Отже, з врахуванням часткового погашення боргу, неповерненими залишились кошти в сумі 18 400грн. 00коп., що не заперечується представниками відповідача.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч.1 ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.3 ст.538 Цивільного кодексу України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Також, згідно з ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. (ч. 1 ст. 626 ЦК України)

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 ЦК України передбачено обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець

має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ст. 665 ЦК України).

Також, відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події; положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, в позивача виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

В частині стягнення 5000грн. 00коп. заборгованості провадження у справі підлягає припиненню

Оскільки частину суми основного боргу сплачено після звернення з позовом до суду та порушення провадження у справі, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 538, 599, 612, 626, 629, 662, 693, 712, 1212 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82, 84, ГПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансЕкоЗахід», м.Львів, пр.Чорновола, 67а 24б (ідентифікаційний код 31338967) на користь Державного підприємства "Свеське лісове господарство", Сумська область, Ямпільський район, смт.Свеса, вул.Дачна, 24 (ідентифікаційний код 00992929) 18400грн. 00коп. заборгованості за непоставлений товар та 1720грн. 50коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3.В частині стягнення 5000грн. 00коп. заборгованості за непоставлений товар провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 03.06.2013р.